Володимир БІЛЕЦЬКИЙ,
доктор технічних наук, професор, автор проекту "Гірнича енциклопедія"
МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ДОБУВНА
ПРОМИСЛОВІСТЬ
КРАЇН СВІТУ:
ОБ'ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ
ОБ'ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ (United Arab
Emirates), ОАЕ – федеративна держава в Південно-Західній
Азії, в східній частині Аравійського п-ова, на побережжі Персидської
і Оманської затоки. Федерація 7 еміратів: Абу-Дабі, Дубай, Шарджа,
Рас-ель-Хайма, Ель-Фуджайра, Аджман, Умм-ель-Кайвайн. ОАЕ розташовані
між Катаром на заході і Оманом на південному сході. На півдні ОАЕ
мають протяжний кордон з Саудівською Аравією. Пл. 82,88 тис. км2.
Нас. 2,724 млн. (2001). Столиця – Абу-Дабі. Офіц. мова – арабська.
Грошова одиниця – федеральний дирхам. ОАЕ – член ОПЕК, ОАПЕК, Ради
співпраці країн Персидської затоки, а також Ліги Арабських Держав.
У минулому країна називалася Договірним Оманом і являла собою об'єднання
британських протекторатів. Держава Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ)
була проголошена 2 грудня 1971.
Загальна характеристика господарства. ОАЕ – велика
нафтодобувна країна. Основні галузі економіки: нафтогазова і нафтохімічна,
рибна, конструкційних м-лів, дрібне кораблебудування та ін. Завдяки
прискореному розвитку нафтогазової пром-сті в ОАЕ забезпечено найвищий
серед держав Аравійського п-ва середній річний прибуток на душу
корінного населення. У економіці ОАЕ зберігаються традиційні галузі
господарства (оазисне землеробство, промисли, ремесла, транзитна
торгівля) і швидко розвивається нафтогазодобувна пром-сть, що забезпечує
переважаючу частину держ. прибутків і майже всі валютні надходження.
Розвиваються також нафто- і газопереробна, нафтохімічна і металургійна
галузі пром-сті. Перевезення здійснюються автотранспортом і мор.
суднами. Найбільші мор. порти-термінали – Рашид і Зейд, порти –
Джебель-Алі, Міна-Халед. За рахунок великих прибутків від експорту
нафти була значно поліпшена транспортна мережа. У ОАЕ немає залізниць,
але добре розвинена мережа автомобільних доріг, що з'єднують основні
міста країни. На початку 1990-х років в країні було шість міжнародних
аеропортів. У 1988 в Дубаї був відкритий морський порт Джебель-Алі,
що володіє найбільшою в світі штучною гаванню.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A.
2001]: ВВП – $ 45,4 млрд. Темп зростання ВВП – (-5,7)%. ВВП на душу
населення – $16666. Імпорт товарів і послуг г.ч. з: Японії – 9,3%;
Великобританії – 8,7%; США – 7,9%; Німеччини – 6,4%; Італії – 5,3%.
Експорт в: Японію – 29,0%; Південну Корею – 10,0%; Індію – 6,1%;
Сінгапур – 4,5%; Оман – 3,7%.
У 1996 ВВП становив приблизно 72,9 млрд. дол. Біля однієї третини
ВВП припадає на частку нафтової промисловості. Нафта становить 66%
експорту країни, а платежі місцевих і міжнародних компаній за нафтові
концесії є головним джерелом державних прибутків. Запасів нафти
і газу приблизно вистачить до ХХІІ ст., за умови, якщо обсяг її
видобутку залишиться на рівні 1980-х років. Основним нафтодобувним
районом є Абу-Дабі, найважливішим торговим і промисловим центром
- Дубай. Емірат Дубай найпотужніший – він забезпечує понад 80% прибутку
ОАЕ. Значні прибутки від експорту нафти дозволили фінансувати більшу
частину програм розвитку і визначили консервативний і в цілому прозахідний
курс ОАЕ, а також їх тісні зв'язки з Саудівською Аравією.
Іншими важливими галузями економіки, крім видобутку нафти і газу,
є обробна промисловість, нафтопереробка, суднобудування і ремонт
морських суден, рибальство, землеробство і кочове скотарство. У
основному вирощуються фініки і овочі. Робляться зусилля для досягнення
самозабезпечення зерном, але цьому перешкоджає нестача прісної води.
Розводять домашніх птахів і велику рогату худобу. Кочовики розводять
вівці, кіз і верблюдів.
У структурі ВВП росте питома вага промисловості. Крім нафтопродуктів,
країна виробляє сталь, алюміній, добрива, цемент, пластмаси, станки
і одяг. Виробництво електроенергії в країні – 13,8 млрд кВт•год
(1991).
Природа. Велика частина території ОАЕ являє собою
пустельну рівнину. На сході вона переходить в кам'янисте плато (вис.
до 1127 м), на півдні зливається з піщаною пустелею Руб-ель-Халі,
а на заході переходить в кам'янисту пустелю Ель-Джафура. Клімат
країни сухий, перехідний від тропічного до субтропічного. Постійних
рік немає. Великі площі займають солончаки.
Геологічна будова. ОАЕ розташовані у западині Руб-ель-Халі на південно-східному
зануренні Аравійської платформи. Загальна потужність осадових порід,
розвинених в межах западини, становить 6-7 км. Верхня частина цього
шару представлена відкладами пермі, мезозою і палеогену. Переважають
морські карбонатні утворення з прошарками лагунних галогенних і
прибережно-морських теригенних порід. Будова мезозойських відкладів
ускладнена пологими брахіантиклінальними і куполовидними структурами,
що групуються в зони регіональних валоподібних піднять. Для південно-східних
р-нів характерний розвиток соляної тектоніки. На крайньому півн.-сході
(Ель-Фуджайра) розташовані відроги гірської складчастої споруди
Оману, в межах якої розвинені потужні комплекси офіолітів.
Корисні копалини. Найважливіше природне багатство
країни – нафта і газ (див. табл.). Осн. запаси вуглеводнів зосереджені
в еміратах Абу-Дабі і Дубай.
Таблиця. – Основні корисні копалини Об’єднаних Арабських
Еміратів станом на 1998-99 рр.
Корисні копалини |
Запаси |
Вміст корисного
компоненту в рудах, % |
Частка у світі,
% |
Підтверджені |
Загальні |
Нафта, млн.
т |
8810 |
|
|
6,4 |
Природний горючий
газ, млрд. м3 |
5922 |
|
|
4 |
Хромові руди,
млн. т |
0,5 |
0,5 |
44 (Cr2O3) |
0,01 |
Вуглеводні.
За підтвердженими запасами нафти ОАЕ займають 6-е місце в світі
(після Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Ірану, Венесуели,
1999). За підтвердженими запасами природного газу ОАЕ займають
4-е місце в світі (після Росії, Ірану і Катару). Запаси газу
виявлені в основному в Абу-Дабі, а також в еміратах Шарджа,
Дубай і Расах-ель-Хайма.
Територія ОАЕ з прилеглою акваторією розташована на платформному
схилі Персидської затоки нафтогазоносного басейну. У країні
відкрито бл. 30 нафтових, 5 газонафтових, 6 газових і газоконденсатних
родовищ. Переважаюча к-ть родов. виявлена в Абу-Дабі: 25 нафтових
і 4 газонафтових. У Дубаї є 3 нафтових, 1 газонафтове і 1 газоконденсатне
родовище. У Шарджі – 1 нафтове, 1 газове і 1 газоконденсатне
родовище. У Аджмані – 1 газоконденсатне. У еміратах Рас-ель-Хайма
і Умм-ель-Кайвайн – по одному газоконденсатному родовищу. Найбільші
родов. на суші – Мурбан-Баб, Мурбан-Бу-Хаса, Асаб, Сахіль; на
континентальному шельфі – Умм-Шаїф, Закум. Поклади нафти в осн.
приурочені до вапняків серії тамама і світ нахр умр і шуайба
нижньої крейди. На деяких родов. (Умм-Шаїф) нафтоносні карбонатні
відклади світ араб і араедж верх. і сер. юри. Поклади нафти
відомі також у відкладах верх. крейди світ мішріф та ілам (родов.
Мубарек). Поклади газу виявлені г.ч. у вапняках і доломітах
верх. пермі, рідше – в крейдових відкладах серії тамама (родов.
Мурбан-Баб). Глибина залягання продуктивних горизонтів в крейдових
відкладах – від 1650 до 3200 м, юрських – від 3300 до 4000 м,
пермських від 4500 до 4700 м. Нафти родов. ОАЕ легкі, сірчисті,
перев. метанові. Перспективи відкриття нових родов. нафти і
газу пов'язують з р-нами «абудабійської пустелі» і глибокими
продуктивними горизонтами виявлених родов.
Станом на 2003 розвідані запаси нафти ОАЕ складають 98 млрд.
барелів, тобто приблизно 10% світових запасів, за рівнем споживання
майбутній продуктивний період – понад 100 років. З 150 трлн.
м3 світових запасів газу 4% (6 трлн. м3) знаходяться на території
ОАЕ: 92% – в еміраті Абу-Дабі, 5% – в Шарджі і 2% – в Дубаї.
ОАЕ мають також в своєму розпорядженні багаті родовища природного
газу. Його запаси у 1990-і роки складали бл. 5,3 млрд. куб.
м (3,8% світових запасів), за цим показником ОАЕ займають 3-є
місце на Ближньому Сході.
Металічні корисні копалини. У північній частині країни в Оманських
горах відомі хромітові розсипи (Сr2О3 11-16%), приурочені до
порід офіолітового комплексу. Тут же виявлені невеликі рудопрояви
міді і марганцю. У 1974 в Ель-Фуджайрі знайдені поклади уранової
руди.
Історія освоєння мінеральних ресурсів. В давні часи на тер.
сучасних ОАЕ добувалася залізна руда, пісковик, червона вохра
і коштовні камені. А прибережній зоні традиційно видобували
перли – так у 1830 цим промислом займалося понад 3 тис. човнів.
Рекордна к-ть перлів була зібрана в 1896-97 на суму 0,75 млн.
фунтів стерлінгів.
Пошук нафти в ОАЕ почався в 1937 на території Абу-Дабі компанією
«Petroleum development», що відкрила в 1954 перше нафт. родов.
Мурбан-Баб. З початку 50-х рр. стали проводитися пошуково-розвідувальні
роботи на акваторії компанією «Abu Dhabi Marine Area», яка у
1958 виявила перше морське родов. Умм-Шаіф, а в 1964 найбільше
родов. країни – Закум. У Дубаї пошуково-розвідувальні роботи
здійснюються з 1963 групою амер. компаній на чолі з «Continental
Oil» на суші і «Dubai Marine Areas» на акваторії. У еміраті
Шарджа пошукові роботи велися в 1969 компаніями «Shell» і «Bomin»,
а пізніше – компанією «Buttes Gas and Oil Co.», яка відкрила
родов. Мубарек. У еміраті Умм-ель-Кайвайн розвідувальні роботи
ведуться з 1969 спочатку компаніями «Shell», «Occidental Petroleum»,
«Canadian Superior Oil Co.» на шельфі і корпорацією «Houston
Oil and Minerals Corp» на суші. У еміраті Рас-ель-Хайма в пошуково-розвідувальних
роботах на нафту з 1964 брали участь дек. компаній; в 1976 на
континентальному шельфі було відкрито газоконденсатне родовище.
Поступ розвитку нафтодобувної промисловості ОАЕ такий: 1959
- родов. Мурбан-Баб в Абу-Дабі, 1966-1968 - родов. Фатех в еміраті
Дубай, в 1973 – Шарджа, в 1984 – Рас-ель-Хайма. Осн. частину
видобутку нафти в останні десятиліття ХХ ст. забезпечували родов.
Мурбан-Бу-Хаса і Асаб на суші, Умм-Шаіф і Закум на шельфі. Видобуток
нафти на шельфі біля побережжя Абу-Дабі ведеться з 1962, на
материковій частині Абу-Дабі - з 1963.
Нафтогазодобувна промисловість. У 1995 в ОАЕ в середньому добувалося
нафти 290 тис. т на добу, при цьому на частку Абу-Дабі припадало
83%, Дубая – 15%, Шарджу – 2%. Абу-Дабі займає 3-є місце за
обсягом видобутку нафти на Ближньому Сході (після Саудівської
Аравії й Ірану). Невелика кількість нафти добувається також
в Рас-ель-Хаймі. Квоти на видобуток нафти в ОАЕ встановлюються
Організацією країн-експортерів нафти (ОПЕК), але ОАЕ не завжди
дотримувалися цих обмежень. Так, наприклад, в 1990, під час
вторгнення Іраку в Кувейт, видобуток нафти в країні вдвічі перевищив
квоту.
Станом на 2003 лідируюче положення в нафтогазовій галузі займає
Національна Нафтова Компанія Абу Дабі (ADNOC), утворена в 1971
році. Останнім часом особлива увага приділяється розвідці нових
родовищ, розробці знову знайдених, нафтогазовому маркетингу.
На другий план відходять нафтопереробка, розподіл і маркетинг
нафтопродуктів і зрідженого газу.
У 2003 р в Абу-Дабі починає освоюватися нафтове родовище Хувайла
(Huwaila) розташоване в 30 км південніше родовища Бу-Хаса. Передбачається,
що починаючи з 2006 р. видобуток тут складе 10 тис. бар./добу.
Після 2007 р. передбачається будівництво додаткових свердловин.
Хувайла є власністю компанії ADCO (Abu Dhabi Company for Onshore
Oil Operations), яка, в свою чергу, на 60% належить державній
нафтовій компанії ADNOC. Іншим капіталом ADCO володіють шість
великих міжнародних компаній.
Більша частина нафти що добувається в ОАЕ експортується. Осн.
імпортери нафти з еміратів – Японія, країни Зах. Європи, США.
Осн. порт-термінал Джебель-Данна. Крім того, експортується зріджений
газ. На початок ХХІ ст. 55% газу, що добувається знаходить застосування
в країні, а інший – експортується в зрідженому вигляді. Компанія
ADNOC здійснює ряд значних газових проектів спільно з Abu-Dhabi
Gas Liquefaction Co (ADGAS) і Abu-Dhabi Gas Industries (GASCO).
Нафтопереробні заводи. Перший нафтопереробний завод потужністю
15.000 бар./добу був відкритий в 1976 році на острові Умм аль
Нар в еміраті Абу-Дабі. Завод забезпечував потреби місцевого
ринку. У 1983 році завод виробляв 75.000 бар./добу лігроїну,
бензину, гасу, дизельного палива і мазуту. У 1981 році великий
переробний завод продуктивністю 120.000 бар./добу був відкритий
в місті Руваїс, емірат Абу-Дабі. До 1995 його денна продуктивність
виросла на 10%. Випускають ті ж нафтопродукти, що і на заводі
в Умм аль Нар і додатково - дизельне паливо для суден і сірку,
а також – зріджений газ. Заводи в Умм аль Нар і Руваїс переробляють
десяту частину нафти, що добувається в Абу-Дабі і є високорентабельними
підприємствами. У 1999 році компанія, що належить уряду емірату
Дубай ENOC відкрила в Джебель Алі газоконденсатний завод з добовою
продуктивністю 120.000 барелів бензину, лігроїну, авіаційного
і дизельного палива. Компанія SOR Ltd в співпраці з Fal Group
продовжують будівництво в порту Хамрія нафтопереробного заводу
з проектною потужністю 60.000 бар./добу. У 1996 року в Фуджейрі
був відкритий нафтопереробний завод, що належить грецькій компанії
Metro Oil Corporation, продуктивністю 35.000 бар./добу. Через
деякий час він був закритий через фінансові труднощі, а в 2000
році відновив свою роботу як Fujairah Rafinery Company, збільшивши
продуктивність до 60.000 бар./добу. Завод виробляє гас, бензин,
авіаційне паливо, моторні масла. Акціонерами компанії є Ван
Оммерен, ENOC і уряд емірату Фуджейра. Порт Фуджейра займає
3-є місце в світі (після Роттердама і Сінгапура) за обсягом
експорту нафтопродуктів. Тільки моторних мастил звідси вивозиться
від 600.000 до 800.000 тонн щомісяця.
Таким чином, ОАЕ практично повністю забезпечує свої потреби
в продуктах нафтопереробки. Станом на початок ХХІ ст. країни
Ради по співпраці в Персидській затоці (GCC) переробляють біля
15% нафти, що добувається ними. До 2007 року цей показник планується
збільшити до 21% [EIB Journal, September 1997].
Виробництво зрідженого газу. В недавньому минулому при видобутку
нафти попутні гази просто спалювалися, але після стрибка цін
на нафту в 1973 році різко зріс інтерес до газу. У 1974 році
ОАЕ добувалося біля 500 млн. куб.футів газу, 1,5% з яких використовувалося
нафтовими компаніями, 1,5% витрачалося в Абу-Дабі на виробництво
електроенергії і опріснення морської води, а 93% просто спалювалися.
До 1980 р. понад 50% газу, що добувається експортувалося або
використовувалося на місці, а вже в 1983 році показник раціонального
витрачання попутного нафтового газу в еміраті Абу-Дабі досяг
92%.
Компанія ADGAS з 1973 року реалізовує проект по зрідженню газу.
У 1977 році почав роботу завод на острові Дас, який щорічно
виробляє 2,3 млн. тонн зрідженого природного газу і 1,4 млн.
тонн - зрідженого попутного нафтового газу.
Dolphin Project. Важливе місце в планах розвитку нафтової галузі
ОАЕ займає Dolphin Project, що передбачає подальше поглиблення
зв'язків з газовою інфраструктурою Катару і Оману, а в недалекому
майбутньому - Пакистану. Заява про основні пункти проекту була
підписана в березні 1999 року між Qatar General Petroleum Corporation
і UAE Offsets Group (UOG). Це дозволить експортувати газ з багатого
родовища North Dome в Катарі. Вартість проекту оцінюється в
8 - 10 млрд. доларів. Термін його реалізації - шість-сім років.
На першому етапі, до кінця 2002 року, прокладений по дну моря
газопровід буде перекачувати 1200 млн. куб.футів природного
газу. Надалі планується довести цей показник до 3000 млн. куб.футів.
Проект Dolphin - перша програма подібного масштабу: у вартісному
вираженні це - 10% світового постачання газу.
Газопровід Абу-Дабі - Дубай перебуває в стадії завершення будівництва.
Після введення його в експлуатацію Дубай буде отримувати 800
мільйонів кубічних футів газу з родовища Аль Бахуш (Абу-Дабі)
- через опріснювальну станцію і електростанцію в Джебель Алі.
Згодом ця гілка буде підключена до проекту Dolphin.
Видобуток інших корисних копалин. Крім нафти і газу в ОАЕ добувають:
хроміти в Fujairah; виробляють сталь (Ahli Steel Co.), потужності
– 70 тис.т/рік в Дубаї; переробляють свинець (Solo Industries
Ltd.), потужності – 800 т/тік в Шарджа; мідний скрап (Lucky
Recyling Ltd) в Дубаї. Компанія National Chlorine Industries
продукує каустичну соду, хлор і сіль (підприємство Umm Al-Nar).
Цемент виробляють в шести з семи еміратів.
У Дубаї діє алюмінієвий з-д, що імпортує глинозем з Австралії.
У країні працюють також дек. цементних з-дів.
У 1980 році в Руваїс побудовано завод з виробництва мінеральних
добрив (FERTIL), що є спільною компанією ADNOC і Total.
Підготовка кадрів. Інженерів-нафтовиків готують
в м. Абу-Дабі на інженерному ф-ті ун-ту.
|