Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних		195 35		16,4 7,9
Метали платинової групи, т	25		0,15 – 0,9 г/т
Боксити, млн т	3024	6710	48 (Al2O3)	11,3
Барит, тис. т	2000	4500	95 (BaSO4)	0,6
Оксид берилію, тис. т	9	42	0,21 (ВеО)	4
Вольфрам, тис. т	5	30	0,7 (WO3)	0,2
Залізні руди, млн т	18000	32200	64	10,4
Золото, т	2300	2800	0,7 – 2,1 г/т	4,7
Кобальт, тис. т	270	600	0,07	4,9
Марганцеві руди, млн т	181	260	41 (Mn)	5
Мідь, тис. т	15866	19262	2,44	2,4
Нафта, млн т	315			0,2
Нікель, тис. т	3700	5600	1	7,4
Пеноксид ніобію, тис. т	113	113	0,45	1,2
Олово, тис. т	210	400	1,6
Плавиковий шпат, млн т	1,84	2	24,2 (CaF2)	1
Природний горючий газ, млрд м3	550			0,4
Свинець, тис. т	19510	21910	6,4	16
Срібло, т	29930	46570	190 г/т	5,5
Стибій, тис. т	98	106	3,5	2,3
Тантал, т	450	9100	0,07	5,86
Вугілля, млн т	113600	864875
Апатити, млн т		43	17,9 (Р2О5)
Фосфорити, млн т	209	209	7,4 (Р2О5)
Хромові руди, млн т	2		40 (Cr2O3)	0,04
Цинк, тис. т	38040	64040	12,8	13,7
Уран, тис. т	622	758	0,17	24,5

Нафта і газ. Природний газ, уперше виявлений в районі Рому в Квінсленді в 1904, аж до 1961 мав лише місцеве значення. Програма розвідки нафтових родовищ, що почалася в 1950-х роках при підтримці держави, сприяла чіткому виділенню, принаймні 20 седиментаційних басейнів; з них в дев'яти зараз добувається нафта. На межі ХХ-ХХІ ст. в А. відомо понад 130 родовищ нафти і газу, 9 з яких належить до великих з промисловими запасами 50 млн т і більше (Кінґфіш, Марлін, Барракута та ін.), 16 - до середніх (5-45 млн т). Найважливіші родовища знаходяться в районах Гіпсленд (Вікторія), Карнарвон (Західна Австралія), Бонапарт (Північна територія і Західна Австралія) і Купер-Ероманга (Південна Австралія і Квінсленд). Більша частина промислових запасів нафти і газу А. зосереджена в двох периконтинентальних осадових басейнах – Гіпсленд в протоці Басса (родов. Барракута, Снаппер, Марлін, Кінґфіш, Халібет) та Карнарвон (Барроу) на західному узбережжі, а також у внутрішньоконтинентальному Східно-Австралійському басейні, пов’язаному з синеклізою Великого Артезіанського басейну (родовища Тірраварра, Мурарі, Гіджілпа, Мумба). Основна частина ресурсів нафти зосереджена в мезозойських відкладах, газу – в палеозойських, 80% ресурсів вуглеводнів припадає на інтервали глибин 1-3 км. Нафти легкі (густина 790-810 кг/м), малосірчисті. Перспективи приросту запасів пов’язуються з материковими басейнами: Східно-Австралійським, Амадієс, Перт та ін., а також з акваторіями північно-західного шельфу і затокою Карпентарія.
У 1999-2000 рр. консорціум West Australian Petroleum Pty. Ltd. (WAPET) в межах глибоководного блоку WA-267-P, суміжного з родовищами групи Горгон, пробурив п'ять нових успішних газових свердловин: Геріон-1, Ортус-1 (глибина моря 1200 м), Уранія-1, Маенад-1 і Джанц-1 (Jansz-1). Загальні запаси відкриттів Геріон, Ортус і Уранія оцінюються в 280-390 млрд куб.м.
У 2003 відкрите найбільше в історії країни газове родовище Джанс, розташоване в 200 км від півн.-зах. побережжя Австралії. Родовище охоплює район площею в 2 тис. кв.км. Запаси родовища складають понад 20 трлн. куб. футів (570 млрд м3) газу, що робить його найбільшим газовим ресурсом Австралії. Випробування газу планується почати в середині 2003 року. Фірми-розробники – "ЕксонМобіл" та американська компанія "ШевронТексако".
Горючі сланці. А. має значні запаси горючих сланців, пов’язаних з мезозойськими відкладами. Найбільш великі родовища розташовані в штатах Квінсленд і Тасманії.
Вугілля. На частку А. в кінці ХХ ст. припадає 8% світових запасів кам'яного вугілля і 15% запасів бурого вугілля. За запасами бурого вугілля А. в кінці ХХ ст. займає 2-е, а кам’яного вугілля – 6-е місце серед промислово розвинених країн. Основні родовища кам'яного вугілля знаходяться на сході країни, в штатах Новий Південний Уельс і Квінсленд і пов'язані з пермо-тріасовими відкладеннями міжгірських прогинів. Найбільш великі басейни – Сідней, розвідані запаси якого – 85 млрдт (штат Новий Південний Уельс), і Боуен – 42 млрдт (штат Квінсленд). У басейні Боуен (штат Квінсленд) вугільні пласти залягають в сприятливих гірничо-геологічних умовах, вугілля хорошої якості. У басейні Сідней (штат Новий Південний Уельс) вугільні пласти тектонічно порушені значно сильніше, а вугілля має підвищену зольність, але добре коксується. Вугільні пласти характеризуються великою потужністю (до 6 м), глибина їх залягання змінюється від декількох метрів (в районі м. Ньюкасл) до 900 м в центральних частинах басейну. Вугілля малосірчисте (до 1,2%), низькофосфористе (до 0,07%), вихід летких 14,8 38%, зольність 2 8%, теплота згоряння 25-30 МДж/кг; ступінь метаморфізму вугілля змінюється від коксівного до газового і довгополуменевого. Невеликі запаси кам’яного вугілля відомі в Західній А. в басейні Коллі, в південно-західній частині залягає суббітумінозне вугілля. Буровугільний басейн Латроб-Валлі (загальні запаси 113 млрдт) в штаті Вікторія пов’язаний з олігоцен-міоценовими відкладами. Найбільш великі родовища Яллорн і Моруелл розташовані в долині річки Латроб.
Уран. За запасами урану А. займає 1-е місце серед промислово розвинених країн (на 2000 р 754 тис.т., частка в світі 19,4%). За інш. джерелами Австралія володіє 30% світових запасів дешевої уранової сировини. В А. відомо 30 великих родовищ уранових руд. Більшість з них розташовані в районі Аллігейтор-Ріверс (площа 1500 км2). Тут зосереджено 3/4 запасів урану країни і 17% світових запасів. Головні родовища – Рейнджер, Кунгарра, Джабілука і Набарлек – представлені полігенними стратиформними покладами настуранових руд у нижньопротерозойських вуглецевих, хлоритових та ін. сланцях формації Кулпін геосинкліналі Пайн-Крік. Промислові прожилково-вкраплені руди пов’язані з пошаровими та січними розломами. Руди характеризуються високою якістю; вміст U3O8 в середньому 0,2-0,3%, максимальний вміст U3O8 – 2,35% (родовище Набарлек).
Залізні руди. За розвіданими запасами залізних руд А. займає 2-3-є місце в світі (разом з Росією, 2000). Більша частина запасів зосереджена в залізорудному басейні Хамерслі (штат Західна А.), що займає площу 150 тис. кв.км. У його будові беруть участь слабкометаморфізовані вулканогенно-осадові породи раннього протерозою. Найбільш поширені гіпергенні гематитові руди в залізистих кварцитах. Середній вміст заліза в них варіює в межах 64.2%-67(70)%. Тут розробляються гематит-ґьотитові руди, пов'язані з нижньопротерозойськими залізистими кварцитами, в зоні вивітрювання (родовища Маунт-Уейлбек – загальні запаси 1,4 млнт, вміст металу 64%; Маунт-Том-Прайс, Парабурду, Маунт-Ньюмен). Видобуваються також лімонітові пізолітові руди з вмістом Fe 50-60% (родов. Роб-Рівер, загальні запаси 3 млрдт). Значні запаси гематит-ґьотитових руд зосереджені в шт. Південна А. та в районі Пілбара в Західній Австралії. На о.Кокату розробляються осадові гематитові руди (родов. Ямлі-Саунд). В шт. Клівленд і Північна територія відомі родовища гематит-сидеритових осадових руд (родов. Констанс-Рейндж, Ропер-Бар), на о.Тасманія є магнетитові руди в амфіболітах (Севідж-Рівер).
Марганцеві руди. В кінці ХХ ст. А. займає 5-е місце за підтвердженими запасами марганцевих руд серед країн світу (після України, Грузії, Казахстану, Ґабону). За ресурсами марганцю (630 млн т (3% світових) країна на 3-у місці в світі (після ПАР та України). Основні запаси марганцю пов'язані з рудами родовища Грут-Айленд що на однойменному острові в затоці Карпентарія. Руди залягають в середньопротерозойських теригенних утвореннях на глибині 0-30 м. Рудний пласт середньою потужністю 3-4 м складений оолітами, пізолітами оксидів марганцю (криптомелан, піролюзит) в піщано-глинистій масі. Співвідношення руда:пуста порода коливається від 1 : 1 до 9 : 1. У підошві пласта зустрічаються залізисті руди. Вміст марганцю 37-52% (середній 41%), заліза – 2-11.5%; кремнезему – 3-13%; фосфору – 0.07-0.09%; сірки – 0.07-0.08%. Руди легко збагачуються. Розробка родовищ ведеться відкритим способом. Відомі також дрібні родовища марганцевих руд (Райпон-Гілл та ін.), пов'язані з верхньопротерозойськими відкладами.
Боксити. За запасами бокситів А. займає 3-є місце серед країн Заходу (після Ґвінеї і Бразилії, 1999). Уперше боксити були виявлені в 1952 на півострові Гов (Північна територія), а у 1955 в Уейпа (Квінсленд). Боксити латеритного типу залягають на поверхні, потужність пласта досягає 10 м. Близько 80% всіх запасів бокситів А. зосереджено в 4 найбільших родовищах на заході країни – Уейпа, Гов, Кейп-Бугенвіль і Мітчелл. На крайньому південному заході материка в 64 км від м.Перт розташований великий бокситовий район Дарлінґ.
Родов. Уейпа має загальні запаси 2700 млн т, підтверджені - 1400 млн т, Гов (500 млн т і 370 млн т, відповідно), Дарлінґ-Рейндж (200 млн т загальних і підтверджених запасів). Всі вони розробляються без розкривних робіт. Великі родовища бокситів відомі на півострові Кейп-Бугенвіль, на побережжі затоки Адміралтейства і на плато Мітчелл на півночі штату Західна Австралія, досить віддалені від джерел електропостачання і відсутність інфраструктури перешкоджає їх розробці. За існуючих темпів видобутку Австралія забезпечена підтвердженими запасами бокситів на 68 років.
Мідь. Запаси руд міді в А. відносно невеликі – біля 2% запасів промислово розвинених країн Заходу. Середній вміст металу в рудах біля 2,5%. Основна частка (77%) запасів мідних руд А. зосереджена в стратиформному родовищі Маунт-Айза в штаті Квінсленд. Крім цього в А. відомі колчеданні (Маунт-Лайел, Кобар, Кадія), жильні (Ґолден-Ґроу, Теннант-Крік) і мідно-порфірові родовища (Маунт-Морган). Значні запаси міді є в рудах мідно-уранового родовища Роксбі-Даунс та мідистих пісковиках (Маунт-Гансон) в Південній Австралії.
Нікель. А. займає 6-е місце серед промислово розвинених країн за запасами нікелю (1999 р). У Австралії відкрито 37 сульфідних мідно-нікелевих родовищ, які утворюють Західно-Австралійську нікеленосну провінцію. Рудні тіла більшості родовищ мають форму лінз і стовпів. Середній вміст нікелю становить 2.1%, але в деяких тілах досягає 9.5%, а в бідних рудах, що розробляються не перевищує 0.6%. В Західній А. сульфідні нікелеві руди пов’язані з інтрузивними і вулканогенними породами; для них характерні високі концентрації нікелю – 1,2-4,8% (родов. Камбалда, Агнью та Маунт-Уїндарра). На сході країни силікатні нікелеві руди пов’язані з корою вивітрювання (родов. Ґрінвейл, загальні запаси 44 млн т). Велике родовище силікатних нікелевих руд Уїнджеліна відоме в Західній А. З нікелевими рудами пов’язані також основні запаси кобальту і металів платинової групи.
Рудний район Марлборо розташований в центральній частині австралійського штату Квінсленд, в 60 км до північного заходу від м. Рокхемптон. Укладені в йому ресурси нікеля дуже великі - район може стати одним з найбільших світових постачальників цього металу. У межах його території нараховується десять окремих латеритних кобальт-нікелевих родовищ, приурочених до переривистого ланцюжка виходів серпентинізованих ультрамафітів, що протягається в півн.-зах. напрямі приблизно на 65 км. Сумарні виявлені ресурси оцінюються в 210 млн т руди, що містить в середньому 1.02% нікеля і 0.06% кобальту.
Кобальт. У Австралії підтверджені запаси кобальту в останні роки ХХ ст. виросли приблизно в 5 раз, а загальні – в півтора рази. Вмісти кобальту в рудах становлять 0.06-0.09%.
Поліметали. Надра А. багаті поліметалічними рудами, запаси яких становлять 12-13% запасів промислово розвинених країн Заходу. Свинцево-цинкові стратиформні родовища пов’язані зі складчастими докембрійськими відкладами (найбільші родов.: Брокен-Гілл, Маунт-Айза). Значні, запаси свинцево-цинкових руд виявлені в шт. Північна територія в докембрійських карбонатних породах платформного чохла на родовищі Мак-Артур-Рівер (загальні запаси 190 млн т). Менші родовища – Елура (Новий Південний Уельс) і Ред-Розбері (Тасманія).
Основу мінерально-сировинної бази свинцю і цинку Австралії довгий час складали великі колчеданно-поліметалічні родовища, приурочені до докембрійських метаморфічних комплексів: Брокен-Гілл, Маунт-Айза, Гілтон, МакАртур-Рівер; на сьогодні вони значною мірою відпрацьовані. У 1990-х рр. ГРР на флангах і глибоких горизонтах відомих родовищ Каджебат, Блендвейл, МакАртур-Рівер виявлені нові рудні тіла. Були також відкриті, розвідані і введені в експлуатацію нові родовища срібно-свинцево-цинкових руд: Сенчері, Кеннінґтон і Джорж-Фішер, що дозволило з 1998 р. різко збільшити виробництво свинцю і цинку в концентратах в країні.
За загальними і підтвердженими запасами цинку Австралія займає в світі 1-е місце (відповідно 64,04 та 38,04 млнт). Основні запаси цинкових руд країни знаходяться в колчеданно-поліметалічних родовищах, локалізованих переважно в докембрійських метаморфічних комплексах: Гілтон, Маунт-Айза, Сенчері в штаті Квінсленд, Брокен-Гілл – в шт.Новий Південний Уельс, МакАртур-Рівер – в Північної Території. Велика частина запасів свинцево-цинкових руд родовищ сьогодні вже відпрацьована, проектних потужностей на початку ХХІ ст. досягають нові рудники – Кеннінґтон, Сенчері, Капок, Піллара, Елюра та інші.
Срібло. Колчеданно-поліметалічні родовища (Маунт-Айза, Брокен-Гілл, МакАртур-Рівер Джорж Фішер, Кеннінґтон, Сенчері і ряд більш дрібних) є в Австралії основними джерелами срібла – в них зосереджено до 91% загальних запасів цього металу, а сумарний видобуток досягає 89% річного видобутку Австралії. Родовища характеризуються великими (1.5-6 тис. т) запасами срібла, при вмісті його в рудах 50-300 г/т. Забезпеченість країни запасами срібла при сучасному рівні видобутку становить 26 років.
Вольфрам, молібден, олово, стибій, бісмут, ванадій укладені в численних крупних родовищах руд на сході країни. Родовища руд літію, танталу, ніобію, берилію належать до ґранітних комплексів щитів і виступів фундаменту.
Ресурси вольфраму в країні – 3.2% світових (0,7 млн т). Запаси скарнового молібден-вольфрамового родовища Кінг-Айленд в Тасманії становлять 30% загальних запасів вольфраму в А. У молібден-вольфрамових рудах кварцово-штокверкового родовища Маунт-Малгайн в Західній А. є також золото, срібло і мідь.
Джерелом ванадію, запаси якого в А. значні, є титаномагнетитові руди, пов’язані з інтрузіями габро зеленокам’яних поясів щита Йілгарн.
Стибій. Найбільш великі родовища сурмяних руд – Хілгров (Новий Південний Уельс), Костерфілд (Вікторія), а також Блу-Спек в Західній А.
Олово. Запаси олов'яних руд в А. значні; 80% запасів олова міститься в сульфідно-каситеритових рудах скарнових родовищ Тасманії (Ренісон-Белл, загальні запаси 12 млнт, вміст Sn 1,2%; Маунт-Клівленд, 1,7 млнт, Sn 0,79%). Біля 60% підтверджених запасів олова укладено в каситерит-силікатних рудах родовища Ренісон, розташованого на о.Тасманія. Переважають січні жили багатих руд каситерит-силікатного типу, з вмістом олова від 0.7% до 2%. Родовище розробляється підземним способом на горизонтах 530-750 м. Сумарні запаси його оцінюються в 9.4 млн т руди із вмістом олова 1.5%. На сході Австралії розвідані каситерит-ґрейзенові (Таронга, Гербертон) і каситерит-кварцові (Еберфойл, Росарден, Ардлетан) родовища. У Західній Австралії розташоване рідкіснометалічно-пегматитове родовище Грінбушес із запасами 15 тис. т олова, руди якого містять 0.11-0.15% олова і 0.04 0.06% пентоксиду танталу.
Важкі піски. За запасами важких пісків А. в 1990-х рр. займала 2-е місце серед промислово розвинених країн. Австралія володіє переважною частиною світових запасів рутилу, циркону і торію. Вони пов’язані з прибережно-морськими розсипами на східно- і південно-західному узбережжі між островом Страдброк (Квінсленд) і містом Байрон-Бей (Новий Південний Уельс) і на побережжі Західної Австралії в Кейпелі. Найбільші родов. Еніба, Кейпел-Банбері, Саутпорт, Хаммок-Хілл, Хексем-Томаго і ін. Піски містять мінерали титану (ільменіт, рутил), цирконію (циркон) і рідкісних земель (монацит). Вміст важких мінералів різко коливається (від декількох % до 60%). Родов. мінералізованих пісків басейну Муррей, розташованого в півд.-зах. секторі штату Новий Південний Уельс, вздовж північного кордону штату Вікторія і на прилеглих площах штату Південна Австралія, розглядаються як основне перспективне світове джерело рутилу, ільменіту та циркону. Основним першочерговим об'єктом залучення до експлуатації в басейні є родов. Твелв Майл на півночі від Мілд’юра (Nat. Parks J. - 2001. - 45, № 4. - Р. 17).
Золото. За підтвердженими запасами золота А. в 1999 р займає 6-е місце в світі (після США, Росії, ПАР, Канади та Індонезії). Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів золота на кінець ХХ ст. (1998) оцінювалася так: світові – 72 тис. т, в тому числі база запасів ПАР – 38 тис. т, США – 6 тис. т, Австралії – в 4.7 тис. т (далі: Канади і Росії – по 3.5 тис. т, Узбекистану – в 3.0 тис. т, Бразилії – в 1.2 тис. т ). Прогнозні ресурси золота в країні – 2-5 тис.т, що складає 6-у позицію в світі (поряд з Венесуелою, Ґаною, Канадою, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі, де прогнозні ресурси золота теж є в межах по 2-5 тис.т). Перші позиції займають: ПАР – 60 тис.т, Росія – 25 тис.т, Китай, Бразилія (7-10 тис. т в кожній) і США (5-7 тис. т).
Найбільш великі золоторудні родовища А.: Калгурлі, Телфер (загальні запаси руди 3,8 тис.т, вміст Аu 9,6 г/т), Норсмен. Всі вони розташовані в Західній А. Рудоносними є кварцові жили і зони гідротермальних змін, пов’язані з верхньоархейськими осадововулканічними товщами зеленокам’яних поясів. Стариформні кварц-доломітові рудні тіла родовища Телфер (район Пілбара) залягають в осадових породах верхнього протерозою. В родовищі Норсмен, крім золото-сульфідних жил, розробляються пухкі породи кори вивітрювання, що містять до 19 г/т Аu. Золоторудна мінералізація виявлена також на урановому родовищі Джабілука.
На початку ХХІ ст. австралійська компанія Gindalbie Gold NL на дільниці Боббі-Мак-Ґі (Bobby McGee) родовища Маунт-Малгайн (Mt Mulgine) в австралійському штаті Західна Австралія відкрила нову жильну золоторудну зону, місцями складену багатими рудами. Вміст золота в перетинах довжиною 1 м досягає 971 г/т, в перетинах довжиною 7 м - 171 г/т. В рядових рудах в перетинах довжиною 4-5 м зміст золота становить 5.45-8.96 г/т, в перетинах довжиною від 6 до 16 м - 2.31-11.18 г/т. Глибина бурових свердловин не перевищує 50-60 м [Mining Journal. 2003. V.341, P. 8759].
Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Австрарії складають 0,3-1 тис.т. Виявлені концентрації МПГ пов'язані з нікелевими рудами.
Дорогоцінні і виробні камені. А. має великі ресурси дорогоцінних та виробних каменів, особливо алмазу, опалу і сапфіру. У 1986 р. почалася експлуатація лампроїтової трубки Аргайл, яка вміщує біля 500 млн карат алмазів - більше третини всіх розвіданих запасів світу (крім країн СНД). Видобуток алмазів з цієї трубки у 1997 р. становив 40,2 млн карат. Унікальні родов. благородного опалу, відкриті в середині 19 ст., знаходяться на півд. сході країни в шт. Півд. А. (Кубер-Педі, Андамука), Новий Півд. Уельс (Лайтнінґ-Рідж, Уайт-Кліфс) та Квінсленд (Йовах, Хейрікс). Всі вони пов'язані з корою хімічного вивітрювання піщано-сланцевих порід крейди і палеогену. Найбільше родов. опалу – Кубер-Педі; гол. джерело знаменитих чорних опалів – родов. Лайтнінґ-Рідж. Родов. сапфіру зосереджені в шт. Квінсленд (Анакі) і в Новому Півд. Уельсі (Інверелл, Глен-Іннес) і представлені алювіальними розсипами, утвореними за рахунок сапфіроносних палеоген-неогенових лужних базальтів. Систематично видобувається також хризопраз, родоніт і нефрит. Хризопраз хорошої якості зустрічається в нікеленосних корах вивітрювання гіпербазитів (родов. Марлборо в шт. Квінсленд та ін.), родоніт - в палеозойських кременисто-сланцево-спілітових товщах (Тамуерт в шт. Новий Півд. Уельс та ін.). У 1970-і рр. почалося інтенсивне освоєння родов. нефриту в серпентинізованих мармурах на п-ові Ейр в шт. Півд. А. У 1978 р. в шт. Північна територія в докембрійських мармурах відкрито перспективне родов. рубіну. В А. є також родов. алмазів, пов'язані з лампроїтовими та кімберлітовими трубками (в осн. в Зах. та Півн. А., де за останні 30 років відкрито 180 алмазних трубок, найбільшою з яких є лампроїтова трубка Аргайл віком 1200 млнр), алмазоносні розсипи (шт. Новий Півд. Уельс).
Фосфорити. За запасами фосфоритів А. займає 4-е місце серед промислово розвинених країн. Родовища фосфоритів пов’язані з докембрійськими осадовими відкладами бас. Джорджина (шт. Квінсленд і Півн. Територія). Найбільше родов. – Дачесс, загальні запаси якого становлять 1418 млнт., вміст Р2О5 – 18%.
Індустріальна та будівельна сировина. В країні відомі родов. хризотил-азбесту в шт. Новий Півд. Уельс (родов. Барраба, загальні запаси 34 млнт., Шерлок, Асбестос-Пойнт), тальку (Маунт-Сібрук, Трі-Спрінгс, Маунт-Фіттон), бариту (Орапаріна, Норт-Пол, Кемп-Філд), ґіпсу (в Півд. А.), мусковіту (Нейпір-Даунс, Їннітарра, Маунт-Пленті), графіту (Коппіо, Кенденап, Донеллі), піриту (Брукунг, Айрон-Кінг), калійних солей (Мак-Леод), бентонітових глин (Скон), піску і гравію в прибережно-морських і алювіальних відкладах.

Історія освоєння природних ресурсів. Найдавніші свідоцтва обробки каменю належать до епохи верх. палеоліту (35 тис. р. тому). Аж до приходу на континент європейців у 17 ст. використання мінеральних ресурсів було практично відсутнє. Гірничодобувна промисловість зароджується в 90-і рр. 18 ст. Її поява пов'язана з видобутком вугілля поблизу Ньюкасла в Новому Півд. Уельсі. В 40-і рр. 19 ст. відкриті родов. мідних та свинцевих руд, в 50-і – золота. Останнє призвело до “золотої лихоманки” на континенті (особливо в шт. Вікторія). У 1851-1865 родовища в штатах Вікторія і Новий Південний Уельс щорічно в середньому давали 70,8 т золота. Мідь уперше стали добувати в районі Капанда - Барра в Південній Австралії в 1840-х роках. В 1860-і рр. Австралія вийшла на 3-є місце в світі з видобутку мідних руд. Тоді ж починають розроблятися вугільні та залізорудні родов в Новому Півд. Уельсі. В 1872-73 рр. Австралія стає провідним світовим виробником олова, яке видобували на Тасманії та в Новому Півд. Уельсі. В останньому з