|
|||||||||
 |
|||||||||
 |
|
 |
|||||||
 |
 |
 |
|||||||
 |
|
|
|
|
|||||
Стежки
Наш банер
доктор технічних наук, професор, автор проекту "Гірнича енциклопедія"
МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ДОБУВНА
ПРОМИСЛОВІСТЬ
КРАЇН СВІТУ:
ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА
ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА (Republic
of South Africa) – держава у Південній Африці. До 1961
– домініон Великобританії. На заході країна омивається водами Атлантичного
океану, а на півдні і сході – водами Індійського океану. На північному
заході межує з Намібією, якою ПАР управляла в 1920-1966 по мандату
Ліги націй. ПАР зберігала контроль над Намібією до 1990, коли та
одержала незалежність. На півночі ПАР межує з Ботсваною, на північному
сході з – Зімбабве, Мозамбіком і Свазілендом. На території ПАР знаходиться
незалежна держава Лесото. Пл. 1220 тис. км2. Нас. 41,4 млн чол.
(2001). Столиця – Преторія. Офіц. мови – африкаанс і англійська
(а також коса, зулу, свазі, ндебеле, суто, тсвана, педі, тсонга,
венда). Грошова одиниця – ренд. ПАР є членом ООН, Організації Африканської
Єдності (ОАЄ), Співдружності Націй.
У адм. відношенні ПАР спершу була поділена на 4 провінції (Капську,
Наталь, Трансвааль і Оранжеву). У 1994 Капська провінція і Трансвааль
були розділені на сім нових провінцій, а Наталь перейменовано в
Квазулу-Наталь. У 1995 Оранжева провінція стала називатися Фрі-Стейт.
В результаті країна поділена на 9 провінцій: Східний Кейп, Вільна
держава (Фрі-Стейт), Гаутенг, Квазулу-Наталь, Мпумаланга, Північно-західна
провінція, Північний Кейп, Північна провінція, Західний Кейп.
Загальна характеристика господарства. ПАР – індустріально-аграрна
країна, найбільш розвинена в економічному відношенні в Африці. Іноземний
капітал займає сильні позиції в економіці. В добувних галузях переважає
англ. капітал, у нафтопереробній, автомобільній – капітал транснаціональних
компаній країн Зах. Європи і США). Провідні галузі промисловості
– гірнича (найбільший світовий продуцент платини, золота, хрому),
автомобільна, металообробна, металургійна, машинобудівна, хімічна,
нафтопереробна, цементна, текстильна, харчова. Сильні позиції ПАР
на світовому ринку визначаються передусім багатством її надр. Транспорт
– залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Гол. порти:
Дурбан, Річардс-Бей, Салданья, Кейптаун, Порт-Елізабет, Іст-Лондон.
Головний промисловий центр країни Йоханнесбурґ розташований в 1290
км від Кейптауна і приблизно в 480 км від Річардс-Бея і Дурбана,
основних портів ПАР. Транспортування вантажів до морських портів
здійснюється залізницею або автотранспортом. Провідна авіакомпанія
«Саут Афрікен еруейз» забезпечує авіаперевезення всередині країни
і за рубежем. Міжнародні аеропорти розташовані поблизу Йоханнесбурґа,
в Кейптауні і Дурбані.
За даними [2001 Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation]:
ВВП – $ 162,2 млрд. Темп зростання ВВП – 0,5%. ВВП на душу населення
– $ 3918. Прямі закордонні інвестиції – $ 829 млн. Імпорт (машини
і транспортне обладнання, хімічні продукти, мінеральне паливо, продовольство,
напої і тютюнові вироби) – $ 38,9 млрд (г.ч. США та Німеччина –
по 13%; Великобританія – 9,2%; інші країни ЄС – 20%; Японія – 6,5%).
Експорт (корисні копалини, метали і продукція металообробки, зокрема
золото, вугілля, залізняк, вапно і вапняк, хром, марганець, мідь
і платина) – $ 39,6 млрд (г.ч. США – 8,1%; Німеччина – 6,1%; Японія
– 5,9%; Великобританія – 5,9%; Італія – 5,8%).
Валовий національний продукт ПАР становить 28% ВНП усього африканського
континенту, перевищує ВНП Нігерії, Кенії та Єгипту разом взятих.
Південна Африка є також африканським лідером у плані розвитку сучасної
інфраструктури і фінансової системи та інструментів їх використання.
Сучасні фінансово-промислові сектори країни вдало спираються на
потужні високорозвинені системи зв'язку, розгалужені мережі доріг
і залізниць, повітряного транспорту та електропостачання. Фінансовим
і промисловим центром країни є провінція Готенг, яка виробляє до
37% ВНП країни. Проте у порівнянні з найвищими світовими показниками
економіка ПАР виглядає досить скромно. Її ВНП складає лише 0,5%
глобального ВНП. Крім того, вона надто чутлива до коливань світових
ринків і міжнародної бізнес-кон'юнктури.
У 1990-і роки на частку промисловості припадало 25% ВВП, фінансових
послуг - 15%, торгівлі (включаючи готельний і туристичний бізнес)
- 15%, державних відомств і служб - 15%, гірничодобувної промисловості
- 9%, сільського господарства - 5% і будівництва - 3%. У 1997 ВВП
становив приблизно 129 млрд дол. Рівень безробіття в ПАР в кінці
ХХ ст. (1996) високий - 34%. Масштаби безробіття різні в різних
расових групах. Частка безробітних серед чорного населення становила
52,4%, серед інших расових груп - від 4,2% серед білих чоловіків
до 24,1% серед кольорових жінок.
Продуктивність землеробства ПАР за світовими стандартами невисока.
Частково це пояснюється примітивними методами обробітку земель.
Іншими чинниками є ерозія ґрунтів і недостатня кількість осадів.
У країні обробляється всього 12-15% земель, лише 10% з них відрізняються
високою родючістю. Найбільша частка в загальній вартості сільськогосподарської
продукції припадає на кукурудзу - основу раціону чорного населення.
Важливе місце займає пшениця, що вирощується переважно в Капській
провінції. У 1995-1996 в ПАР було вирощено бл. 9,9 млн т кукурудзи
і 2 млн т пшениці. У менших кількостях вирощуються овес, жито, ячмінь,
кафрське і звичайне сорго.
У загальній вартості сільськогосподарської продукції друге місце
після кукурудзи займають фрукти. Велика їх частина йде на експорт.
У прибережних районах провінції Квазулу-Натал обробляється цукрова
тростина. З 1655 в країні вирощуються винні сорти винограду. Велика
частина виноградників знаходиться в радіусі 240 км від Кейптауна.
Серед продукції рільництва істотне місце займають овочі і кормові
трави. До кінця Другої світової війни ПАР займала 2-е місце в світі
з виробництва високосортної вовни і 4-е місце по виробництву вовни
загалом. Розвинене м'ясне і молочне виробництво. Баранина, свинина
і м'ясо домашнього птаха забезпечують внутрішнє споживання.
ПАР має сильну гірничодобувну (див. нижче) і обробну промисловість.
Обробна промисловість ПАР здавна орієнтувалася на внутрішній ринок,
а починаючи з 1980-х років - і на ринок інших держав Африки. Промисловість
ПАР має багатогалузеву структуру. Провідні галузі - чорна металургія,
автомобілебудування, швейне виробництво, пивоваріння і виноробство,
а також різноманітна харчова промисловість. Лише незначна частина
продукції південноафриканських підприємств реалізовується за межами
Півдня Африки. ПАР займає видне місце серед експортерів різних видів
озброєння. Продукція обробної промисловості складає найбільшу частку
ВВП, протягом 1990-х років вона дорівнювала приблизно 24%. У 1996
уряд ПАР приступило до приватизації багатьох державних підприємств.
Власті країни називають цю програму «реструктуризацією державного
майна».
Природа. Тер. ПАР займає півд. околицю південноафриканського
плоскогір'я, крутий схил якого (т.зв. Великий Уступ) на сході обривається
до вузької прибережної низовини, а на півдні – до западини Велике
Карру, за якою розташовані Капські гори (вис. 2326 м). Найбільш
різко уступ виражений на сх., де називається Драконовими горами
(висота вершин понад 3000 м), Клімат тропічний і субтропічний. Гол.
ріки: Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.
Розрізняють Центральне плато, Великий Уступ, Намакваленд, Капський
і Південний прибережний райони, Трансваальський Низький Велд.
Центральне плато має блюдцеподібну форму і складене горизонтально
залеглими осадовими породами. Його центральна частина знаходиться
на висотах бл. 600 м над р.м., а краї підняті більш ніж на 1500
м. Поверхня плато переважно пологохвиляста, зі столовими горами,
і химерними останцями, усіяними валунами, т.зв. коп'єс («голови»).
Плато майже цілком дренують дві ріки - Оранжева (з притокою Вааль)
і Лімпопо. Великий Уступ - це гірська дуга протяжністю 2250 км,
що підноситься над прибережними низовинами Південної Африки. Кожна
частина тут має власну назву. Виділяються гори Камісберґе і Боккефелдберґе
в Намакваленді; гори Роххефелдберґе і Комсберґе поблизу Сатерленда;
хребет Нювефелдберґе поблизу Бофорт-Уеста; гори Коуефелдберґе (2130
м) і Сніуберґе (2504 м) над Графф-Рейнетом і гори Стормберґе на
півночі від Куїнстауна. Великий Уступ досягає найбільших висот в
Драконових горах біля східного кордону Лесото, де в декількох місцях
є відмітки понад 3350 м. Найвища вершина ПАР - гора Нджесуті (Njesuthi)
(3446 м) знаходиться на самому кордоні з Лесото, а вершина Драконових
гір Тхабана-Нтленьяна (3482 м) розташована в Лесото. У цьому районі
Великий Уступ являє собою систему зубчатих контрфорсів і глибоких
амфітеатрів. Намакваленд - дуже суха територія на заході Північно-Капської
і Західно-Капської провінцій. Ця плоска платформа знижується від
Великого Уступу у бік Атлантичного океану. Над її поверхнею часто
підносяться гранітні останці і відособлені невисокі, але розчленовані
гірські хребти. У приморських частинах платформа покрита могутнім
покривалом галечників. Капський і Південний прибережний райони виділяються
лінійними гірськими хребтами, що перемежаються з подовжніми долинами.
Гори складені переважно осадовими породами і тягнуться в широтному
напрямі через Західно-Капську і Східно-Капську провінції. Висоти
піків бл. 1830 м над р.м. Плоскі днища долин заслані могутніми товщами
алювію, що утворилися внаслідок руйнування навколишніх гір. Південно-Східний
прибережний район розташований між Великим Уступом і Індійським
океаном. Характерна поєднанням округлих горбів. Прибережна рівнина
розвинена тільки на крайній півночі, поблизу кордону з Мозамбіком.
Горби південно-східного побережжя продовжуються північніше, в Трансваальському
Низькому Велді.
Геологічна будова. На тер. ПАР виділяється дек.
великих тектонічних структур, стабілізованих в різні епохи докембрію.
Найбільша структура – архейський Капваальський кратон, обрамований
різновіковими докембрійськими складчастими поясами: Лімпопо (на
півночі), Кронберґ і Гарієп (на заході), Намакваленд (на півдні-заході).
На сході вздовж кордону з Мозамбіком кратон обмежений вулканогенною
монокліналлю Лебомбо, що є бортом верхньо-палеозойсько-кайнозойського
периконтинентального прогину. Вздовж півд. околиці Африки Капваальський
кратон примикає до Капського складчастого пояса (ранній мезозой).
Фундамент Капваальського кратона складений мігматито-ґнейсами (понад
3,8 млрд років) і ранньоархейськими зеленосланцевими вулканогенно-осадовими
г.п. (3,4-3,1 млрд років), з якими пов'язані родов. руд стибію і
золота. Фундамент кратона виступає в крайових зах. і сх. підняттях,
а на іншій тер. він перекритий пологими відкладами докембрію і верхнього
карбону - нижньої юри (система Карру), які виповнюють глибоку синеклізу.
Відклади чохла (верхній архей і ниж. протерозой) містять дуже багате
золото-уранове (система Вітватерсранд), залізо-марганцеве і азбестове
зруденіння. Докембрійські відклади чохла утворюють великий субширотний
прогин (1650х350 км) прорваний в його найбільш глибокій частині
величезним Бушвелдським комплексом. З останнім пов’язані унікальні
родов. хромітів, платинових, нікелевих, залізо-титанових, ванадієвих
та олов’яних руд. На півн. кратону породи фундаменту і Бушвелдського
комплексу включають карбонатити (2-1,5 млрд років), які містять
багате мідне і фосфатне зруденіння. На півд.-сх. кратону докембрійські
і перекриваючі їх континентальні пізньокам’яновугільні - пермські
відклади прорвані численними кімберлітовими алмазоносними трубками
в осн. пізнього тріасу та юри. Відклади системи Карру вміщають великі
вугільні басейни, а на півдні синеклізи з дайками юрських діабазів
пов'язане мідно-нікелеве зруденіння.
Складчастий пояс Лімпопо лише частково заходиться в межах ПАР (тільки
півд. край поясу). Він представлений ґнейсовим комплексом катархею
(понад 3,8 млрд років) і анортозит-амфіболіто-параґнейсовими товщами
нижнього архею, які містять мармури та кварцити. Метаморфічні комплекси
пояса розтяті поздовжніми древніми і молодими розломами (мідне зруденіння)
і прорвані юрськими і крейдовими інтрузіями лужних порід. Між молодими
розломами в прогинах залягають осадові і вулканогенні породи верхнього
карбону-тріасу. Архейські ґнейси містять родов. графіту, вермікуліту,
корунду, кіаніту і силіманіту.
У будові Намаквалендського пояса гол. значення має архейський ґнейсовий
комплекс, в якому розташовані роз'єднані синклінорні зони, складені
кварцит-амфіболіто-ґнейсовими г.п. ниж. протерозою (мідне і мідно-поліметалічне
зруденіння). У зах. широтному сегменті пояса древні породи прорвані
мідноносними норитами і рідкіснометалічними пегматитами.
Складчастий пояс Кронберґ, одного віку з Намаквалендським, складений
г.п. нижнього протерозою, але на відміну від останнього не зазнав
термотектогенезу. Розташований між ними кратон Калахарі перекритий
переважно відкладами пізнього протерозою і верхнього палеозою. Фундамент
кратону, прорваний пізньопротерозойськими лужними масивами і карбонатитами.
Складчастий пояс Гарієп, що зрізає вздовж Атлантичного побережжя
Намаквалендський пояс, складений вулканогенно-осадовими і теригенно-карбонатними
товщами верхнього протерозою.
У будові Капського поясу беруть участь осадові товщі верхнього протерозою,
палеозою і тріасу. Протерозойські породи, прорвані докембрійськими
ґранітами, виступають тільки у вузьких горстах. У дрібних ґрабенах
залягають мілководні морські і континентальні осади верхньої юри
і нижньої крейди.
Гідрогеологія. На тер. ПАР виділяють великі гідрогеологічні
структури: на півн.-зах. і півн.-сх. – масиви докембрійських і нижньопалеозойських
кристалічних порід, в центрі країни – артезіанський бас. Карру і
на півдні – гірські складчасті споруди Капських гір. У межах масивів
найбільше значення мають горизонти ґрунтових вод, що залягають на
глиб. 10-50 м в зонах екзогенної тріщинуватості ґранітів, ґнейсів,
габро, залізистих кварцитів, вулканітів, карбонатних порід. Водоносність
строката, дебіти водозаборів в ґранітах 0,6-0,9, в кристалічних
сланцях 0,5-2,5, вулканітах – до 3-5 л/с. Значні ресурси вод формуються
також в тріщинуватих і закарстованих породах Доломітової серії протерозою
в Трансваалі (витрати карстових джерел від декількох десятків до
сотень л/с, дебіти свердловин до 10 л/с). Води прісні, склад їх
в ґранітах і вулканітах НСО3- -Na+ або Na+ -Са2+ з високим вмістом
SiО2 (до 20-60 мг/л) і F (до 5 -35 мг/л); в габро НСО3- - Mg2+,
в Доломітовій серії – НСО3- -Са2+. У межах бас. Карру осн. ресурси
вод пов'язані з алювієм великих рік (Оранжевої, Вааль, Куруман)
і відкладами Карру. Водоносність алювіальних піщано-галечникових
відкладів висока, коеф. фільтрації 2,1?10-3-3?10-4, рідше 0,9?10-4
м/с. Дебіти водозаборів до 10-25 л/с, в зоні аридного клімату до
0,1-7,0 л/с. Води алювію в осн. прісні, на півночі мінералізація
підвищується до 3-5 г/л. У відкладах системи Карру підземні води
пов'язані з тріщинуватими відмінами пісковиків, конґломератів, тилітів.
Водоносність невисока (до 20-30% свердловин безводні). Коеф. фільтрації
1?10-4-10-5 м/с, водопровідність 5?10-3-2?10-4 м2/с. Води слабконапірні,
розкриваються на глиб. 20-40 м, сталий рівень 5-10 м. Витрати свердловин
від 0,5-2,0 до 10-20 л/с. Мінералізація води 0,3-0,5 г/л, склад
НСО3- -Na+ -Са2+ і Mg2+. На півн. і півн.-зах. країни мікронизинах
рельєфу (пени) в умовах аридного клімату формуються солончаки, мінералізація
вод зростає до 50-100 г/л. У глибоких горизонтах розрізу розвинені
термомінеральні води високої концентрації азотно-метанові і метанові.
У зонах тектонічних порушень відомі виходи численних азотних терм
з т-рою 24-80 оС, мінералізація вод 0,3-1,3 г/л, склад NСО3- -Na+,
НСО3- CI- -Na+ або Na+ -Са2+. На базі мінер. джерел діють великі
курорти (Натал-Спа, Вармбад, Флорисбад та ін.). У Капських горах
осн. водоносні горизонти приурочені до порід Доломітової серії і
пісковиків Капської системи палеозою. Дебіти свердловин в 1,2-2,5
л/с, в зонах порушень або закарстованості порід до 5-10 л/с (джерел
10-50 л/с). Мінералізація води 0,15-0,3 г/л, склад НСО3- -Са2+ -Mg2+.
Найбільш перспективні для водопостачання горизонти Доломітової серії,
запаси вод в якій оцінені в 109 м3.
Корисні копалини. Надра ПАР надзвичайно багаті
різноманітними видами к.к., при цьому по ряду позицій країна займає
провідні місця на континенті і в світі (табл. 1).
| Корисні копалини |
Запаси |
Вміст корисного
компоненту в рудах, % |
Частка у світі, % |
|
| Підтверджені |
Загальні |
|||
| Метали платинової групи, т |
49920 |
|
5,7 г/т |
84 |
| Алмази, млн кар. -природних -ювелірних |
|
130 60 |
|
11 13,6 |
| Барит, тис.
т |
1000 |
3000 |
92 (BaSO4) |
0,3 |
| Оксид берилію,
тис. т. |
5 |
43 |
0,23 (ВеО) |
2,2 |
| Залізні руди, млн т |
4000 |
9300 |
62 (Fe) |
2,3 |
| Золото, т |
20000 |
36000 |
0,3 – 4,95 г/т |
40,9 |
| Кобальт, тис.
т |
12 |
15 |
0,02 (Со) |
0,2 |
| Марганцеві руди, млн т |
1051 |
4500 |
45 (Mn) |
29,3 |
| Мідь, тис. т |
7500 |
13000 |
|
1,1 |
| Нафта, млн т |
4 |
|
|
|
| Нікель, тис. т |
2500 |
9345 |
0,36 (Ni) |
0,5 |
| Олово, тис.
т |
25 |
30 |
0,3 |
|
| Плавиковий шпат, млн т |
30 |
36 |
22 (CaF2) |
16 |
| Природний горючий газ, млрд м3 |
23 |
|
|
|
| Свинець, тис. т |
5050 |
8140 |
5 (Pb) |
4,1 |
| Срібло, т |
13000 |
31000 |
100 г/т |
2,4 |
| Стибій, тис. т |
240 |
250 |
4 |
5,5 |
| Вугілля, млн т |
115530 |
132630 |
|
|
| Апатити, млн т |
221 |
221 |
8,8 (Р2О5) |
4,36 |
| Фосфорити, млн т |
1 |
13 |
10 (Р2О5) |
0,02 |
| Хромові руди, млн т |
3755 |
|
37,1 (Cr2O3) |
82,86 |
| Цинк, тис.
т |
11730 |
14930 |
5,3 (Zn) |
4,2 |
| Уран, тис.
т |
218,3 |
284,4 |
0,03 |
8,6 |
Вугілля. За підтвердженими запасами кам'яного вугілля ПАР входить
до провідної 5-и країн світу і займає 1-е місце в Африці (2003).
Осн. частина розвіданих запасів вугілля в країні укладена в родов.
бас. Вітбанк, де вугільні пласти залягають відносно полого, на
невеликій глибині (бл. 100 м), але вугілля характеризується значною
зольністю, і лише незначна частина його придатна для коксування,
інші – на вугленосних площах Ватерберґ, Спрінґбок, Лімпопо, Соутпансберґ
і Лебомбо – в пр. Трансвааль, а також в Зулуленд і Молтено. Пром.
вугленосність пов'язана перев. з пермськими відкладами Карру (в
осн. з пісковиками світи Екка). Потужність вугленосних шарів –
до 400 м, глибина залягання 15-400 м. Кількість витриманих пластів
вугілля 3-5, сер. потужність 2,5 м. Вугілля в осн. енергетичне,
є коксівне та антрацити. Вміст летких речовин 35-45%, сірки до
2%, зольність 7-12% (до 30%), теплотворна здатність 20 -30 МДж/кг.
Золото і уран. За підтв. запасами руд золота ПАР займає 1-е місце,
а за підтв. запасами урану – 2-е місце (після Казахстану) в світі
(2000). Практично всі родов. руд урану і золота зосереджені в
рудному р-ні Вітватерсранд. Ресурси U в надрах ПАР оцінюються
в 500 тис. т [Mining J. - 1999. - Annual Rev. - Р. 61]. Ресурси
Au – до 60 тис. т прогнозується в ПАР, в основному, на флангах
і глибоких горизонтах родовищ золотоносних конґломератів району
Вітватерсранд, а також на значних глибинах у відносно менш вивченому
південно-східному його секторі. Золотоуранова мінералізація концентрується
в слюдисто-кварцовому цементі метаморфізованих конґломератів на
глиб. 300-1500 м. Найбільші родов. знаходяться в р-ні м. Клерксдорп
на Далекому Зах. Ранді (Вааль-Ріфс, Бюффелсфонтейн, Хартбісфонтейн)
і на Зах. Ранді (Рандфонтейн, Блейфурьойтсіх, Дріфонтейн, Уестерн-Діп-Левелс).
Головні родов. руд золота: Уестерн-Холдінгс, Фрі-Стейт-Гедюлд,
Президент-Бранд, Президент-Стейн, Сент-Хеліна (в Оранжевій пр.),
Клуф, Лібанон, Фентерспос і Кінрос (Зах. Ранд), Вінкелхак та ін.
(Сх. Ранд).
Загальні і підтверджені запаси золота в країні станом на 1997
р – 36 і 20 тис. т відповідно, на 2000 – 34 і 18 тис. т [Mining
J. - 1999. - Annual Rev. - Р. 61]. Гірничим бюро і Геологічною
службою США запаси золота в ПАР на кінець ХХ ст. (1998) оцінювалася
в 38 тис. т (у світі - 72 тис. т).
Залізо. За запасами зал. руд ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).
Переважаюча кількість запасів залізняку пов'язана із залізистими
кварцитами. Значні запаси залізняку укладені в комплексних родовищах.
Понад 70% розвіданих запасів укладені в метаморфогенних родов.
залізо-марганцевих руд Гамагару (300 млн т), Табазімбі (50 млн
т), Сайшен та ін., локалізованих в кварцитах і сланцях нижнього
протерозою на півн. Капської провінції (бас. Куруман). Значні
запаси пов'язані з титаномагнетитовими рудами магматичних родов.
Бушвелдського комплексу (Мапахс та ін.) і карбонатитового комплексу
Пхалаборва (Палабора).
Марганець. За запасами марганцевих руд ПАР займає 1-е місце в
світі (2003). Ресурси марганцевих руд – 13600 млн т (63.9% світових).
Практично всі запаси марганцевих руд (біля 95%) зосереджені в
метаморфогенних родов. залізо-марганцевих руд басейнів Куруман
і Постмасбурґ. Родов. пов'язані з нижньопротерозойським комплексом
карбонатно-теригенних відкладів. Рудна товща включає три витриманих
пласти залізо-марганцевих руд сумарною потужністю 20-50 м, що
простежуються на декілька кілометрів; глибина залягання досягає
400-500 м. Вміст марганцю 38-48%, заліза – 4-20%, кремнезему –
до 5%, фосфору – незначна кількість. Гол. родов.: Маматван, Весселс,
Блек-Рок, Мідделплатс в бас. Куруман і Лохатла в бас. Постмасбурґ.
Титан, цирконій. За запасами титаноцирконієвих пісків ПАР займає
1-е місце в Африці (2003). Майже всі розвідані запаси зосереджені
в древніх пляжних розсипах на побережжі Індійського ок. в р-ні
мм. Річардс-Бей, Умгабаба, Ісипінго та ін. Піски містять 5-7%
ільменіту, 0,2-0,3% рутилу і 0,4% циркону. Значні запаси ільменіту
і циркону виявлені в карбонатитах родов. Гондіні (пр. Трансвааль)
і в піщаних горизонтах світи середньої Екка у відкладах Карру
(родов. Ботавілл, Кароліна та ін.). Значні запаси титану в титаномагнетитових
рудах Бушвелдського комплексу.
Ванадій. За запасами ванадієвих руд ПАР займає 1-е місце в світі
(2003). Родов. пов'язані з витриманими пластовими покладами ванадієвих
титаномагнетитів, приурочених до горизонтів норитів і анортозитів
верх. частин інтрузії Бушвелдського комплексу. Розвідані запаси
пов'язані з Головним магнетитовим горизонтом, що простежується
за простяганням на 150 км, на глиб. до 645 м. Осн. родовища: Мапахс,
Магнет-Хейс, Палмер (Сх. Трансвааль), Рюстенбурґ, Брітс (Зах.
Трансвааль).
Хром. За запасами хромових руд ПАР займає 1-е місце в світі (2003).
Поклади руд зосереджені в трьох групах “хромітових шарів"
в піроксенітах, норитах і анортозитах розшарованої інтрузії Бушвелдського
комплексу. Найбільше значення має ниж. група, де макс. потужність
прошарків (всього 11) вкраплених і масивних руд досягає 3 м. Гол.
родов. (Вінтерфелд, Сварткоп, Монтроз, Крундал та ін.) приурочені
до одного з прошарків (ІU-6).
Мідь. За підтв. запасами руд міді ПАР займає 3-є місце в Африці
(2003). Найбільше значення (бл. 45% запасів) мають родов. карбонатитового
(Пхалаборва), колчеданного (26%, родов. Аггенейс і Пріска), а
також гідротермального типів (родов. р-ну Окіп і Мессіна).
Нікель. У ПАР 2.5 млн т підтверджених запасів нікелю укладено
у вкраплених сульфідних мідь- і нікельвмісних рудах унікального
лополіту Бушвельд з дуже низьким вмістом нікелю (0.2-0.36%). Руди
ці відпрацьовуються для вилучення металів платинової групи, а
нікель з них витягується попутно.
Поліметали. За підтв. запасами руд свинцю, цинку та срібла ПАР
займає 1-е місце в Африці, цинку 5-е місце в світі (2003). Осн.
частина запасів цих металів зосереджена в комплексних рудах колчеданних
родов. Аггенейс, Гамсберґ і Пріска.
Стибій. За підтв. запасами руд стибію ПАР займає 6-е місце в світі
і 1-е в Африці (2003). Родов. стибієвих руд телетермального жильного
типу (Гравелот, Джек-Уест, Юнайтед-Джек, Мулаті, Вейхал, Айронстоун,
Фрі-Стейт, Монарк та ін.) зосереджені в хлоритах, хлорит-карбонатних
сланцях і залізистих кварцитах центр. частини архейського зеленокам’яного
пояса хр. Мерчисон (півн.-сх. Трансвааль).
Метали платинової групи. Переважна частина світових запасів МПГ
сконцентрована на території ПАР: 85,8% МПГ і 88,5% платини (дані
Геологічної Служби США). За прогнозними ресурсами МПГ ПАР теж
займає 1-е місце в світі – 15-25 тис.т (у світі 40-60 тис.т).
Осн. частина запасів платиноїдів (1-е місце в світі) і нікелевих
руд (8-е місце в світі і 1-е в Африці, 2003) пов'язана з так званою
Критичною зоною Бушвельдського масиву – розшарованою серією ультраосновних
порід і підлеглих їм габроїдів з макс. потужністю 900 м. Експлуатуються
два шари цієї зони: верхній – риф Меренського і нижній – риф UG-2.
Критична зона розташовується в нижній третині Бушвельдського лополіту,
потужність якого перевищує 8 км. Рудоносний горизонт складений
полевошпатовим піроксенітом хроміт-олівін-бронзитового складу.
Платиноїди, що асоціюють з сульфідами нікелю, заліза і міді, концентруються
в окр. шарах і представлені ідіоморфним бреггітом, купритом з
домішкою спериліту. Значні концентрації платиноїдів встановлені
у вигляді домішок в піротині, пентландиті і піриті, а також у
вигляді комплексних проростань залізо-платинових сплавів у сульфідах.
Гол. родов.: Рюстенбурґ, Юніон, Бафокенг, Аманделбюлт, Аток, Вілдбісфонтейн,
Мессіна, Крундал, Марікана та ін. Значна частина запасів цих металів
укладена також в комплексних рудах колчеданних родов. рудного
р-ну Окіп, а також в габроїдах р-ну Маунт-Ейліфф (родов. Інсізва,
Табанкулу, Інгелі, Тонті).
Компанією Harmony Gold Mining у 2002 р ведеться розвідка нового
родовища платиноїдів Стелла (Stella), інша назва - Колплатс (Kalplats),
Північна ПАР, пров. Нортвест (Northwest). На 2002 г виявлено 3.8
млн т ресурсів мінералізованої маси, що містить Pt+Pd 1.5 г/т
або 5.7 т обох металів [African Mining. 2002. V.7, № 3].
Апатити. За підтв. запасами апатитів ПАР займає 1-е місце в Африці
(2003). Апатитові руди пов'язані з верхньопротерозойськими карбонатитовими
комплексами Пхалаборва, Гленсвер і Шипіцкоп. Бл. 10% запасів зосереджено
в перевідкладених зернистих фосфоритах і фосфатних пісковиках
міоцену в р-ні Лангебанвех (родов. Лангебан).
Флюорит. ПАР займає 3-є місце в світі (після Китаю і Мексики)
за загальними запасами флюориту (11%) і 2-е місце за підтвердженими
запасами, 1-е місце в Африці, 2003; загалом має бл. 15-20% ресурсів
світу. Осн. запаси флюориту в країні виявлені в Зах. Трансваалі
в стратифікованих покладах групи родов. Оттосхуп (100 млн т руди,
вміст CaF2 15%), приурочених до верхів Доломітової серії системи
Трансвааль (нижній протерозой). Родов. представлені плащеподібними
тілами неправильної форми, штокверками і жилами флюориту. Руди
масивні, містять також оксиди марганцю, сфалерит, ґаленіт, пірит,
тремоліт і тальк. Значна частина запасів пов'язана з гідротермальними
родов. Осн. родов.: Баффало (Буффало), Кромдрай, Свартклуф (Звартклуф).
Провідну роль грають родовища стратиформного кварц-кальцит-флюоритового
типу на півдні і північному сході країни. Родовища: Звартклуф
(середній вміст флюориту 13.7%) Маріко (85-90% CaF2),,"Буффало"
(середній вміст CaF2 40%). На найбільшому в країні жильному сульфідно-барит-флюоритовому
родовищі Вергеноєг вміст великогрудкового флюориту коливається
від 20 до 60%.
Азбест. За підтв. запасами всіх видів азбесту ПАР займає 1-е місце
в Африці (2003). Осн. запаси амозит-азбесту зосереджені в “амозитовому
поясі" (100х10 км) в півн.-східному Трансваалі, де потужні
(до 0,8 м) жили поперечно-волокнистого азбесту (довжина волокон
до 30 см) пов'язані з тілами діабазів в залізисто-кременистих
породах нижнього протерозою. Гол. родов.: Пенге, Долтон, Кромеллебурґ,
Амоса і Маліпс. Б.ч. запасів крокідоліт-азбесту зосереджена в
родов. Капського крокідолітового поясу (400х5-50 км), приуроченого
до яшмовидних залізисто-кременистих відкладів Доломітової серії.
Поперечно-волокнистий азбест з довжиною волокна від 2,5 см утворює
жили і гнізда. Загальна потужність окр. рудоносних зон 10-120
м. Найбільші родов. – Куруман, Кугас і Помфрет. Родов. хризотил-азбесту
зосереджені в р-нах Барбертон і Кароліна (родов. Рітфонтейн, Худфервахт,
Сілверкоп, Діпхезет та ін.), де пов'язані з поясом серпентинізованих
ультраосновних г.п. порід комплексу Джеймстаун і Доломітової серії.
Вермікуліт. Запаси вермікуліту приурочені до карбонатитового комплексу
Пхалаборва, де вермікуліт представлений двома відмінами – золотисто-коричневою,
що утворилася з флогопіту, і чорною гідробіотитовою, менш цінною.
Осн. запаси мінералів андалузитової групи зосереджені в провінціях:
Капській (силіманіт, корунд), Трансвааль (андалузит) і Натал (кіаніт).
Алмази. За підтв. запасами алмазів ПАР займає одне з провідних
місць у світі. Бл. 80% алмазів в країні зосереджено в кімберлітових
тілах груп Кімберлі і Коффіфонтейн в Оранжевій пр. (родов. Де-Бірс,
Бюлтфонтейн, Дютойтспан, Весселтон та ін.), групи Преторія в Трансваалі
(трубка Прем'єр та ін.) і групи Постмасбурґ в Капській пр. (трубка
Фінч та ін.). Інші запаси пов'язані з прибережно-морськими розсипами
Атлантичного побережжя країни на південь від гирла р. Оранжева
(родов. Аннекс-Клейн-Зе, Койнгнас, Дреєрс-Пан, Ланхугт та ін.),
а також з елювіально-делювіальними розсипами в провінціях Оранжева,
Трансвааль і Капська.
Інші корисні копалини. На тер. ПАР виявлені також значні запаси
руд олова (родов. Ройберґ), вольфраму (Набабіп), кобальту, піриту,
рідкісних і рідкісноземельних металів (Грундорп, Сподуменкоп,
Норіссеп). З нерудних к.к. розвідані невеликі гідротермальні родов.
магнезиту (Давид, Сатерленд, Ренже, Алтхорп-Майн і Нтабізулу),
осадові родов. кам'яної солі в центрі країни (Спрінґбукфлей, Сварткоп,
Апінгтон, Онфервах). Осн. джерело мусковіту – велике пегматитове
родов. Лоувелд на півн.-сх. від Пхалаборва і дек. дрібних родов.
Розвідані великі запаси тальку (Бріндізі, Лінкі, Маунт-Верюн),
польового шпату (Лоувелд) і ґіпсу. Численні родов. нерудних буд.
м-лів виявлені в різних р-нах країни, але розробляються тільки
в р-нах великих пром. центрів.
Історія освоєння мінеральних ресурсів. В давнину
на тер. ПАР к.к. використовували для одержання барвників з руд.
Залишки древнього зал. рудника (8 ст.) збереглися в р-ні м. Пхалаборва.
У 13 ст. вівся видобуток руд міді в окрузі Летаба, у 16 ст. -
олова в Ройберзі, золота в Трансваалі. З утворенням Капської колонії
розвідка к.к. пожвавлюється. В 1685 для розвідки родов. мідних
руд була відправлена експедиція в Намакваленд. З кін. 18 ст. ведуться
розробки родов. свинцевих руд в Ейтенхахі (Капська пр.) і поблизу
Преторії (Трансвааль). У 1806 на тер. Пріски виявлені поклади
азбесту, в 1840 кам. вугілля в Наталі (видобуток з 1852). У серед.
19 ст. почалася експлуатація родов. міді на зах. Капської пр.
(Спрінгбокфонтейн). Становлення гірничодоб. пром-сті в країні
почалося в 80-і рр. 19 ст. в зв'язку з відкриттям родов. руд золота
і алмазів. У 60-70-і рр. були знайдені розсипи золота, в 1886
виявлене унікальне родов. золотих руд Вітватерсранд. У 90-і рр.
19 в. виникли монополістичні компанії, тісно пов'язані з європейським
(в осн. англійським) капіталом, збільшилися обсяги гірн. робіт,
будівництво залізниць. Розсипи алмазів на р. Оранжева були відкриті
в 1867, але активні пошуки почалися лише в 1869, після виявлення
алмазної трубки в Кімберлі поблизу р. Вааль. У кінці 19 ст. золото
становило 97% експорту Трансвааля. У видобутку золотих руд було
зайнято бл. 100 тис. чол. У 1871 на алмазних копальнях працювало
бл. 10 тис. старателів. До 1881 в р-ні Де-Бірс - Бюлтфонтейн -
Дютойтспан - Кімберлі нараховувалося 3200 заявок на розробку,
але до 1886 видобуток алмазів був монополізований компанією “De
Beers". Розвиток вугільної пром-сті тісно пов'язаний із зростанням
попиту на паливо при видобутку золота і алмазів. У 1864 почали
експлуатуватися вугільні родовища в Капській пр. У 80-90-і рр.
швидкий розвиток нових вугільних басейнів в Трансваалі (Боксбурґ,
Вітбанк) було пов'язано із зростанням золоторудної пром-сті. Зал.
руди на тер. ПАР починають видобувати з 1860 в Прествіку (пр.
Натал); хроміти - з 1865 (Рюстенбурґ); стибієві руди з 1906 (округ
Барбертон); марганцеві (пр. Наталі) і нікелеві (у Піланесберґ)
руди - з 1910. На поч. 20 ст. гол. роль продовжувала відігравати
золотодобувна і алмазодобувна пром-сть, у 1902 в Трансваалі відкрита
трубка “Прем'єр", де знайдено найбільший в світі алмаз “Куллінан"
(3106 карат). У 1913 Південноафриканський Союз постачав 3/4 світової
продукції алмазів.
Гірнича пром-сть ПАР – велика галузь господарства
країни, на яку в кінці ХХ ст. припадало бл. 25% валової пром.
продукції. У 1997 продукція гірничодобувної промисловості становила
8% ВВП і бл. 67% загальної суми експортних надходжень. ПАР – провідний
продуцент золота, алмазів, металів платинової групи, ванадію,
феросплавів, марганцевої і хромової руд, один з найбільших постачальників
урану, вугілля, свинцевих концентратів, стибію, вермікуліту, цирконію.
У країні у великих масштабах добувають також залізні, мідні, кобальтові
і поліметалічні руди, азбест, слюду, фосфорити, флюорит (табл.
2). На початку ХХІ ст. спостерігається тенденція до деякого зниження
видобутку золота і водночас збільшення виробництва платини і МПГ,
вугілля, титану. Осн. гірничопромисловий р-н – Вітватерсранд на
півдні пр. Трансвааль, де на 1 % тер. країни сконцентровано бл.
50% промислового потенціалу. У структурі гірничодоб. пром-сті
домінує видобуток гірничорудної сировини (золотих і уранових руд,
руд чорних металів) – бл. 74 % від вартості всієї продукції галузі.
ПАР повністю задовольняє власні потреби у багатьох видах мінеральної
сировини і є великим їх експортером. Експортується бл. 85% сировини
бл. 40 видів (2/3 всього експорту країни). З 1998 р. в ПАР здійснюється
програма DEEPMINE, направлена на підвищення безпеки, ефективності
і рентабельності провадження гірничих робіт на глибинах 3-5 км.
| Золото (кг) |
394 765 |
| Срібло (кг) |
109
570 |
| Алмази (карат) |
11
167 416 |
| Паладій (кг) |
62
142 |
| Платина (кг) |
129
746 |
| Родій (кг) |
13
453 |
| Рутеній (кг) |
19
329 |
| Хроміт |
5
502 |
| Кобальт (т) |
371 |
| Мідь |