Володимир БІЛЕЦЬКИЙ,
доктор технічних наук, професор, автор проекту "Гірнича енциклопедія"
МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ДОБУВНА
ПРОМИСЛОВІСТЬ
КРАЇН СВІТУ:
КАНАДА
КАНАДА (Canada) – держава в Півн.
Америці. Займає півн. частину материка і острови, що до неї примикають,
в т.ч. Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Ванкувер. Омивається
на заході Тихим ок., на сході – Атлантичним ок., на півночі – Північним
Льодовитим ок. і їх морями. Межує зі США. Пл. 9976 тис. км2 (друга
за площею країна світу після Російської Федерації). Нас. 30,3 млн
чол. (2001). Столиця – Оттава. Офіц. мови – англійська і французька.
Грошова одиниця – канадський долар.
Загальна характеристика господарства. К. – високорозвинена
індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірничодобувна
та переробна, харчова, деревообробна, паперова, транспортного обладнання,
хімічна, рибна, нафтова і газова. Транспорт – залізничний, автомобільний,
річковий, озерний, морський, повітряний. Гол. порти: Ванкувер, Сет-Іль,
Порт-Карт’, Тандер-Бей, Монреаль. В середині 1990-х років транспортна
система країни включала бл. 90 000 км залізниці; 884 000 км автомагістралей
і шосейних доріг; 24 000 км нафтопроводів і 75 000 км газопроводів;
25 великих портів, доступних для океанських суден і 475 невеликих
портів; понад 1300 ліцензованих аеропортів.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A.
2001]: ВВП – $ 620 млрд. За розмірами ВВП Канада незмінно посідає
7-е місце у світі (після США, Японії, Німеччини, Франції, Великобританії,
Італії). Темп зростання ВВП – 3%. ВВП на душу населення – $ 20458.
Прямі закордонні інвестиції – $ 9,7 млрд. Імпорт – $ 237 млрд (г.ч.
США – 77%, країни ЄС – 6,5%). Експорт – $ 245 млрд (г.ч. США – 84%,
країни ЄС – 4%).
У економіці Канади виділяються сектори добувної промисловості і
сільського господарства обробної промисловості, будівництва та сфера
обслуговування. Обробна промисловість в кінці ХХ ст. дає 18,4% ВВП
і забезпечує 16% зайнятості; для будівництва ці величини складають
відповідно 5,2% і 5,4%. На частку сектора послуг припадає 66,2%
ВВП і 73,6% зайнятих. Цей сектор включає транспорт, телекомунікації,
оптову і роздрібну торгівлю, фінанси, страхування і нерухомість,
готелі, ресторани, розваги, приватні медичні послуги і інші види
послуг; органи державного управління; освіту; державну систему охорони
здоров'я і т.і. Канада вступила в постіндустріальну стадію розвитку.
Найбільш індустріалізовані регіони - Південний Онтаріо і Квебек,
де також розташовані найбільші фінансові центри країни. Степові
провінції (Манітоба, Саскачеван, Альберта) виробляють основний обсяг
зернових. Британська Колумбія надає основну продукцію лісової промисловості.
В Альберті добувають майже всю нафту і природний газ Канади. У Північно-західних
територіях ведеться розробка корисних копалин.
Біля половини підприємств обробної промисловості розміщується в
Онтаріо і одна чверть - у Квебеці. Інші великі підприємства знаходяться
переважно на території Британської Колумбії і Альберти. Найбільша
за обсягом виробництва галузь - виробництво автомобілів, а також
деталей до них і іншого обладнання. У сумі ця галузь дає п'яту частину
всієї продукції обробної промисловості. Інші важливі галузі пов'язані
з ресурсною базою; це харчова промисловість, перегонка і очищення
нафти, хімічна, деревообробна і паперова промисловість. Найбільш
різноманітна промисловість в провінції Онтаріо, що володіє багатими
природними ресурсами і вигідно розташована по відношенню до внутрішніх
і зарубіжних (американським) ринків збуту. Найбільш важливі галузі
- автомобілебудування, виробництво енергоустаткування, хімічних
матеріалів, виплавка заліза і сталі, виробництво харчових продуктів
(особливо м'ясних і молочних). Великим торговим і промисловим центром
(як легкої, так і важкої промисловості) є Торонто. Гамільтон спеціалізується
на виплавці заліза і стали і металовиробів. Великими промисловими
центрами провінції Онтаріо є також Брантфорд, Кітченер-Уотерлу,
Лондон, Оквілл, Ошава, Оттава, Пітерборо, Сарнія, Су-Сент-Марі і
Уїнсор. У Квебеці розвинене виробництво целюлози і паперу, а також
алюмінію. Тут же знаходяться підприємства авіаційної і автомобільної
промисловості, виробництво енергоустаткування і підприємства харчової
(м'ясомолочної) промисловості. Основні промислові центри провінції
- Монреаль, Лашин, Ла-Салл, Квебек, Сен-Лоран, Шавініган-Фолс, Шербрук
і Труа-Рівьєр. Британська Колумбія спеціалізується на виробництві
лісопиломатеріалів, целюлози і паперу, а також нафтопродуктів; в
провінції Альберта розташовані нафтохімічні підприємства і виробництво
м'ясопродуктів.
Канада дає 16% світової продукції пшениці, яка є основною сільськогосподарською
культурою (збір 49,6 млн т в 1997). Інші експортні культури - ячмінь,
овес; з технічних - льон, тютюн, рапс. Тваринництво (молочне, м'ясо-шерстне;
птахівництво) дає бл. 60% вартості сільськогосподарської продукції.
Лісозаготівлі. Хутровий промисел. Рибальство (провідне місце в світі
по експорту мороженої риби). Більшу частину зерна поставляють провінції
Саскачеван і Манітоба. Основний р-н скотарства - Альберта; у Британській
Колумбії розвинуте вирощування овочів і фруктів, а також молочне
тваринництво; Онтаріо і Квебек мають комплексне сільське господарство,
що включає птахівництво, молочне і м'ясне тваринництво і товарне
овочівництво; картоплярство розвинуте в провінціях Острів Принца
Едварда і Нью-Брансуїк; остання відома також розведенням худоби,
як і Нова Шотландія. В цілому доходи фермерських господарств складаються
з продажу зерна (27%), продуктів м'ясного скотарства (37%), молочних
продуктів (16%), фруктів та овочів (3%), а також птахівництва (5%).
Виробництво електроенергії - 537 млрд кВт•год (1995). Бл. 61% всієї
енергії давали ГЕС, 21% - ТЕС, 18% - АЕС. За споживанням енергії
на душу населення Канада займає 1-е місце в світі.
Природа: Східна частина країни – рівнини і плато
вис. 300-1500 м. На заході – Кордильєри (найвища точка – г. Логан,
6050 м). Головні ріки: Св. Лаврентія, Макензі, Фрейзер. На півд.-сході
– система Великих озер; інші великі озера: Велике ведмеже, Велике
невільницьке, Вінніпег, Атабаска. На півночі – арктична пустеля,
тундра, лісотундра. На півдні – степи та лісостепи (б.ч. розорані).
Клімат помірний та субарктичний.
Геологічна будова. В Канаді виділяють три великі
геологічні області: 1) Канадський щит, що займає східну і центральну
частини країни; 2) молоді складчасті гори вздовж побережжя Тихого
океану; і 3) прогини в західній частині центральної Канади.
Канадський щит, що займає 58% території Канади, являє собою великий
виступ кристалічного фундаменту. Ця область, що тягнеться від п-ова
Лабрадор до оз. Вінніпег, оз. Ла-Ронж, західного краю оз. Атабаска
і Великого Ведмежого озера, характеризується переважанням ґранітних
порід. На поверхню виходять найбільш древні докембрійські корінні
породи (понад 570 млн років тому), які зберігають сліди інтенсивних
деформацій, що виникли внаслідок тектонічних рухів в докембрійський
час. В наступні епохи Канадський щит відрізнявся такою жорсткістю,
що майже не реагував на горотвірні процеси, які відбувалися в інших
областях Землі у фанерозої. Крім переважаючих ґранітів і ґнейсів,
значні площі в межах щита займають виходи сильно змінених метаморфізованих
осадових і вулканічних порід.
Древня Півн.-Американська (Канадська) платформа, обрамована на заході
складчастою системою Кордильєр, на сх. – Півн. Аппалач, а на півн.
– Іннуїтською складчастою системою. Центральну, основну, частину
Півн.-Американської платформи займає згаданий вище Канадський щит,
в межах якого виділяють 7 структурних провінцій: Сьюпіріор (або
Верхнього оз.), Південна, Нейн, Слейв, Бер (Ведмежа), Черчілл, Ґренвілл.
Центр. частина Канадського щита зайнята великою западиною Гудзонової
затоки, яка виконана теригенно-карбонатними осадами і евапоритами
ордовика, силуру і девону та пісковиками крейди загальною потужністю
до 2,5 км. Западина меншого розміру розташовується північніше, в
р-ні бас. Фокс. Тут в основі чохла залягають відклади кембрію-силуру,
представлені карбонатними, теригенними і евапоритовими осадами.
На них і на фундаменті з розмивом залягають схожі за складом відклади
верх. палеозою, вище, також з розмивом, - теригенний комплекс мезозою
і палеогену. На крайньому півн.-заході (р. Макензі) під кембрієм
з'являються карбонатно-теригенні ґіпсоносні товщі сер. і верх. рифею.
Система Кордильєр має складчасто-насувну будову і включає палеозойські
відклади, крейдові і третинні моласи, місцями – відклади рифею і
венду. Західні зони – область розвитку метаморфізованого верх. протерозою-рифею
і венду, відкладів палеозою, тріасу і ниж. юри, вугленосних молас
верх. юри і крейди, третинних вулканітів, а також область витягнутих
вздовж Тихоокеанського узбережжя мезозойських ґранітних батолітів.
Півн. Аппалачі в зах. зоні (Нов. Шотландія) складені потужними теригенно-карбонатними
відкладами кембрію і ордовика. В ядрах підняття на о. Ньюфаундленд
і в Нью-Брансуїк виступають метаосади і метавулканіти верх. протерозою
(верхній рифей-венд); в крайніх сх. виходах (п-ів Авалон) вони складають
пояс пізньовендської складчастості. В центр. частині Ньюфаундленду
залягають потужні вулканогенно-осадові складнодислоковані товщі
кембрію і ордовика, які вміщають офіоліти і місцями прорвані ґранітоїдами
пізнього ордовика.
Іннуїтську систему складають: комплекс верх. кембрію-девону, в якій
теригенно-карбонатні відклади з евапоритами змінюються вулканогенно-уламковими;
полога потужна (до 12 км) суцільна товща карбону - верх. крейди,
а місцями і палеогену, яка в ниж. частині (карбон, перм) представлена
г.ч. карбонатами і евапоритами, а у верхній – теригенними, частково
вугленосними відкладами; голоценова монокліналь з нахилом до м.
Бофорта, яка обрамляє арктичний шельф.
Гідрогеологія. К. має великі запаси поверхневих
прісних вод високої якості, за рахунок яких задовольняє до 90% потреб
країни у воді. Підземні води вивчені відносно слабко. У межах Аппалачів
і Скелястих гір їх ресурси обмежені. На Канадському щиті запаси
підземних вод невеликі. Вони приурочені до зон тріщинуватості докембрійських
порід та до піщаних і карбонатних горизонтів платформного чохла.
У області Внутрішніх рівнин і на півдні Онтаріо ресурси вод приурочені
до четвертинних відкладів. Корінні породи чохла Півн.-Американської
платформи в області Внутр. рівнин складають артезіанські басейни.
Склад вод міняється від бікарбонатно-магнієвого до бікарбонатно-натрієвого
і сульфатно-натрієвого. У пров. Манітоба, Півн.-Зах. тер., Нова
Шотландія, Нью-Брансуїк відомі виходи високомінералізованих хлоридно-натрієвих
вод. Гол. водоносний горизонт, що містить прісні води – верхня крейда.
Корисні копалини. К. має потужну мінерально-сировинну
базу (табл. 1), що дозволяє забезпечити внутр. потреби країни в
більшості к.к., і експортувати азбест, руди цинку, нікелю, свинцю,
заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ і інш. К. ввозить
руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди. У загальних
запасах промислово розвинених країн Заходу, на частку К. в кінці
ХХ ст. припадало 16% урану, 14% залізняку, 20% ільменіту, 9% нікелю,
8% кобальту, 29% вольфраму, 6% міді, 22% цинку, по 14% молібдену
і свинцю, 50% азбесту, 90% калійних солей.
Таблиця 1. – Основні корисні
копалини Канади
станом на 1998-99 рр.
| Корисні копалини |
Запаси |
Вміст корисного
компоненту в рудах, % |
Частка у світі, % |
| Підтверджені |
Загальні |
| Метали платинової
групи, т |
520 |
|
6,2 г/т |
|
| Алмази, млн кар.
-природних
-ювелірних |
|
112
64,2 |
|
9,4
15,3 |
| Барит, тис.
т |
11000 |
13000 |
20 - 90 (BaSO4) |
3,2 |
| Берилій, тис. т |
13,6 |
16 |
1 (ВеО) |
6 |
| Вольфрам, тис.
т |
260 |
490 |
0,8 (WO3) |
10 |
| Залізні руди, млн т |
12000 |
26000 |
40 (Fe) |
6,9 |
| Золото, т |
3200 |
4450 |
0,8 – 2,95 г/т |
6,5 |
| Калійні солі, млн т (в перерахунку
на К2О) |
4400 |
14500 |
23 (К2О) |
58,4 |
| Кобальт, тис.
т |
83 |
440 |
0,05(Со) |
1,5 |
| Марганцеві руди, млн т |
3 |
45 |
11 (Mn) |
0,1 |
| Мідь, тис. т |
21840 |
33735 |
0,74 (Cu) |
3,3 |
| Молібден, тис. т |
428 |
561 |
0,024 – 0,12 |
4,8 |
| Нафта, млн т |
750 |
|
|
0,5 |
| Нікель, тис. т |
7390 |
9700 |
1,72 (Ni) |
14,8 |
| Пеноксид ніобію, тис.
т |
140 |
410 |
0,64 |
1,48 |
| Олово, тис.
т |
90 |
155 |
0,17 |
|
| Плавиковий шпат, млн т |
2,9 |
3,5 |
45 (CaF2) |
1,5 |
| Природний горючий газ, млрд м3 |
1840 |
|
|
1,3 |
| Свинець, тис. т |
9224 |
16314 |
2,8 (Pb) |
7,6 |
| Срібло, т |
40590 |
58740 |
400 г/т |
7,4 |
| Стибій, тис. т |
114 |
140 |
3 (Sb) |
2,6 |
| Пеноксид танталу, т |
1800 |
1800 |
0,11 (Ta2O5) |
2,35 |
| Вугілля, млн т |
77300 |
248000 |
|
|
| Апатити, млн т |
11 |
48 |
17,7 (Р2О5) |
0,22 |
| Хромові руди, млн т |
3,7 |
|
21 (Cr2O3) |
0,08 |
| Цинк, тис.
т |
22800 |
55000 |
7,3 (Zn) |
8,2 |
| Уран, тис.
т |
331 |
430 |
7,72 |
13,1 |
Нафта і газ. У Канаді
основні запаси нафти і газоконденсату зосереджені в західних провінціях
країни: Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія (Західно-Канадський,
Уїллістоунський НГБ і інш.). Загальна потужність осадових відкладів
досягає 5-6 км.
Найбільш великі нафтогазоносні басейни: Західно-Канадський, Бофорта
і Свердруп, Баффіно-Лабрадорський і Новошотландський. Загальна
їх площа 7175 тис. км2, з них на акваторіях 4728 тис. км2. Крім
того, в К. відомі найбільші світові поклади бітумінозних пісків,
ресурси яких становлять 15 млрд т “синтетичної" нафти. Відкрито
понад 1200 родов. нафти, газу і бітумів. Нафтогазоносність встановлена
в межах всього осадового чохла від кембрію до антропогену. Найбільш
продуктивні рифогенні відклади девонського, доломітизировані вапняки
кам.-вуг. періоду і піщані товщі крейди. На глиб. 1-3 км зосереджено
85% запасів нафти і конденсату, 35% газу. На відклади девону відповідно
припадає 50 і 33%, на кам.-вуг. – 9% і 24%, крейди – 34% і 25%.
Найбільші родов.: Хібернія, Бен-Невіс, Бьярні (Баффіно-Лабрадорський
бас.), Пембіна, Уест-Пембіна, Суон-Гілс, Кросфілд, Рейнбоу, Редуотер,
Тернер-Валлі, Ледюк та інші (Зах.-Канад. бас.), Адго, Аткінсон-Пойнт,
Тарсьют, Коакоак, Копаноар, Маллік і інші (бас. Бофорта), Уайтфіш,
Крістофер-Бей, Сіско, Уолліс та інш. (бас. Свердруп).
Нафта у бітумінозних пісках. Найбільші родовища бітумінозних пісків:
Атабаска, Колд-Лейк, Піс-Рівер, Траєнгл, Уобаска в провінції Альберта.
Найбільше родовище Атабаска відкрите ще в XVIII ст.: пробні розробки
бітумінозних пісків мали місце ще до 1778 р. Геологічні запаси
бітумів цього унікального родовища оцінюються в 100-138 млрд куб.м,
з них біля 12 млрд куб.м залягають на глибинах до 45 м. З бітумів
Атабаски можна отримати не менше 36 млрд т нафти. За запасами
до Атабаски наближаються поклади бітумінозних пісків на арктичному
острові Мелвілл, але вони на 2002 р ще не розвідані (прогнозні
запаси родов. на о. Мелвілл оцінюють до 80 млрд т нафти). Доведені
запаси бітумів інших родовищ значно менші (млрд т): Колд-Лейк
– 13.7, Уобаска – 13.7, Піс-Рівер – 11.8. Бітумінозні піски залягають
на глибинах 150-800 м, густина флюїдів 0.979-0.994 г/см3. Тільки
за рахунок запасів нафти в бітумінозних пісках Канада може задовольняти
свої енергетичні потреби протягом 475 років або світові протягом
15 років.
Доведені запаси нафти в «рентабельній» частині розвіданих родовищ
на початок 2001 р. становили 300 млрд бар., або приймаючи середню
густину флюїду 1.00 г/см3, біля 48 млрд т.
Основна частина доведених запасів газу в Канаді зосереджена в
Західно-Канадському НГБ, де виявлено 1621 газове родовище. Прогнозні
ресурси газу провінції Альберта (Західно-Канадський НГБ) оцінюються
Канадським комітетом по газу (Canadian Gas Potential Commitee)
в 3452.6 трлн м3. Значні перспективи пов'язуються зі східними
акваторіями Канади; прогнозні ресурси природного газу в межах
шельфу між Ньюфаундлендом і Новою Шотландією визначаються в 1415
трлн м3. У цих оцінках не враховуються ресурси важкодоступних
районів і ресурси газу вугільних родовищ («unconventional resources»).
У 1999 р. компанія Chevron Canada Resources в прикордонному р-ні
пров. Британська Колумбія і Північно-Західних Територій св. К-29
(дебіт 1 млн м3/добу) розкрила нове родов. газу з запасами в 17
млрд куб.м. У 2000 р. в трьох свердловинах, пробурених компаніями
Berkley, Paramount, Chevron Canada Resources, Apache, Murphy Oil
Corp. і Beau Canada, отримані притоки 0.9-2.3 млн м3/добу. У січні
2000 р. компанія PanCanadian Petroleum повідомила про значне газове
відкриття Пануке-Діп на шельфі провінції Нова Шотландія. Газовий
поклад виявлений під нафтовим родовищем. Пробурені чотири свердловини,
дебіти яких перевищили 1.4 млн м3/добу. На початку 2001 р. компанія
розпочала комерційну розробку газового родовища; пуск в експлуатацію
з початковим рівнем видобутку 11 млн м3/добу очікується в 2005
р.
Вугілля. Найважливішими вугільними басейнами Канади є Альберта
(буре вугілля і лігніти) і ряд басейнів регіону Скелястих гір.
Родовища Скелястих гір характеризуються звичайно пологим заляганням
пластів, вугілля добре коксується. Осн. вугленосність К. приурочена
до сер. і верх. карбону (Півн. Аппалачі), верх. крейди і частково
палеоцену (передгір'я Скелястих гір, бас. Альберта). Вугілля довгополуменеве,
іноді бітумінозне, в палеозої – коксівне. В бас. Сідні, розташованому
на о. Кейп-Бретон запаси понад 1,2 млрд т, або бл. 90% загальних
запасів Півн. Аппалач, потужність пластів 1,2-2,4 м; в родов.
Мінто (Нью-Брансуїк) – 40 млн т, пласти 30-90 см. Родов. торфу
є г.ч. в пров. Онтаріо.
Кристалогідрати. В дельті р. Макензі у 1998 р. на глибині 819-1111
м виявлений пласт гідратів метану потужністю 110 м. Запланована
його промислова розробка.
Уран. К. за розвіданими запасами уранових руд займає 1-е місце
в Півн. Америці і 3-є у світі (запаси урану на 2000 р – 433 тис.
т). Родов. уранових руд розташовані на Канадському щиті і пов'язані
з докембрійськими кварцовими конґломератами. Мінерали: бранерит,
уранініт і багатий ураном монцоніт, уранова смолка та ін. Гол.
родов. відомі в р-ні Елліот-Лейк (Блайнд-Рівер, сер. вміст U3O8
бл. 0,2%) та Порт-Радій (оз. Вел. Ведмеже) і Ураніум-Сіті (оз.
Атабаска).
Залізні руди. К. має значні родов. залізняку, за запасами яких
займає 2-е місце в Півн. Америці після США (1999). Осн. поклади
пов'язані із залізистими кварцитами архею і особливо ниж. протерозою
Канад. щита – залізорудним поясом п-ова Лабрадор і Верхнього озера
залізорудного басейну, архейські родов. (Мішипікотен, Мус-Маунтін,
Стіп-Рок в пров. Онтаріо) – з вулканогенними товщами зелено-кам'яних
поясів. Рудні тіла магнетит-гематит-кременистого складу протяжністю
до дек. км при потужності 20-30 м. Залізорудні товщі набагато
потужніші, ніж архейські, простягаються на значній відстані (до
1000 км на п-ові Лабрадор). У їх складі переважають магнетит-
і гематит-кременисті, рідше сидеритові породи, зони окиснення
складені природно збагаченими гематит-гетитовими рудами, що містять
до 65% заліза, 5-12% кремнезему і 0,01-0,09% фосфору. Найбільші
родов. (Шеффервілл, Уобуш) розташовані на п-ові Лабрадор, в структурних
пров. Черчілл і Гренвілл. Родов. того ж типу, але позбавлені великих
зон повторного збагачення, відомі вздовж сх. узбережжя Гудзонової
затоки, в Центр. Квебеку і в інш. місцях. Велике родов. кременисто-гематитових
залізистих руд Снейк-Рівер (сер. вміст заліза 46%) приурочене
до верхньопротерозойських відкладів гір Макензі. Крім того, пром.
інтерес представляють поклади оолітових гематит-магнетитових руд
сер. кембрію, ниж. девону і ордовика Півн. Аппалач (родов. Уобана
на о. Ньюфаундленд, сер. вміст заліза 52%); магматогенні родов.
середньо-рифейських анортозитів (пров. Гренвілл), ооліт-гематитові
руди верх. крейди Альберти (Клір-Гіллс, сер. вміст заліза 31%).
Титан. Гол. запаси титанових руд К. (1-е місце в Півн. Америці)
зосереджені в ільменіт-гематитових рудах. Найбільше родов. Лак-Тіо
містить понад 125 млн т руд з сер. вмістом титану 20,4%, заліза
41 %.
Вольфрам. За запасами руд вольфраму К. займає 1-е місце в Півн.
Америці. За ресурсами вольфраму Канада займає 4-е місце в світі
– 7.7% (1.7 млн т) – після Китаю, Росії та Казахстану.
Вольфрамові родов. розташовані в центр. частині Кордильєр (Брит.
Колумбія, Юкон, Півн.-Зах. тер.), де пов'язані з ґранітоїдами
крейди. Понад 75% підтверджених запасів пов'язані з багатими шеєлітовими
рудами скарнових родовищ. Вміст триоксиду вольфраму в них від
0.7-1.2% до 2.5%. До штокверкового типу належить родовище комплексних
олово-вольфрамових руд Маунт-Плезант із запасами 60 тис.т металу
при середньому вмісті триоксиду вольфраму 0.39%.
Золото. За підтвердженими запасами золота країна займає 2-е місце
на континенті після США (1999). В кінці ХХ ст. (1998) Гірничим
бюро і Геологічною службою США база запасів золота Канади і Росії
оцінювалася по 3.5 тис. т (в той же час світова база – 72 тис.
т). Прогнозні ресурси золота в країні – 2-5 тис.т, що складає
6-у позицію в світі (поряд з Австралією, Венесуелою, Ґаною, Індонезією,
Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі, де прогнозні ресурси золота
теж є в межах по 2-5 тис.т). Перші позиції займають: ПАР – 60
тис.т, Росія – 25 тис.т, Китай, Бразилія (7-10 тис. т в кожній)
і США (5-7 тис. т).
На Канадському щиті розташовані численні корінні родов. золота,
приурочені до основних вулканітів і гіпабісальних тіл архею. Найбільші
з них – в пров. Сьюпіріор і Слейв. Значні запаси золота є також
в мідно-свинцево-нікелевих родов. Канадського щита.
На початку ХХІ ст. в Канаді запаси золота (категорій proven+probable
та інш.) успішно нарощують в ході дорозвідки флангів і глибоких
горизонтів ряду золоторудних родовищ, наприклад: Ред-Лейк (Red
Lake) в провінції Онтаріо - до 134 т золота (проти 59 т у 1998)
при сер. вмісті Au 46.89 г/т, Ла-Ронд (LaRonde) в провінції Квебек
– до 101.4 т (проти 46 т за підрахунками 1997-1998 рр.), загальні
запаси Каса-Берарді (Casa Berardi) в північній частині провінції
Квебек – до 71.6 т (проти 22 т у 1997).
Кобальт. За підтвердженими запасами кобальту Канада займає 2-е
місце серед країн Америки (з великим відривом після Куби, 1999).
Руди кобальту пов'язані з мідно-нікелевими (родов. Садбері) і
срібно-кобальто-нікелевими рудами (родов. Кобальт і Гауганда в
Онтаріо).
Мідь. Канада має 4-і на Американському континенті підтверджені
запаси міді (після Чилі, США, Перу, 1999). Осн. частина запасів
мідних руд зосереджена на Канадському щиті, де укладена в мідно-нікелевих
і в стратифікованих колчеданних родов., які приурочені до вулканітів
архею, рідше – до метаосадів протерозою. Гол. родов.: Хорн, Норанда,
Малартік, Шібугамо, Флін-Флон.
Молібден. Канада володіє 4,1% загальних і 4,8% підтверджених світових
запасів молібдену. Молібден-мідно-порфірові родов., розташовані
на Канадському щиті, в Півн. Аппалачах і в Кордильєрах. Основна
частина молібденоворудних об'єктів розташована в провінції Британська
Колумбія (бл. 30 родов.), головному гірничодобувному регіоні країни,
що має розвинену інфраструктуру. Велика частина (55%) запасів
молібдену зосереджена в двох великих родовищах молібден-порфірового
типу. Це родовище Ендако (підтверджені запаси – 105 тис.т, вміст
молібдену – 0.10-0.14%) і подібне йому резервне родовище Кітсолт
(114 тис. т, 0.11%). Інша частина запасів укладена в порівняно
невеликих, з підтвердженими запасами до 50 тис. т, родовищах молібден-міднопорфірового
типу Хаклберрі, Гібралтар, Хайленд-Валлі і інш.). Планується освоєння
недавно переоціненого родовища Казіно (Територія Юкон). Мінерально-сировинна
база країни достатня для того, щоб Канада зберігала положення
одного з основних світових виробників молібдену.
Нікель. За запасами нікелевих руд К. займає 1-е місце в Америці
(1999) і постачає осн. масу нікелю, який виробляється у промислово
розвинених країнах Заходу. Всі запаси нікелю в К. сконцентровані
на Канадському щиті (Онтаріо, Манітоба). Руди пов'язані з основними
і ультраосновними інтрузіями ниж. протерозою.
У Канаді всі підтверджені запаси нікелю знаходяться в сульфідних
мідно-нікелевих родовищах, велика частина яких розташована в рудних
районах Садбері (провінція Онтаріо) і Томпсон (Манітоба). Найважливіший
рудний бас. – Садбері, де відомо понад 60 родовищ, з яких 20 вже
відпрацьовано. Найбільш багаті руди містять до 9% нікелю, рядові
- 0.7-1.5%. В рудному районі Томпсон відкрито 19 родовищ, розробляються
поки тільки три. Середній вміст нікелю в рудах - 2.77%. У багатих
рудах він досягає 10%. Ряд сульфідних мідно-нікелевих родовищ
розвідано на півночі Канади в провінціях Квебек (5 родовищ рудного
району Реглан, підтверджені запаси якого на початок 1998 р. становили
14.4 млн т руди з середнім вмістом нікелю 3.17%, міді 0.88% і
Ньюфаундленд (гігантське родовище Войсі-Бей, виявлені ресурси
якого на початок 1998 р. оцінені в 116 млн т, з них 31.7 млн т
руди, яка містить 2.83% Ni, 1.68% Cu і 0.12% Co, належать до категорії
підтверджених запасів). Врахування цих запасів зумовило до зростання
підтверджених запасів нікелю Канади в 1997 р. в порівнянні з 1996
р. на 19.1%.
Поліметали. За запасами руд свинцю, цинку і срібла К. в Америці
поступається тільки США. Гол. джерело цинку – стратифіковані мідно-свинцево-цинкові
родов. структурних пров. Сьюпіріор і Черчілл. Найбільші з них
– Тіммінс, Норанда, Маттагамі, Флін-Флон.
Срібло. Гол. джерела срібла – поліметалічні родов. Канадського
щита і півд. частини Скелястих гір. Головні родов. – Кобальт і
Салліван. На межі ХХ-ХХІ ст. до 65% підтверджених запасів срібла
знаходиться в колчеданно-поліметалічних родовищах Брансуік-12,
Кідд-Крік, Ескей-Крік, Салліван, Волверін і ряді інших, що забезпечують
понад 60% річного видобутку. У натуральному вираженні підтверджені
запаси срібла в цих родовищах коливаються від 400 до 5500 т, як
правило, перевищуючи 1 тис.т; середній вміст срібла в рудах становлять
50-2500 г/т. В родовищах золота зосереджено до 30% підтверджених
запасів срібла, і з них добувається до 35% цього металу. Запаси
срібла в цих родовищах коливаються від 20 до 500 т, вміст срібла
складає перші десятки г/т. Забезпеченість країни загальними запасами
– 47 років.
Платиноїди. За запасами металів платинової групи Канада займає
4-е місце в світі (після ПАР, Росії, Зімбабве, 1999). Прогнозні
ресурси МГП Канади складають 0,3-1 тис.т. Найбільше в К. родовище
платиноїдів Лак-дез-Іль знаходиться в 80 км на півн.-захід від
м. Тандер-Бей на північному березі оз. Верхнє. Відкрите в 1963
р. Загальні запаси (включаючи підтверджені): 145.6 млн т руди
з вмістом паладію 1.57 г/т (228.6 т паладію), платини – 0.17 г/т
(25 т), всього 253.6 т загальних запасів МПГ. Крім того, в рудах
є золото (0.12 г/т), нікель (0.05%) і мідь (0.06%) [Mining Journal.
2001. V.336, № 8624].
Інші металічні корисні копалини. Крім зазначених вище, в Канаді
з металічних к.к. є марганцеві, хромові, берилієві та літієві,
ніобієві, ртутні і сурм'яні, а також танталові руди.
Алмази. За ресурсами алмазів Канада займає 1-е місце в Америці
і 4-е в світі (після Ботсвани, Намібії та Анголи, 1999). Алмазовмісні
г.п. розташовані на півн.-зах. території Канади. Перспективною
на алмази є площа Кемселл Лейк. З валової проби 5986 т, відібраної
по блоку Хейвуд, вилучено 10708 карат алмазів, оцінених в середньому
по 104, 96 дол./карат.
Перші алмазоносні кімберліти в Канаді були відкриті в 1991 р.,
а до кінця 2000 р. загальна кількість знайдених кімберлітових
тіл перевищила вже 200. Біля 40% виявлених тіл алмазоносні, і
приблизно в 20 з них концентрації алмазів і/або їх запаси досягають
промислових значень або близькі до них. За вмістом алмазів канадські
родовища перевершують майже всі родовища світу і схожі з родов.
РФ. Головний генетичний тип родовищ - кімберлітовий. Крім того,
встановлено і новий тип виявів, пов'язаний з ультраосновними лампрофірами.
У більшості випадків алмазоносні кімберліти утворюють трубки вибуху,
зрідка алмази знаходять в кімберлітових дайках. Велика частина
відомих кімберлітових тіл Канади розташовується в провінції Північно-Західні
Території (ПЗТ), у вузькій зоні (т.зв. “Коридор Надії”), що простягається
майже на 350 км від оз. Флетчер (Fletcher) на півд.-сході до р-ну
озер Такіджук (Takijuq) і Контуойто (Contwoyto) на півн.-заході.
Кімберліти ПЗТ приурочені до кратона Слейв (Slave). Найбільш щільна
концентрація кімберлітових тіл спостерігається в районі оз.Лак-де-Гра
(Lac de Gras), що вважається географічним центром кратона. Практично
всі кімберлітові тіла відрізняються багатофазністю [6th International
Kimberlite Conference Extended Abstracts. Novosibirsk, 1995].
Наступною після ПЗТ потенційно алмазоносною провінцією Канади
може стати провінція Альберта. На півночі її центральної частини,
в 360 км північно-західніше від столиці відкрита алмазоносна площа
Баффало-Гіллс (Buffalo Hills).
У центральній частині провінції Саскачеван, в 30-50 км від м.
Прінс-Альберт (Prince Albert), ведуться роботи за проектом «Форт-а-ла-Корн»
(Fort а la Corne), який передбачає пошук на алмази. Продовжуються
також пошукові роботи в провінції Онтаріо, на кратоні Сьюперіор
(Superior), на півночі провінції Квебек, на острові Вікторія,
острові Баффінова Земля та інш. територіях.
Калійні солі. За запасами калійних солей К. займає 1-е місце в
світі. Загальні запаси солей до глиб. 1000 м перевищують 6,4 млн
т. Понад 90% розвіданих запасів калійних солей зосереджено в межах
Саскачеванського калійного басейну в провінції Саскачеван. Менше
практичне значення має калійний басейн Монктон на крайньому південному
сході країни (провінція Нью-Брансуїк). У Саскачеванському басейні
поклади калійних солей приурочені до верхньої частини середньодевонської
соленосної формації Прері Евапорайт. Головний калійний мінерал
– сильвін, другорядний – карналіт. Горизонти, що експлуатуються
потужністю біля 25 м залягають на глибині понад 1000 м. Середній
вміст К2О – 23%. Всі родовища розробляються шахтним способом,
за винятком Белл-Плейн, де видобуток здійснюється методом підземного
розчинення. У басейні Монктон калійні солі залягають в товщі середнього
і пізньокам’яновугільного віку і відпрацьовуються в інтервалі
глибин 600-1000 м. Головний породотвірний мінерал – сильвін. Середній
вміст К2О в рудах – 23-28%.
Родов. кам'яної солі приурочені до евапоритових товщ девону (Альберта
і Півд. Манітоба) і верх. силуру (Онтаріо), де потужність пласта
місцями перевищує 200 м.
Родов. ґіпсу відомі у верх. силурі (Онтаріо) і ниж. карбоні (Нов.
Шотландія і Нью-Брансуїк), в пермі (Альберта), девоні (Скелясті
гори), юрі (Манітоба).
Родов. сульфату натрію (мірабіліту) зосереджені в озерах пров.
Саскачеван і Альберта.
Поклади флюориту, часто в супроводі бариту і целестину утворюють
промислові родов. жильного типу (Онтаріо та Квебек). На о. Ньюфаундленд
вони пов'язані з девонськими відкладами, в Кордильєрах приурочені
до палеоценових сієнітів.
Запаси бариту в К. зосереджені г.ч. в Аппалачах, де вони асоціюють
зі свинцево-цинково-мідними рудами (Нова Шотландія). За підтвердженими
запасами бариту Канада поступається на Американському континенті
тільки США, а у світі займає 4-е місце (після Казахстану, Китаю,
Індії та США, 1999).
Родов. тальку сконцентровані в Аппалачах (родов. Саут-Болтон та
ін.), Онтаріо (Мадок та ін.).
За запасами азбесту К. займає 1-е місце в Півн. Америці. Найбільш
великі родов. розташовані в складчастому поясі Аппалач, пров.
Квебек, на о. Ньюфаундленд. Вони асоціюють з ультрабазитами, які
залягають серед порід кембрію і ордовика.
К. володіє значними запасами нефелінового сієніту, родов. якого
відомі в пров. Онтаріо. З виробного каміння найбільш відомі великі
родов. ювелірного нефриту, запаси якого оцінюються бл. 70 тис.т.
при виході кондиційної сировини 10%. Крім того, К. має численні
родов. нерудних буд. матеріалів: піщано-гравійної сировини, ґіпсу,
вапняку, доломіту, кварцового піску, діатоміту, облицювального
і декоративного каменю тощо.
Історія освоєння мінеральних ресурсів. Перші
дані про мінерали Канади одержані франц. дослідником Ж.Картьє
в 1534 р. У 16 ст. виявлене розсипне золото в долині р. Св. Лаврентія.
В 17 ст. в примор'ї виявлені поклади срібних руд та самородної
міді. У 1672 – вугілля на о. Кейп-Бретон, яке розробляється і
в 20 ст. У 1686 р в пров. Онтаріо виявлені поклади свинцево-срібних
руд. У 1737 в окрузі Сен-Моріс почали виплавляти чавун. У 1842
створена Геологічна служба Канади, яка забезпечила геологічне
вивчення території країни. В результаті її діяльності відкриті
великі родовища вугілля, золота, міді, нікелю, перше родов. нафти
Ойл-Спрінгс в пров. Онтаріо (1865), родов. солі, азбесту та інші.
У кінці 19 ст. виникла перша підгалузь гірничої промисловості
– вугільна, друга – золотодобувна. На тер. Канади відкриті декілька
родовищ світового значення, які зберігають своє значення і до
сьогодні – Клондайк (золото), Кобальт (срібло), Мейо (срібно-свинцеві
руди) та інш. На початку 20 ст. відкриті золоті руди в Поркьюпайн
та Кьоркленд-Лейк в пров. Онтаріо; мідно-цинкових руд в Флін-Флон,
пров. Манітоба; нікелевих руд в Фалконбрідж, пров. Манітоба. В
1920-х роках відкриті золоті і мідні руди в р-ні Норанда-Руен,
пров. Квебек; золоті руди в Ред-Лейк, пров. Онтаріо.
Гірнича промисловість. К. має високорозвинену
гірничодобувну пром-сть і належить до числа провідних країн Заходу
з видобутку руд нікелю, цинку, молібдену, кобальту, платини, міді,
свинцю, урану, срібла, золота, азбесту, калійних солей, сірки,
природного газу, ґіпсу. У К. добувається понад 60 видів мінеральної
сировини, діють понад 250 збагачувальних фабрик, бл. 20 металургійних
з-дів. На частку К. в 1990-х роках припадало бл. 15% сукупних
потужностей промислово розвинених країн Заходу з видобутку неенергетичної
сировини, в т.ч. 22% підземних рудників річною потужністю понад
3 млн т руди кожний і 8% кар'єрів тієї ж потужності. У 1994 вартість
видобутої в Канаді мінеральної сировини становила 26 млрд кан.
дол.; загальна кількість робочої сили, зайнятої в гірничодобувній
промисловості – 338 тис. чол.
Нафта і природний газ становить найбільшу цінність серед к.к.
Канади. На них припадає понад 2/3 загальної вартості видобутку
(1990). Наступними за важливістю є метали, вартість яких становить
п'яту частину загальної вартості. На межі ХХ-ХХІ ст. Канада посідає
1-е місце у світі за видобутком цинку й урану, 2-е – за видобутком
азбесту, нікелю і калію, 4-е – за видобутком срібла й міді і 5-е
– за видобутком золота і свинцю.
У 1998 у вартісному вираженні обсяг видобутку мінеральної сировини
становив 44,3 млрд канадських дол. (50,5 млрд канадських дол.
у 1997 р.), в т.ч. горючих корисних копалин відповідно 33,1 до
27,8 млрд канад. дол. Видобуток і виробництво металів у вартісному
вираженні у 1998 в порівн. з 1997 скоротилися на 10,7%, до 10,3
млрд канад. дол., в тому числі Au на 8,1%, до 2,3 млрд канад.
дол. при збільшенні в фізичному вираженні на 3,1%, Ni на 20, |