Таблиця 3. – Динаміка видобутку металів та мінеральної сировини в США

Мінеральна сировина	1999	2000	2001	Різниця, %
Вартісна оцінка непаливних мінералів, млрд $ США	422,0	406,5	374,0	-8,00
Вартісна оцінка непаливних необроблених мінералів (млрд $ США), серед яких: -          неметалічні -          рудні метали	39,1     28,7 9,4	39,4     29,3 10,1	39,0     29,9 9,1	-1,02     2,05 9,90
Вугілля (антрацит, бітум, лігніт), млн т	998,1	974,0	1 017,3	4,45
Сталь (руда), млн т	97,3	101,8	90,1	-11,49
Заводські продукти з сталі, млн т	95,3	98,9	90,2	-8,80
Залізні та стальні відлиті вироби, млн т	10,8	10,5	10,5	0,00
Залізна руда (виробництво), млн т	57,8	63,1	46,3	-26,62
Залізо (закуплений скрап), млн т	53,0	56,0	46,0	-17,86
Алюміній (первинний), тис. т	3 779,0	3 668,0	2 637,0	-28,11
Алюміній (вторинний з скрапу), тис. т	1 550,0	1 370,0	1 250,0	-8,76
Мідь, тис. т	1 660,0	1 440,0	1 340,0	-6,94
Мідь (первинна рафінована), тис. т	1 890,0	1 590,0	1 640,0	3,14
Мідь (вторинна рафінована), тис. т	230,0	208,0	150,0	-27,88
Свинець, тис. т	505,0	457,0	450,0	-1,53
Свинець (первинний рафінований), тис. т	350,0	341,0	300,0	-12,02
Свинець (вторинний рафінований), тис. т	1 080,0	1 080,0	1 030,0	-4,63
Цинк (видобутий), тис. т	843,0	814,0	673,0	-17,32
Цинк (плавильно-рафінований), тис. т	356,0	363,0	299,0	-17,63
Магній, тис. т	н/д	н/д	н/д	-
Титан (партії заводських продуктів), тис. т	18,1	25,9	28,5	10,04
Молібден, тис. т	43,0	40,9	37,6	-8,07
Нікель (заводське виробництво), тис. т	0,0	0,0	0,0	0,00
Сурма (первинна), тис. т	23,8	20,9	18,0	-13,88
Ртуть (вторинна), т	н/д	н/д	н/д	-
Олово (вторинне з скрапу), тис. т	16,3	15,1	10,8	-28,48
Золото (видобуте), т	341,0	352,0	325,0	-7,67
Золото (вторинне), т	143,0	82,0	100,0	21,95
Срібло (видобуте), тис. т	2,0	1,8	1,6	-11,11
Срібло (вторинне), тис. т	1,5	1,7	1,7	0,00
Метали платинової групи, тис. кг	12,7	13,4	15,6	16,42

 

Таблиця 4. - Динаміка видобутку неметалічної мінеральної сировини в США, тис. т

Мінеральна сировина	2000	2001	Різниця, %
Азбест	5	5	0,0
Барит	392	400	2,0
Бор	546	650	19,0
Бром	228	204	-10,5
Цемент	87 846	89 600	2,0
Глини	40 800	40 600	-0,5
Діатоміт	677	735	8,6
Польовий шпат	790	780	-1,3
Ґранат	60	53	-11,7
Ґіпс (сирий)	19 500	18 800	-3,6
Йод (тис. кг)	1 470	1 700	15,6
Залізо та сталевий шлак	16 300	18 000	10,4
Кіаніт	90	90	0,0
Вапно	19 600	18 700	-4,6
Магнієві сполуки (вміст Mg)	370	360	-2,7
Слюда (скрап та пластівці)	101	95	-5,9
Торф	755	812	7,5
Перліт	672	650	-3,3
Фосфорна руда	38 600	34 200	-11,4
Поташ (К2О)	1 300	1 200	-7,7
Пемза	697	687	-1,4
Сіль	45 600	45 100	-1,1
Пісок та гравій: -          будівничий, млн т -          індустріальний	1 120 28 400	1 120 28 800	0,0 1,4
Сода зольна	10 200	10 300	1,0
Сульфат натрію	491	510	3,9

Нафто-газовий сектор економіки. Видобуток нафти у США в 2000 р. становив 277,2 млн т, 2002 р. – 330 млн т. Потреби в нафті – 1 млрд т. Імпорт нафти в США зростає і на 2003 р становить 10 млн. бар/день.
Осн. частина нафти добувається в штатах Техас, Аляска, Луїзіана, Каліфорнія. Фонд нафтодоб. свердловин на кінець ХХ ст. становив бл. 620 тис., в т.ч. бл. 7 тис. морських. Фонтанна експлуатація велася рідко (бл. 5,3% свердловин), в інших застосовувався насосний спосіб. Найглибша свердловина в історії наф. пром-сті США (9583 м) була пробурена в 1974 фірмою “Lone Star Producing" в шт. Оклахома. У 1985 глибока свердловина (7978 м) пробурена фірмою “Chevron" в шт. Техас. Нафта, що добувається на сх. країни і в р-нах Сер. Заходу, низькосірчиста і високопарафіниста, в р-ні Мексиканської затоки – з нафтеновою основою, в південно-зах. р-нах – високосірчиста з нафтеновою основою, в р-ні Західного узбережжя - асфальтової основи. Нафта на сх. Техасу високоякісна: густина бл. 830 кг/м3, вміст сірки 0,2%. Біля половини загального об'єму транспортування нафти і нафтопродуктів здійснюється нафто- і продуктопроводами, інша частина – г.ч. автомобільним і водним транспортом. У 42 штатах США є бл. 460 нафтопереробних з-дів загальною річною потужністю бл. 900 млн т, з яких у 1990-х роках працювало тільки бл. 50%. На початку ХХІ ст. (2003) рівень завантаження нафтопереробних заводів високий – до 95%. Осн. продукція заводів – авіаційний і автомобільний бензин, дизельне паливо і мазут. Експорт нафти зі США заборонений законом. Перспективі нафтодобувні р-ни – півн. схил Аляски і континентальний шельф в шт. Каліфорнія, де 1/2 запасів припадає на нафтогазове родов. Пойнт-Аргуелло, відкрите в 1981 фірмою “Chevron". З 2002 р. США починає розвідку на нафту і газ в межах Арктичного національного резервату дикої природи (Arctic National Wildlife Refuge, ANWR), територій на схід від родовища Прадхо-Бей (г.ч. прибережних рівнин).
Газова промисловість США почала формуватися в 1860-70-х рр. Відкриття в 1918-22 найбільшого родов. Панхандл-Хьюготон було початком другого етапу її розвитку. Третій етап, що почався після 2-ї св. війни, характерний інтенсивним освоєнням нових р-нів – затока Кука, Мексиканська затока, та великих глибин, що перевищують 5 км, будівництвом трансконтинентальних газопроводів, створенням і використання підземних газосховищ, перетворенням газової пром-сті в одну з провідних галузей. Тривалий час по видобутку газу США займали абсолютне 1-е місце в світі, а з 1983 тільки 1-е місце серед промислово розвинених країн. У країні є понад 5 тис. газодоб. компаній. Газ добувають в 34 штатах країни, однак на частку 6 осн. газодоб. штатів - Луїзіани, Техасу, Оклахоми, Нью-Мексико, Канзасу і Каліфорнії припадає бл. 90-95% видобутку, в на частку Луїзіани і Техасу бл. 70-75%. В кінці ХХ ст. фонд газодоб. свердловин становив понад 255 тис. і бл. 4 тис. свердловин на акваторіях. У США є понад 420 підземних газосховищ загальною місткістю >215 млрд м3, діє бл. 900 заводів сумарною потужністю по переробці і очищенню газу понад 700 млрд. м3, які розміщені в 20 штатах (в осн. в Техасі, Оклахомі і Луїзіані). Газопроводи з'єднують всі газові родов. країни з усіма штатами (крім шт. Мен). Дальність транспортування газу досягає 3,5 тис. км. Газосховища створені в соляних пластах, покинених шахтах, виснажених газових родов., в старих тунелях в 32 штатах країни. Газопровідна мережа країни контролюється бл. 170 приватними компаніями. Крім традиційних джерел газопостачання країни видобувають газ з малопроникних пластів, “синтетичний газ" з бітуминозних пісковиків і сланців, газ за рахунок газифікації вугільних пластів, з високомінералізованих вод, що знаходяться під високим тиском. Перспективною є глибоководна розвідка на газ (і нафту) в Мексиканській затоці, на шельфі Каліфорнійського узбережжя, а також на Алясці.
Четвертий (сучасний) етап розвитку нафтогазової промисловості США характеризується активізацією ГРР і видобутку вуглеводній на шельфі зі збільшенням освоюваних глибин. Мексиканська затока є найбільш перспективним на великі родов. вуглеводнів регіоном США. Сумарні вірогідні запаси 127 нових родовищ, відкритих за 1990-2000 рр. на глибинах 800-1600 м, складають не менше за 3 млрд т н.е., а прогнозні ресурси глибоководної частини Мексиканської затоки по відомих родовищах – 1.5 млрд т. В 2000 р. тут працювало понад 3600 бурових установок, в т.ч. 2304 великих. Біля половини бурових працює в акваторії з глибиною понад 26 м, а 545 – на глибинах понад 55 м. Число глибоководних бурових одиниць – 156. Щорічно у водах затоки бурять 91-94 нових свердловини. З 35 «ультраглибоководних» свердловин (при глибині моря понад 1600 м), що бурилися в середині 2001 р. на всіх акваторіях Світового океану, 14 знаходилося в Мексиканській затоці. У травні 2001 р. у водах затоки був встановлений рекорд морської проходки: судно «Discoverer Spirit» компанії Transocean Sedco пробурило для компанії Unocal розвідувальну свердловину в районі, де глибина моря становила 2955 м. Інший рекорд буріння був встановлений ранньою весною 2001 р.: платформа «Transocean Marianas 1», що працювала для корпорації Chevron в районі з глибиною моря 1464 м, закінчила проходку свердловини Посейдон кінцевою глибиною 9074 м від дна затоки.
У 2003 р. BHP Petroleum (Americas) Inc. повідомило, що в Мексиканській затоці на раніше не розвіданій північній частині структури Атлантіс виявлені нафтогазопродуктивні шари. Свердловиною Atlantis-6 розкрита нафтоносна зона сумарною потужністю 82 м (ефективна потужність 62 м) і газоносна зона - 49 м (27 м). Передбачається, що перша нафта тут буде видобута в ІІІ кв. 2006. Родовище Атлантіс буде розроблятися за допомогою заякореної напівзануреної добувної платформи сумарною проектною потужністю 150 тис. бар./добу нафти і 5.1 млн. куб.м/добу газу. При проектуванні платформи передбачене подальше розширення її потужності [Oil and Gas Journal. 2003. V.101].
Інформаційне енергетичне агентство США (Energy Information Administration - EIA), передбачає збільшення споживання всіх видів енергії у США до 2020 р. на 32%. При цьому власний видобуток нафти за 20 років впаде з 5.8 млн. бар./добу (290 млн т/рік) в 2000 р. до 5.5 млн бар./рік (275 млн т) у разі високих темпів економічного розвитку і до 4.6 млн бар./рік (230 млн т) – якщо темпи розвитку будуть низькими.
США має потужну мережу трубопроводів, по яких транспортуються сира нафта, нафтопродукти і природний газ. Вона почала споруджуватися ще на початку 20 ст. У середині 1980-х років трубопроводи забезпечували до 25% вантажопотоків, однак до середини 1990-х років цей показник знизився до 18%.
Вугільна промисловість США за видобутком кам. вугілля займає 2-е місце в світі після Китаю (2001). Динаміка видобутку кам’яного вугілля в США (млн т): 1990 – 854; 1994 – 858; 1998 – 936; 1999 – 920; 2000 – 916; 2001 – 899 [Локер С., 2000, Лондон; Є.Кіцкі, 2002]. За оцінками середнє річне зростання видобутку у вугільній промисловості США до 2020 р. становитиме 0,9% [Coal Int. - 2000. - 248, № 5. - Р. 191-193, 195-197].
Вуг. пр-сть США веде свій початок з 60-х рр. 19 ст. У 1920 вугілля складало бл. 80% енергобалансу країни, а в 1993 - лише 19,6%. Видобуток вугілля скоротився з 597 млн т в 1920 до 394 млн т в 1960. Потім внаслідок технологічного переозброєння, що дозволило знизити собівартість вугілля, і в зв'язку з підвищенням цін на нафту в 1970-х роках вуглевидобуток знову зріс до 1029 млн т в 1990, а в 1996 становив 1056 млн т. В 1947 зафіксовано макс. видобуток - 624 млн т, далі він коливався, а з 70-х рр. ХХ ст. зростав. У кін. 80-х рр. США мали найбільший видобуток вугілля в зах. світі. За всі роки пром. розробки в США видобуто з надр понад 60 млрд. т вугілля. В країні діє бл. 3000 вугледоб. компаній, але частка 89 з них складає понад 80% видобутку. Осн. вугледоб. р-ни: штати Кентуккі, Зах. Віргінія, Вайомінг. Буре вугілля добувають в осн. в штатах Техас і Півн. Дакота, антрацит – в Пенсільванії. У кінці ХХ ст. діяло бл. 1700 шахт (сер. показник по шахті 187 тис. т на рік). Підземним способом видобувалося бл. 40% вугілля. Розробляються пологі пласти в осн. потужністю понад 1,1 м (сер. потужність бл. 1,6 м) на глиб. до 300 м. Шахти г.ч. негазові. Розкриття шахтних полів в осн. здійснюється штольнями і похилими стовбурами. Переважаюча система розробки камерно-стовпова з обваленням покрівлі. На виїмці вугілля і проходці використовуються коротковибійні комбайни. Виїмка ведеться і комплексами очисного обладнання (бл. 20% видобутку шахт). У кінці ХХ ст. в США діяло 1660 вугільних кар'єрів, середньорічний видобуток кар'єру становив 290 тис. т. Основні способи збагачення вугілля: відсадка (48%), важкосередовищна сепарація (32%), флотація (5%). Розвиток видобутку вугілля пов'язується зі зростанням споживання його ТЕС.
Основні показники роботи вугільної пром-сті США у в кінці ХХ ст. (1999) склали (в млн т): видобуток – 992,2; споживання – 944,2, в тому числі для виробництва електроенергії 854,9; запаси на кінець року 163,5; експорт 53,1; імпорт 8,2. По штатах видобуток вугілля склав (в млн т): Алабама – 17,7; Кентуккі, східні райони – 99,6; Меріленд – 3,4; Огайо – 20,4; Пенсільванія – 69,2, в тому числі антрациту 4,4; Теннессі – 2,7; Віргінія – 28,9; Західна Віргінія – 141,8; Арканзас менше 50 тис. т; Іллінойс – 36,6; Індіана – 30,8; Канзас – 0,4; Кентуккі, західні райони – 26,8; Луїзіана – 2,7; Міссісіпі менше 50 тис. т; Міссурі – 0,4; Оклахома – 1,5; Техас 48,2; Аляска – 1,5; Арізона – 10,7; Колорадо – 27,2; Монтана - 7,3; Нью-Мексіко – 27,0; Північна Дакота – 27,5; Юта – 22,4; Вашингтон – 3,7; Вайомінг – 303,8 [Mining Eng. (USA). - 2000. - 52, 5. - Р. 48-53] .
Уранова промисловість. США – один з найбільших в західному світі виробників ядерної сировини. Видобуток паливного урану в перерахунку на U[3]О[8] у 2000 становив 1,7 тис. т [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 40-41]. У 2002 р. виробництво урану в США становило 923 т [World Nuclear Association].
Перший завод по випуску збагаченого урану в США збудовано в 1942-43 рр. У 1944-45 в Ок-Ріджі (шт. Теннессі) було споруджено ще 3 підприємства. Для розділення ізотопів урану використовувалися магнітна сепарація, газова і термічна дифузія. Сучасний етап розвитку уранової пром-сті США почався з прийняттям в 1946 закону про атомну енергію, коли широко розвернулися пошуково-розвідувальні роботи на уран. Були відкриті родов. Амброзія-Лейк, Гас-Гіллс і Шерлі-Бейсін. Високого рівня виробництво уранових концентратів в США досягло в 1980, коли діяло понад 20 гірничо-збагач. фабрик. У кін. ХХ ст. осн. р-ни видобутку уранових руд знаходяться в штатах Нью-Мексико, Вайомінг, Юта, Колорадо і Техас. Розробка ведеться відкритим і підземним способами. Бл. 30% урану добувають підземним вилуговуванням. Крім того, уран вилучають з фосфорної кислоти і відходів мідного виробництва.
Залізо. Видобуток зал. руди в США в 2-й половині ХХ ст. характеризувався тенденцією до зниження. У 1993 бл. 12% спожитого в країні залізняку склав імпорт, головним чином з Канади, Бразилії і Венесуели (в 1950 - 8%). Ця тенденція збереглася і на початку ХХІ ст. Видобуток Fe - руд у США в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) склав (в млн т): 45,8 (63,1); [Mining J. - 2002. - 339, № 8693. - Р. 25-27]. Центр видобутку зал. руди – р-н Месаб в бас. Верхнього озера, де розташовано 8 кар'єрів. Більшість запасів високосортних руд (з середнім вмістом заліза 50-58%) сьогодні вже відпрацьована. Розробка введеться підземним і відкритим (переважно) способами. Коеф. розкриву 0,18-1,46. Руда містить 18-40% заліза, частіше 20-25%. Обсяг видобутку руди 210,85 млн т/рік (1999). Руда збагачується, потім обкочується. На котуни припадає 86 % всього виробництва залізорудної продукції – 64,8 млн т/рік (1999). Сер. вміст заліза в товарній руді 64,2%.
У 1999 р. в США діяло 9 потужних ГЗК, які разом з 3-а канадськими ГЗК виробляли основний обсяг залізорудного продукції Північної Америки. Існує тенденція до зростання видобутку залізної руди і виробництва котунів. За висновками експертів подальший розвиток ГЗК США в ХХІ ст. приведе до їх перетворення у гірничо-металургійні комплекси, на яких будуть вироблятися котуни з наступним їх прямим відновленням в залізо і одержанням високоякісної сталі без доменного процесу. Експерти прогнозують загальний розвиток видобутку та первинної переробки Fe-руд в США в перший період ХХІ ст. За оцінками, відбудеться збільшення виплавки сталі в країні від 98 млн т у 1998 р. до 114 млн т в 2010 р. При цьому попит на залізорудні котуни зменшиться, що обумовлено прогнозованим зменшенням конвертерної виплавки сталі від 54 до 50 млн т і збільшенням виробництва сталі в електропечах від 44 до 64 млн т.
У 2000 р. видобуток Fe-руд і виробництво первинної продукції на провідних 12 гірничих підприємствах, 10 збагачувальних фабриках і 10 заводах залізорудних котунів оцінювалися в 1,7 млрд. дол. [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 35-37].
Титан. За видобутком титанової сировини США займають провідне місце серед промислово розвинених країн, поступаючись лише Австралії і Норвегії. Ільменіт добувають в штатах Нью-Йорк, Флорида, Джорджія, Теннессі, Нью-Джерсі, а рутил – у Флориді, Джорджії і Теннессі. Для видобутку титанової сировини в піщаних кар'єрах використовуються землесосні драги. Збагачення – гравітаційним способом.
Боксити. Видобуток бокситів ведеться в США з 1889. Значне збільшення обсягу видобутку припадає на 1940-70. У країні діють бокситові рудники в штатах Арканзас, Алабама і Джорджія. Переважає відкритий спосіб розробки. Для алюмінієвої пром-сті США імпортують боксити і глинозем.
Золото. Видобуток Au в США у 2000 р. становив 340 т [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 37-38]. США – один з провідних світових продуцентів золота, яке добувають з корінних родов. руд дорогоцінних металів, руд кольорових металів, зокрема міді, розсипів. Головні р-ни видобутку: штати Невада, Півд. Дакота, Юта, Монтана. Рудники мають обсяг переробки руди 500 тис.т - 3 млн т. Збагачують золоті руди г.ч. ціануванням, застосовують також флотацію і вилуговування.
В кінці ХХ ст. великі золотодобувні підприємства США: Carlin компанії Newmont Mining, Betze Post компанії Barrick Gold, Cortez компаній Placer Dome (60%) і Rio Tinto (40%), Twin Creeks компанії Newmont Mining, Meikle компанії Barrick Gold, Round Mountain компаній Echo Bay (50%) і НМ (25%), Fort Knox компанії Kinross, Bingham Canyon компанії Rio Tinto, Jerritt Canyon компаній AngloGold (70%) і Meridian (30%), Homestake компанії Homestake Mining, Lone Tree компанії Newmont Mining, Pikes Peak компанії Minorco, Bullfrog компанії Barrick Gold, Getchell компанії Getchell Gold, McCoy/Cove компанії Echo Bay, Golden Sunlight компанії Placer Dome, Mesquite компанії Newmont Mining, Bald Mountain компанії Placer Dome, McLaughlin компанії Homestake Mining.
За станом на 1998 р. видобуток Au на найбільших золотодобувних підприємствах США склав (в кг): Carlin компанії Newmont Mining 49018; Betze Post компанії Barrick Gold 46623; Cortez компаній Placer Dome (60%) і Rio Tinto (40%) 35364; Twin Creeks компанії Newmont Mining 29112; Meikle компанії Barrick Gold 26344; Round Mountain компаній Echo Bay (50%) і НМ (25%) 15863; Fort Knox компанії Kinross 11912; Bingham Canyon компанії Rio Tinto 11384; Jerritt Canyon компаній AngloGold (70%) і Meridian (30%) 10824; Homestake компанії Homestake Mining 8616; Lone Tree компанії Newmont Mining 8025; Pikes Peak компанії Minorco 7154; Bullfrog компанії Barrick Gold 6469; Getchell компанії Getchell Gold 5443; McCoy/Cove компанії Echo Bay 5194; Golden Sunlight компанії Placer Dome 4914; Mesquite компанії Newmont Mining 4790; Bald Mountain компанії Placer Dome 4043; McLaughlin компанії Homestake Mining 4012. На комплексі підприємств Carlin в порівнянні з 1997 р. видобуток і переробка руд скоротилися від 56,4 до 36,5 млн т зі зниженням загального видобутку Au на 6998 кг. На підприємстві Meikle видобуток Au збільшується від 17023 (1997) до 26344 (1998) кг, на підприємстві Cortez на 180% [World Gold (Gr. Brit.). - 1999. - 2, 5].
У штаті Аляска США і території Юкон Канади основні роботи на золото сконцентровані поясі Тінтіна протяжністю 2100 км вздовж розлому Тінтіна. У штаті Аляска на золотоносному поясі діють золотодобувні підприємства Fort Knox в районі Фербанкса і Nixon Fork. Перше було введене в експлуатацію компанією Kinross Gold в 1997 р. із видобутком до 15550 кг/рік. У 1999 р. компанія придбала нові поля Fort Knox родов. Трю Норт з ресурсами Аu 40,4 т і Райан Лоуд з ресурсами Au 74,6 т. Загалом прогнозні ресурси Au на площі розвідувальних робіт компанії в районі Фербанкса оцінюються в 311 т. Компанія Placer Dome планує роботи на родов. Донлін Крік, ресурси якого 357,7 т Au; Ventures Resource – на родов. Флет; NovaGold і Cominco – на родов. Шотган [Metal Bull. Mon. - 1999. - Aug. – З].
За станом на 2002 р. золотодобувна компанія США Newmont Mining стала найбільшою в світі з видобутку Au після поглинання австралійської Normandy Mining з найбільшим акціонером останньої, Franco-Nevada Mining. Основні характеристики об'єднаної компанії (в дужках дані по компаніях Newmont, Normandy і Franco-Nevada) складають: запаси Au в надрах 3017,0 (2052,8, 808,7 і 124,4) т; видобуток Au 267,5 (180,4, 74,6 і 9,3) т; касові витрати на 1 г Au 5,63 (5,76, 5,14 і 7,33); загальні витрати на 1 г Au 6,98 (6,72, 7,20 і 9,36). [Mining Mag. - 2002. - 186, № 3. - Р. 140-141].
Мідні руди. Пром. розробка покладів мідних руд в США ведеться з 19 ст. Бурхливе її зростання відмічалося після 2-ї світової війни. Після 1973 (1,6 млн т. по металу) видобуток скоротився. В кінці ХХ ст. в розробці знаходилося 32 родов.; 28 мідних рудників забезпечували 97% всього видобутку. США займали одне з провідних місць у світі з виробництва мідної сировини.
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) США видобуто 1600(1660) тис. т Cu в руді (2-е місце після Чилі), в світі видобуто 13,082(12,6) млн т. Виробництво Cu в рудах і конц-тах у 2000 р. в порівнянні з 1999 р. скоротилося на 8%. Для розвитку мідної пром-сті США характерне поступове вироблення покладів багатих руд і залучення до експлуатації бідних руд. Головні р-ни видобутку і переробки мідних руд: штати Арізона, Нью-Мексико, Юта, Монтана, Невада, Колорадо, Мічиган. Осн. обсяг видобутку забезпечує розробка покладів низькосортних руд з поверхневим заляганням, здійснювана відкритим способом. Поширена технологія вилучення міді вилуговуванням (в надрах, купчастого і в спец. пристроях), яка дозволяє виділяти мідь з сировини із вмістом металу менше 0,4%. На збагач. фабриках переважає метод флотації.
У США на багатьох мідних рудниках штату Арізона, а також штатів Невада, Нью-Мексіко і Юта діють установки вилуговування і рідинної екстракції міді (технологія SX-EW) загальною потужністю понад 600 тис. т. Найпотужніша (250 тис. т) установка на руднику Моренсі експлуатується з 1980 р. Установки на рудниках Тайрон (74 тис. т) і Чіно (50 тис. т) пущені в 80-х роках. Використовують технологію SX-EW і ряд менших підприємств.
Нікель. Видобуток нікелевих руд ведеться на руднику “Нікел-Маунтін" в шт. Орегон річною потужністю бл. 15 тис. т (по металу). Видобуток ведеться відкритим способом. Осн. к-ть рафінованого нікелю виробляється з імпортного штейну. Гол. постачальники: Канада, Австралія, Норвегія, Ботсвана.
Платиноїди. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в США видобуто 3(2,9)т Pt (4-е місце після ПАР, Росії та Канади), в світі - 161(168) т Pt. За іншими даними [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 37-38] видобуток платиноїдів у США у 2000 р. становив: Pt – 3; Pd – 10 т. Платиноїди вилучають г.ч. попутно в невеликому обсязі при рафінуванні міді. Осн. джерело отримання цих металів – запаси, укладені в мідних родов. зах. штатів; незначна к-ть добувається з розсипів Аляски. Загалом США з пуском підприємства Іст-Боулдер займають з виробництва платиноїдів 3-є місце в світі після (після ПАР, Росії і Канади).
На початку ХХІ ст. на платино-паладієвих родов. в комплексі Стіллуотер (шт. Монтана) розробляються г.ч. ділянки з 23-25 г/т платиноїдів. Середній вміст попутного нікеля - 0.24%, міді - 0.14%. Риф J-M розробляється рудником Стіллуотер підземним способом. Компанія Stillwater Mining завершує будівництво підземного рудника Іст-Боулдер. У 2000 р. з руд родов. Стіллуотер отримано 10.3 т паладію і 3.1 т платини (всього 13.4 т проти 12.7 т в 1999 р). Відпрацьовувався інтервал продуктивного рифу протяжністю майже 8 км. У 2001-2002 рр., після введення в експлуатацію рудника Іст-Боулдер, видобуток руди досягає 1400-1500 тис. т на рік, а виробництво МПГ - 31 т. До 2003-2004 рр. планується підняти випуск платиноїдів до 40 т [Mining Magazine. 1999. V.181, № 5.].
У США розвинуте повторне виробництво платини і паладію (бл. 70% усього їх випуску в західному світі), яким займаються 30 фірм. США – великий імпортер металів платинової групи (бл. 100 т річно в кінці ХХ ст.). Осн. постачальники його на амер. ринок: ПАР, Великобританія.
Поліметали. Пром. розробка покладів свинцево-цинкових руд в США ведеться з 2-ї половини 19 ст. Особливо високі темпи розвитку видобутку були характерні для 1900-20-х рр., коли країна перетворилася в найбільшого продуцента цієї сировини. Після 2-ї світової війни видобуток свинцевих руд в США досяг макс. рівня в 1974 (616 тис.т по металу), в подальші роки відмічалася тенденція до його спаду. Макс. рівень видобутку цинкової сировини був досягнутий в 1943 (675 тис. т). В кінці ХХ ст. США були в числі найбільших країн-продуцентів свинцево-цинкової сировини в зах. світі. Видобуток цинкових руд ведеться г.ч. в шт. Теннессі (40%), а також в штатах Міссурі, Нью-Йорк, Пенсільванія і Нью-Джерсі. 25 рудників забезпечують 98% всього видобутку. З 1982 діє найбільший в країні рудник “Елмвуд-Гордонсвілл" (шт. Теннессі) зі збагач. фабрикою потужністю 47 тис. т/рік цинкового концентрату (по металу). На збагач. фабриках використовується метод селективної флотації.
У 2000 р. виробництво Pb склало 450 тис. т, Zn - 860 тис. т [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 37-38]. З свинцевих руд видобувають бл. 85% всього свинцю, з комплексних свинцево-цинкових 5-7%, іншу к-ть отримують при розробці поліметалічних, срібних, цинкових і інш. руд. США також імпортує свинцеві концентрати. Перспективи розвитку свинцево-цинкової пром-сті пов'язані з освоєнням родов. на Алясці – Ред-Дог і Ґрін-Крік.
За видобутком срібних руд США займають провідне місце у західному світі. В кінці ХХ ст. у країні діяло бл. 170 підприємств, причому 10 рудників продукували бл. 2/3 срібла. Біля 1/3 срібла отримували як попутний компонент при розробці руд кольорових металів. На 5 штатів припадає 90% всього виробництва срібла: Айдахо, Монтана, Юта, Аризона, Невада. Головний р-н видобутку руд – Kьоp-д'Ален (шт. Айдахо).
У 2000 р. видобуток Ag в США становив 2,1 тис. т [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 37-38]. США і Японія є лідерами використання срібла в промисловості і фотографії. У 2000 р. частка США в споживанні срібла промисловістю світу становила 24.9%. У США в 2000 р. на промислові потреби було витрачено 2928 т срібла (в 1999 р. – 2757 т).
Берилій, ванадій, бісмут, ґалій, ґерманій, індій, кадмій, кобальт. Розробка покладів берилієвих руд (низькосортного бертрандиту) здійснюється в Спьор-Маунтін в шт. Юта. Видобуток ванадієвих руд зосереджений в 3-х штатах: Колорадо, Юта і Айдахо, де їх добувають попутно з фосфоритами. Значну к-ть ванадію (бл. 40%) отримують з нафти на різних стадіях її переробки і використання. Практично весь бісмут в США отримують як побічний продукт при виробництві свинцю. Приблизно 90% потреб США по бісмуту задовольняється за рахунок імпорту. Ґалій отримують як побічний продукт цинкового виробництва та при переробці бокситів. Ґерманій добувають з цинкових відходів, металобрухту та імпортної сировини. США – один з найбільших у зах. світі виробників індію (бл. 3 т/рік). Отримують його при переробці місцевих та імпортних цинкових концентратів, а також як побічний продукт при виробництві інш. металів. В США одержують первинний кадмій. Кобальт г.ч. (90% потреб) імпортують.
Лантаноїди, ітрій. США – найбільший в зах. світі продуцент і споживач лантаноїдів. Інший продукт, віднесений в США до групи рідкісноземельних елементів (РЕ), - ітрій, - добувають з імпортної сировини. До 60-х рр. переробляли монацит (шт. Каліфорнія, Флорида, Колорадо, Джорджія, Айдахо і Півд. Кароліна), а в кін. ХХ ст. бл. 50% всіх РЕ добувають з бастнезиту (Каліфорнія). Бастнезитові родов. розробляють відкритим способом.
Літій. Основу літієвої сировинної бази США складають сподуменові пегматити Півн. і Півд. Кароліни та ропа підземного оз. Сілвер-Пік. Великі ресурси цієї сировини виявлені також в оз. Солтон-Сі і у Великому Солоному озері. США добувають бл. 80% літієвої сировини зах. світу.
Молібден. Виробництво Mo в рудах і конц-тах у 2000 р. склало 230 млн. дол. [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 35-37]. Значну к-ть молібденової сировини в США отримують як побічний продукт при переробці мідних, вольфрамових і уранових руд. Нараховується понад 20 рудників, продукція яких містить молібден. У країні є заводи по переробці молібдену в триоксид молібдену, з якого отримують феромолібден, молібденовий порошок і різні сполуки.
Реній в США почав продукуватися з молібденових руд у 1942 в лабораторіях університету м. Теннессі. У пром. масштабах його випуск був налагоджений в 1954 фірмою “Kennecott Copper Со", а потім інш. фірмами. Потужності по випуску ренію в США бл. 9 т/рік.
Ртуть. В останні десятиліття ХХ ст. США – один з найбільших в зах. світі виробників ртуті. Діють 3 ртутних рудника (шт. Каліфорнія та ін.). Разом з тим, бл. 60% потреб країни задовольняється за рахунок імпорту.
Рубідій і цезій в США отримують з ліпідоліту і полуциту. Шлами, що утворюються при електролітичному рафінуванні міді, є сировиною для отримання рафінованого селену.
Стибій в США добувають як з сурм'яних (стибієвих) руд, так і як побічний продукт при виробництві кольорових металів і срібла. Частина потреб США в сурмі задовольняється за рахунок переробки вторинної сировини. За рахунок власного виробництва США покриває тільки бл. 5% потреб в сурмі, інше імпортується.
Тантал і ніобій. Країна практично повністю залежить від імпорту танталу і ніобію, які ввозяться в осн. у вигляді концентратів, титанового шлаку, фероніобію і феротанталу. Переробкою тантало-ніобієвої сировини займається понад 10 фірм.
Стратегічні запаси ніобію США в середині 90-х років становили сумарно 876 т (в перерахунку на метал), в тому числі 20 т чистого металу, 163 т - у фероніобію, 313 т - в пірохлоровому концентраті, біля 380 т - в некондиційних концентратах. Фактичний рівень стратегічних запасів ніобію в США до кінця 1990-х років становив лише 32-34% кількості, передбаченого постановою конгресу США (за розрахунками експертів Гірничого Бюро США, стратегічні запаси, що забезпечують безпеку країни, оцінюються в 2500 т в перерахунку на ніобій).
Цирконій і гафній в США одержують як побічний продукт при збагаченні титанових мінералів. У кінці ХХ ст. в США було 32 фірми, що виробляли цирконієві продукти і 2 продуцента гафнієвої продукції.
Кремній. Виробництво металевого кремнію і сплавів у 2000 р. склало 420 млн. дол. [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 35-37].
Вольфрам. Видобуток вольфрамових руд в США почався в 1898 і в кінці ХХ ст. в осн. здійснювався підземним способом. Розробляли 3 родов. вольфрамових руд: Норт-Форк, Бішоп та КенТанґ (CanTung). З 1994 видобуток вольфраму в США не здійснюється. Припинення гірничого виробництва було пов'язане з відносно низькою рентабельністю рудників, викликаною несприятливою світовою кон'юнктурою. При цьому гірничодобувні підприємства в США не ліквідовані, а законсервовані, і видобуток на них у разі зміни ринкової ситуації може поновитися. Станом на 2000 р в США є два підприємства по переробці вольфрамового концентрату: завод по виробництву карбіду вольфраму компанії Kennametal в м. Фаллон (шт. Невада) і вольфрамопереробне підприємство компанії Osram Sylvania в м. Товонда (шт. Пенсільванія).
Разом з тим, США – провідний світовий продуцент і споживач вольфраму (табл. 5). Компанії-виробники вольфраму: Avocet Tungsten, Osram Sylvania, Kennametal, OMG, Nanodyne Inc, Praxair, Inc. і Advance Research Chemicals, Inc. У 1999 р США споживали 19,8% вольфраму в світі, а у 2000 р споживання вольфраму продовжувало рости і перевищило 21 % склавши 14.7 тис. т . У 1999 р. частка США в світовому імпорті вольфрамових руд і концентратів становила 36.1%, карбіду вольфраму – 20.3%, металевого вольфраму – 14.5%. Головними постачальниками вольфрамових продуктів в США є Китай і Росія. Їх частка в імпорті в 1998 р. становила 64.5%, в 1999 р. - майже 71%, в 2000 р. - 65.1%. Майже весь імпорт вольфрамової сировини (95%) забезпечили шість країн: Китай (29%), Португалія (21%), Болівія (19%), Росія (17%), Перу (5%) і Руанда (4%).