Таблиця 1. – Основні корисні копалини Канади станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного ком­поненту в рудах, %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Метали платинової групи, т	520		6,2 г/т
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних		112 64,2		9,4 15,3
Барит, тис. т	11000	13000	20 - 90 (BaSO4)	3,2
Берилій, тис. т	13,6	16	1 (ВеО)	6
Вольфрам, тис. т	260	490	0,8 (WO3)	10
Залізні руди, млн т	12000	26000	40 (Fe)	6,9
Золото, т	3200	4450	0,8 – 2,95 г/т	6,5
Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О)	4400	14500	23 (К2О)	58,4
Кобальт, тис. т	83	440	0,05(Со)	1,5
Марганцеві руди, млн т	3	45	11 (Mn)	0,1
Мідь, тис. т	21840	33735	0,74 (Cu)	3,3
Молібден, тис. т	428	561	0,024 – 0,12	4,8
Нафта, млн т	750			0,5
Нікель, тис. т	7390	9700	1,72 (Ni)	14,8
Пеноксид ніобію, тис. т	140	410	0,64	1,48
Олово, тис. т	90	155	0,17
Плавиковий шпат, млн т	2,9	3,5	45 (CaF2)	1,5
Природний горючий газ, млрд м3	1840			1,3
Свинець, тис. т	9224	16314	2,8 (Pb)	7,6
Срібло, т	40590	58740	400 г/т	7,4
Стибій, тис. т	114	140	3 (Sb)	2,6
Пеноксид танталу, т	1800	1800	0,11 (Ta2O5)	2,35
Вугілля, млн т	77300	248000
Апатити, млн т	11	48	17,7 (Р2О5)	0,22
Хромові руди, млн т	3,7		21 (Cr2O3)	0,08
Цинк, тис. т	22800	55000	7,3 (Zn)	8,2
Уран, тис. т	331	430	7,72	13,1

Нафта і газ. У Канаді основні запаси нафти і газоконденсату зосереджені в західних провінціях країни: Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія (Західно-Канадський, Уїллістоунський НГБ і інш.). Загальна потужність осадових відкладів досягає 5-6 км.
Найбільш великі нафтогазоносні басейни: Західно-Канадський, Бофорта і Свердруп, Баффіно-Лабрадорський і Новошотландський. Загальна їх площа 7175 тис. км2, з них на акваторіях 4728 тис. км2. Крім того, в К. відомі найбільші світові поклади бітумінозних пісків, ресурси яких становлять 15 млрд т “синтетичної" нафти. Відкрито понад 1200 родов. нафти, газу і бітумів. Нафтогазоносність встановлена в межах всього осадового чохла від кембрію до антропогену. Найбільш продуктивні рифогенні відклади девонського, доломітизировані вапняки кам.-вуг. періоду і піщані товщі крейди. На глиб. 1-3 км зосереджено 85% запасів нафти і конденсату, 35% газу. На відклади девону відповідно припадає 50 і 33%, на кам.-вуг. – 9% і 24%, крейди – 34% і 25%. Найбільші родов.: Хібернія, Бен-Невіс, Бьярні (Баффіно-Лабрадорський бас.), Пембіна, Уест-Пембіна, Суон-Гілс, Кросфілд, Рейнбоу, Редуотер, Тернер-Валлі, Ледюк та інші (Зах.-Канад. бас.), Адго, Аткінсон-Пойнт, Тарсьют, Коакоак, Копаноар, Маллік і інші (бас. Бофорта), Уайтфіш, Крістофер-Бей, Сіско, Уолліс та інш. (бас. Свердруп).
Нафта у бітумінозних пісках. Найбільші родовища бітумінозних пісків: Атабаска, Колд-Лейк, Піс-Рівер, Траєнгл, Уобаска в провінції Альберта. Найбільше родовище Атабаска відкрите ще в XVIII ст.: пробні розробки бітумінозних пісків мали місце ще до 1778 р. Геологічні запаси бітумів цього унікального родовища оцінюються в 100-138 млрд куб.м, з них біля 12 млрд куб.м залягають на глибинах до 45 м. З бітумів Атабаски можна отримати не менше 36 млрд т нафти. За запасами до Атабаски наближаються поклади бітумінозних пісків на арктичному острові Мелвілл, але вони на 2002 р ще не розвідані (прогнозні запаси родов. на о. Мелвілл оцінюють до 80 млрд т нафти). Доведені запаси бітумів інших родовищ значно менші (млрд т): Колд-Лейк – 13.7, Уобаска – 13.7, Піс-Рівер – 11.8. Бітумінозні піски залягають на глибинах 150-800 м, густина флюїдів 0.979-0.994 г/см3. Тільки за рахунок запасів нафти в бітумінозних пісках Канада може задовольняти свої енергетичні потреби протягом 475 років або світові протягом 15 років.
Доведені запаси нафти в «рентабельній» частині розвіданих родовищ на початок 2001 р. становили 300 млрд бар., або приймаючи середню густину флюїду 1.00 г/см3, біля 48 млрд т.
Основна частина доведених запасів газу в Канаді зосереджена в Західно-Канадському НГБ, де виявлено 1621 газове родовище. Прогнозні ресурси газу провінції Альберта (Західно-Канадський НГБ) оцінюються Канадським комітетом по газу (Canadian Gas Potential Commitee) в 3452.6 трлн м3. Значні перспективи пов'язуються зі східними акваторіями Канади; прогнозні ресурси природного газу в межах шельфу між Ньюфаундлендом і Новою Шотландією визначаються в 1415 трлн м3. У цих оцінках не враховуються ресурси важкодоступних районів і ресурси газу вугільних родовищ («unconventional resources»).
У 1999 р. компанія Chevron Canada Resources в прикордонному р-ні пров. Британська Колумбія і Північно-Західних Територій св. К-29 (дебіт 1 млн м3/добу) розкрила нове родов. газу з запасами в 17 млрд куб.м. У 2000 р. в трьох свердловинах, пробурених компаніями Berkley, Paramount, Chevron Canada Resources, Apache, Murphy Oil Corp. і Beau Canada, отримані притоки 0.9-2.3 млн м3/добу. У січні 2000 р. компанія PanCanadian Petroleum повідомила про значне газове відкриття Пануке-Діп на шельфі провінції Нова Шотландія. Газовий поклад виявлений під нафтовим родовищем. Пробурені чотири свердловини, дебіти яких перевищили 1.4 млн м3/добу. На початку 2001 р. компанія розпочала комерційну розробку газового родовища; пуск в експлуатацію з початковим рівнем видобутку 11 млн м3/добу очікується в 2005 р.
Вугілля. Найважливішими вугільними басейнами Канади є Альберта (буре вугілля і лігніти) і ряд басейнів регіону Скелястих гір. Родовища Скелястих гір характеризуються звичайно пологим заляганням пластів, вугілля добре коксується. Осн. вугленосність К. приурочена до сер. і верх. карбону (Півн. Аппалачі), верх. крейди і частково палеоцену (передгір'я Скелястих гір, бас. Альберта). Вугілля довгополуменеве, іноді бітумінозне, в палеозої – коксівне. В бас. Сідні, розташованому на о. Кейп-Бретон запаси понад 1,2 млрд т, або бл. 90% загальних запасів Півн. Аппалач, потужність пластів 1,2-2,4 м; в родов. Мінто (Нью-Брансуїк) – 40 млн т, пласти 30-90 см. Родов. торфу є г.ч. в пров. Онтаріо.
Кристалогідрати. В дельті р. Макензі у 1998 р. на глибині 819-1111 м виявлений пласт гідратів метану потужністю 110 м. Запланована його промислова розробка.
Уран. К. за розвіданими запасами уранових руд займає 1-е місце в Півн. Америці і 3-є у світі (запаси урану на 2000 р – 433 тис. т). Родов. уранових руд розташовані на Канадському щиті і пов'язані з докембрійськими кварцовими конґломератами. Мінерали: бранерит, уранініт і багатий ураном монцоніт, уранова смолка та ін. Гол. родов. відомі в р-ні Елліот-Лейк (Блайнд-Рівер, сер. вміст U3O8 бл. 0,2%) та Порт-Радій (оз. Вел. Ведмеже) і Ураніум-Сіті (оз. Атабаска).
Залізні руди. К. має значні родов. залізняку, за запасами яких займає 2-е місце в Півн. Америці після США (1999). Осн. поклади пов'язані із залізистими кварцитами архею і особливо ниж. протерозою Канад. щита – залізорудним поясом п-ова Лабрадор і Верхнього озера залізорудного басейну, архейські родов. (Мішипікотен, Мус-Маунтін, Стіп-Рок в пров. Онтаріо) – з вулканогенними товщами зелено-кам'яних поясів. Рудні тіла магнетит-гематит-кременистого складу протяжністю до дек. км при потужності 20-30 м. Залізорудні товщі набагато потужніші, ніж архейські, простягаються на значній відстані (до 1000 км на п-ові Лабрадор). У їх складі переважають магнетит- і гематит-кременисті, рідше сидеритові породи, зони окиснення складені природно збагаченими гематит-гетитовими рудами, що містять до 65% заліза, 5-12% кремнезему і 0,01-0,09% фосфору. Найбільші родов. (Шеффервілл, Уобуш) розташовані на п-ові Лабрадор, в структурних пров. Черчілл і Гренвілл. Родов. того ж типу, але позбавлені великих зон повторного збагачення, відомі вздовж сх. узбережжя Гудзонової затоки, в Центр. Квебеку і в інш. місцях. Велике родов. кременисто-гематитових залізистих руд Снейк-Рівер (сер. вміст заліза 46%) приурочене до верхньопротерозойських відкладів гір Макензі. Крім того, пром. інтерес представляють поклади оолітових гематит-магнетитових руд сер. кембрію, ниж. девону і ордовика Півн. Аппалач (родов. Уобана на о. Ньюфаундленд, сер. вміст заліза 52%); магматогенні родов. середньо-рифейських анортозитів (пров. Гренвілл), ооліт-гематитові руди верх. крейди Альберти (Клір-Гіллс, сер. вміст заліза 31%).
Титан. Гол. запаси титанових руд К. (1-е місце в Півн. Америці) зосереджені в ільменіт-гематитових рудах. Найбільше родов. Лак-Тіо містить понад 125 млн т руд з сер. вмістом титану 20,4%, заліза 41 %.
Вольфрам. За запасами руд вольфраму К. займає 1-е місце в Півн. Америці. За ресурсами вольфраму Канада займає 4-е місце в світі – 7.7% (1.7 млн т) – після Китаю, Росії та Казахстану.
Вольфрамові родов. розташовані в центр. частині Кордильєр (Брит. Колумбія, Юкон, Півн.-Зах. тер.), де пов'язані з ґранітоїдами крейди. Понад 75% підтверджених запасів пов'язані з багатими шеєлітовими рудами скарнових родовищ. Вміст триоксиду вольфраму в них від 0.7-1.2% до 2.5%. До штокверкового типу належить родовище комплексних олово-вольфрамових руд Маунт-Плезант із запасами 60 тис.т металу при середньому вмісті триоксиду вольфраму 0.39%.
Золото. За підтвердженими запасами золота країна займає 2-е місце на континенті після США (1999). В кінці ХХ ст. (1998) Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів золота Канади і Росії оцінювалася по 3.5 тис. т (в той же час світова база – 72 тис. т). Прогнозні ресурси золота в країні – 2-5 тис.т, що складає 6-у позицію в світі (поряд з Австралією, Венесуелою, Ґаною, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі, де прогнозні ресурси золота теж є в межах по 2-5 тис.т). Перші позиції займають: ПАР – 60 тис.т, Росія – 25 тис.т, Китай, Бразилія (7-10 тис. т в кожній) і США (5-7 тис. т).
На Канадському щиті розташовані численні корінні родов. золота, приурочені до основних вулканітів і гіпабісальних тіл архею. Найбільші з них – в пров. Сьюпіріор і Слейв. Значні запаси золота є також в мідно-свинцево-нікелевих родов. Канадського щита.
На початку ХХІ ст. в Канаді запаси золота (категорій proven+probable та інш.) успішно нарощують в ході дорозвідки флангів і глибоких горизонтів ряду золоторудних родовищ, наприклад: Ред-Лейк (Red Lake) в провінції Онтаріо - до 134 т золота (проти 59 т у 1998) при сер. вмісті Au 46.89 г/т, Ла-Ронд (LaRonde) в провінції Квебек – до 101.4 т (проти 46 т за підрахунками 1997-1998 рр.), загальні запаси Каса-Берарді (Casa Berardi) в північній частині провінції Квебек – до 71.6 т (проти 22 т у 1997).
Кобальт. За підтвердженими запасами кобальту Канада займає 2-е місце серед країн Америки (з великим відривом після Куби, 1999). Руди кобальту пов'язані з мідно-нікелевими (родов. Садбері) і срібно-кобальто-нікелевими рудами (родов. Кобальт і Гауганда в Онтаріо).
Мідь. Канада має 4-і на Американському континенті підтверджені запаси міді (після Чилі, США, Перу, 1999). Осн. частина запасів мідних руд зосереджена на Канадському щиті, де укладена в мідно-нікелевих і в стратифікованих колчеданних родов., які приурочені до вулканітів архею, рідше – до метаосадів протерозою. Гол. родов.: Хорн, Норанда, Малартік, Шібугамо, Флін-Флон.
Молібден. Канада володіє 4,1% загальних і 4,8% підтверджених світових запасів молібдену. Молібден-мідно-порфірові родов., розташовані на Канадському щиті, в Півн. Аппалачах і в Кордильєрах. Основна частина молібденоворудних об'єктів розташована в провінції Британська Колумбія (бл. 30 родов.), головному гірничодобувному регіоні країни, що має розвинену інфраструктуру. Велика частина (55%) запасів молібдену зосереджена в двох великих родовищах молібден-порфірового типу. Це родовище Ендако (підтверджені запаси – 105 тис.т, вміст молібдену – 0.10-0.14%) і подібне йому резервне родовище Кітсолт (114 тис. т, 0.11%). Інша частина запасів укладена в порівняно невеликих, з підтвердженими запасами до 50 тис. т, родовищах молібден-міднопорфірового типу Хаклберрі, Гібралтар, Хайленд-Валлі і інш.). Планується освоєння недавно переоціненого родовища Казіно (Територія Юкон). Мінерально-сировинна база країни достатня для того, щоб Канада зберігала положення одного з основних світових виробників молібдену.
Нікель. За запасами нікелевих руд К. займає 1-е місце в Америці (1999) і постачає осн. масу нікелю, який виробляється у промислово розвинених країнах Заходу. Всі запаси нікелю в К. сконцентровані на Канадському щиті (Онтаріо, Манітоба). Руди пов'язані з основними і ультраосновними інтрузіями ниж. протерозою.
У Канаді всі підтверджені запаси нікелю знаходяться в сульфідних мідно-нікелевих родовищах, велика частина яких розташована в рудних районах Садбері (провінція Онтаріо) і Томпсон (Манітоба). Найважливіший рудний бас. – Садбері, де відомо понад 60 родовищ, з яких 20 вже відпрацьовано. Найбільш багаті руди містять до 9% нікелю, рядові - 0.7-1.5%. В рудному районі Томпсон відкрито 19 родовищ, розробляються поки тільки три. Середній вміст нікелю в рудах - 2.77%. У багатих рудах він досягає 10%. Ряд сульфідних мідно-нікелевих родовищ розвідано на півночі Канади в провінціях Квебек (5 родовищ рудного району Реглан, підтверджені запаси якого на початок 1998 р. становили 14.4 млн т руди з середнім вмістом нікелю 3.17%, міді 0.88% і Ньюфаундленд (гігантське родовище Войсі-Бей, виявлені ресурси якого на початок 1998 р. оцінені в 116 млн т, з них 31.7 млн т руди, яка містить 2.83% Ni, 1.68% Cu і 0.12% Co, належать до категорії підтверджених запасів). Врахування цих запасів зумовило до зростання підтверджених запасів нікелю Канади в 1997 р. в порівнянні з 1996 р. на 19.1%.
Поліметали. За запасами руд свинцю, цинку і срібла К. в Америці поступається тільки США. Гол. джерело цинку – стратифіковані мідно-свинцево-цинкові родов. структурних пров. Сьюпіріор і Черчілл. Найбільші з них – Тіммінс, Норанда, Маттагамі, Флін-Флон.
Срібло. Гол. джерела срібла – поліметалічні родов. Канадського щита і півд. частини Скелястих гір. Головні родов. – Кобальт і Салліван. На межі ХХ-ХХІ ст. до 65% підтверджених запасів срібла знаходиться в колчеданно-поліметалічних родовищах Брансуік-12, Кідд-Крік, Ескей-Крік, Салліван, Волверін і ряді інших, що забезпечують понад 60% річного видобутку. У натуральному вираженні підтверджені запаси срібла в цих родовищах коливаються від 400 до 5500 т, як правило, перевищуючи 1 тис.т; середній вміст срібла в рудах становлять 50-2500 г/т. В родовищах золота зосереджено до 30% підтверджених запасів срібла, і з них добувається до 35% цього металу. Запаси срібла в цих родовищах коливаються від 20 до 500 т, вміст срібла складає перші десятки г/т. Забезпеченість країни загальними запасами – 47 років.
Платиноїди. За запасами металів платинової групи Канада займає 4-е місце в світі (після ПАР, Росії, Зімбабве, 1999). Прогнозні ресурси МГП Канади складають 0,3-1 тис.т. Найбільше в К. родовище платиноїдів Лак-дез-Іль знаходиться в 80 км на півн.-захід від м. Тандер-Бей на північному березі оз. Верхнє. Відкрите в 1963 р. Загальні запаси (включаючи підтверджені): 145.6 млн т руди з вмістом паладію 1.57 г/т (228.6 т паладію), платини – 0.17 г/т (25 т), всього 253.6 т загальних запасів МПГ. Крім того, в рудах є золото (0.12 г/т), нікель (0.05%) і мідь (0.06%) [Mining Journal. 2001. V.336, № 8624].
Інші металічні корисні копалини. Крім зазначених вище, в Канаді з металічних к.к. є марганцеві, хромові, берилієві та літієві, ніобієві, ртутні і сурм'яні, а також танталові руди.
Алмази. За ресурсами алмазів Канада займає 1-е місце в Америці і 4-е в світі (після Ботсвани, Намібії та Анголи, 1999). Алмазовмісні г.п. розташовані на півн.-зах. території Канади. Перспективною на алмази є площа Кемселл Лейк. З валової проби 5986 т, відібраної по блоку Хейвуд, вилучено 10708 карат алмазів, оцінених в середньому по 104, 96 дол./карат.
Перші алмазоносні кімберліти в Канаді були відкриті в 1991 р., а до кінця 2000 р. загальна кількість знайдених кімберлітових тіл перевищила вже 200. Біля 40% виявлених тіл алмазоносні, і приблизно в 20 з них концентрації алмазів і/або їх запаси досягають промислових значень або близькі до них. За вмістом алмазів канадські родовища перевершують майже всі родовища світу і схожі з родов. РФ. Головний генетичний тип родовищ - кімберлітовий. Крім того, встановлено і новий тип виявів, пов'язаний з ультраосновними лампрофірами. У більшості випадків алмазоносні кімберліти утворюють трубки вибуху, зрідка алмази знаходять в кімберлітових дайках. Велика частина відомих кімберлітових тіл Канади розташовується в провінції Північно-Західні Території (ПЗТ), у вузькій зоні (т.зв. “Коридор Надії”), що простягається майже на 350 км від оз. Флетчер (Fletcher) на півд.-сході до р-ну озер Такіджук (Takijuq) і Контуойто (Contwoyto) на півн.-заході. Кімберліти ПЗТ приурочені до кратона Слейв (Slave). Найбільш щільна концентрація кімберлітових тіл спостерігається в районі оз.Лак-де-Гра (Lac de Gras), що вважається географічним центром кратона. Практично всі кімберлітові тіла відрізняються багатофазністю [6th International Kimberlite Conference Extended Abstracts. Novosibirsk, 1995].
Наступною після ПЗТ потенційно алмазоносною провінцією Канади може стати провінція Альберта. На півночі її центральної частини, в 360 км північно-західніше від столиці відкрита алмазоносна площа Баффало-Гіллс (Buffalo Hills).
У центральній частині провінції Саскачеван, в 30-50 км від м. Прінс-Альберт (Prince Albert), ведуться роботи за проектом «Форт-а-ла-Корн» (Fort а la Corne), який передбачає пошук на алмази. Продовжуються також пошукові роботи в провінції Онтаріо, на кратоні Сьюперіор (Superior), на півночі провінції Квебек, на острові Вікторія, острові Баффінова Земля та інш. територіях.
Калійні солі. За запасами калійних солей К. займає 1-е місце в світі. Загальні запаси солей до глиб. 1000 м перевищують 6,4 млн т. Понад 90% розвіданих запасів калійних солей зосереджено в межах Саскачеванського калійного басейну в провінції Саскачеван. Менше практичне значення має калійний басейн Монктон на крайньому південному сході країни (провінція Нью-Брансуїк). У Саскачеванському басейні поклади калійних солей приурочені до верхньої частини середньодевонської соленосної формації Прері Евапорайт. Головний калійний мінерал – сильвін, другорядний – карналіт. Горизонти, що експлуатуються потужністю біля 25 м залягають на глибині понад 1000 м. Середній вміст К2О – 23%. Всі родовища розробляються шахтним способом, за винятком Белл-Плейн, де видобуток здійснюється методом підземного розчинення. У басейні Монктон калійні солі залягають в товщі середнього і пізньокам’яновугільного віку і відпрацьовуються в інтервалі глибин 600-1000 м. Головний породотвірний мінерал – сильвін. Середній вміст К2О в рудах – 23-28%.
Родов. кам'яної солі приурочені до евапоритових товщ девону (Альберта і Півд. Манітоба) і верх. силуру (Онтаріо), де потужність пласта місцями перевищує 200 м.
Родов. ґіпсу відомі у верх. силурі (Онтаріо) і ниж. карбоні (Нов. Шотландія і Нью-Брансуїк), в пермі (Альберта), девоні (Скелясті гори), юрі (Манітоба).
Родов. сульфату натрію (мірабіліту) зосереджені в озерах пров. Саскачеван і Альберта.
Поклади флюориту, часто в супроводі бариту і целестину утворюють промислові родов. жильного типу (Онтаріо та Квебек). На о. Ньюфаундленд вони пов'язані з девонськими відкладами, в Кордильєрах приурочені до палеоценових сієнітів.
Запаси бариту в К. зосереджені г.ч. в Аппалачах, де вони асоціюють зі свинцево-цинково-мідними рудами (Нова Шотландія). За підтвердженими запасами бариту Канада поступається на Американському континенті тільки США, а у світі займає 4-е місце (після Казахстану, Китаю, Індії та США, 1999).
Родов. тальку сконцентровані в Аппалачах (родов. Саут-Болтон та ін.), Онтаріо (Мадок та ін.).
За запасами азбесту К. займає 1-е місце в Півн. Америці. Найбільш великі родов. розташовані в складчастому поясі Аппалач, пров. Квебек, на о. Ньюфаундленд. Вони асоціюють з ультрабазитами, які залягають серед порід кембрію і ордовика.
К. володіє значними запасами нефелінового сієніту, родов. якого відомі в пров. Онтаріо. З виробного каміння найбільш відомі великі родов. ювелірного нефриту, запаси якого оцінюються бл. 70 тис.т. при виході кондиційної сировини 10%. Крім того, К. має численні родов. нерудних буд. матеріалів: піщано-гравійної сировини, ґіпсу, вапняку, доломіту, кварцового піску, діатоміту, облицювального і декоративного каменю тощо.

Історія освоєння мінеральних ресурсів. Перші дані про мінерали Канади одержані франц. дослідником Ж.Картьє в 1534 р. У 16 ст. виявлене розсипне золото в долині р. Св. Лаврентія. В 17 ст. в примор'ї виявлені поклади срібних руд та самородної міді. У 1672 – вугілля на о. Кейп-Бретон, яке розробляється і в 20 ст. У 1686 р в пров. Онтаріо виявлені поклади свинцево-срібних руд. У 1737 в окрузі Сен-Моріс почали виплавляти чавун. У 1842 створена Геологічна служба Канади, яка забезпечила геологічне вивчення території країни. В результаті її діяльності відкриті великі родовища вугілля, золота, міді, нікелю, перше родов. нафти Ойл-Спрінгс в пров. Онтаріо (1865), родов. солі, азбесту та інші. У кінці 19 ст. виникла перша підгалузь гірничої промисловості – вугільна, друга – золотодобувна. На тер. Канади відкриті декілька родовищ світового значення, які зберігають своє значення і до сьогодні – Клондайк (золото), Кобальт (срібло), Мейо (срібно-свинцеві руди) та інш. На початку 20 ст. відкриті золоті руди в Поркьюпайн та Кьоркленд-Лейк в пров. Онтаріо; мідно-цинкових руд в Флін-Флон, пров. Манітоба; нікелевих руд в Фалконбрідж, пров. Манітоба. В 1920-х роках відкриті золоті і мідні руди в р-ні Норанда-Руен, пров. Квебек; золоті руди в Ред-Лейк, пров. Онтаріо.

Гірнича промисловість. К. має високорозвинену гірничодобувну пром-сть і належить до числа провідних країн Заходу з видобутку руд нікелю, цинку, молібдену, кобальту, платини, міді, свинцю, урану, срібла, золота, азбесту, калійних солей, сірки, природного газу, ґіпсу. У К. добувається понад 60 видів мінеральної сировини, діють понад 250 збагачувальних фабрик, бл. 20 металургійних з-дів. На частку К. в 1990-х роках припадало бл. 15% сукупних потужностей промислово розвинених країн Заходу з видобутку неенергетичної сировини, в т.ч. 22% підземних рудників річною потужністю понад 3 млн т руди кожний і 8% кар'єрів тієї ж потужності. У 1994 вартість видобутої в Канаді мінеральної сировини становила 26 млрд кан. дол.; загальна кількість робочої сили, зайнятої в гірничодобувній промисловості – 338 тис. чол.
Нафта і природний газ становить найбільшу цінність серед к.к. Канади. На них припадає понад 2/3 загальної вартості видобутку (1990). Наступними за важливістю є метали, вартість яких становить п'яту частину загальної вартості. На межі ХХ-ХХІ ст. Канада посідає 1-е місце у світі за видобутком цинку й урану, 2-е – за видобутком азбесту, нікелю і калію, 4-е – за видобутком срібла й міді і 5-е – за видобутком золота і свинцю.
У 1998 у вартісному вираженні обсяг видобутку мінеральної сировини становив 44,3 млрд канадських дол. (50,5 млрд канадських дол. у 1997 р.), в т.ч. горючих корисних копалин відповідно 33,1 до 27,8 млрд канад. дол. Видобуток і виробництво металів у вартісному вираженні у 1998 в порівн. з 1997 скоротилися на 10,7%, до 10,3 млрд канад. дол., в тому числі Au на 8,1%, до 2,3 млрд канад. дол. при збільшенні в фізичному вираженні на 3,1%, Ni на 20,1%, до 1,4 млрд канад. дол. при збільшенні виробництва в фізичному вираженні на 11,2%, до 200 тис. т, Cu на 17,4%, до 1,7 млрд канад. дол. при збільшенні виробництва в фізичному вираженні на 6,3%, Zn на 20,54, до 1,5 млрд канад. дол. при збільшенні виробництва у фізичному вираженні на 3,8%. Видобуток неметалів у вартісному вираженні збільшився на 8,3%, до 3,3 млрд канад. дол. і буд. мінер. сировини на 2,2%, до 2,9 млрд канад. дол.
У 1999 р. виробництво продукції мінерально-сировинного сектора К. склало (в тис.т, в дужках – млн дол.): Ni 177,2 (1563,0); Zn 960,1 (1533,3); залізних руд 33004,3 (1419,7); Cu 580,0 (1361,3); U 9,89 (502,5); Pb 156,1 (117,4); Co 2,0 (114,0); Mo 6,29 (75,7); поташу в перерахунку на K2О 8345,0 (1775,8); кам'яної солі 12643,2 (391,5); торфу 1216,3 (168,8); азбесту 345,0 (162,5); ґіпсу 8934,7 (101,2); S елементної 8791,9 (80,7); S в топкових газах 845,6 (63,1); цементу 12604,0 (1232,1); піску і гравію 218458,4 (861,7); буд. каменя 104025,9 (732,4); вапняку 2538,1 (235,6); глин (165,7); вугілля 72310,0 (1484,4); Au 157790,2 кг (2132,5); Ag 1172,9 т (296,5); платиноїдів (груповий концентрат) 14012,3 кг (250,9); алмазів 2400,0 тис. карат (581,7); сира нафта та еквівалент 122447,5 (18894); природного газу 163384 млн м3 (13696,4); побічних продуктів природного газу – 26074,6 млн м3 (2347,3). Всього обсяг виробництва продукції склав у вартісному вираженні 53,5 млрд канад. долл., проти 44,3 млрд канад. долл. у1998 р. [Mining Eng. (USA). - 2000- 52, 5].
У 1999 р. видобуток мінеральної сировини і виробництво продукції її переробки в Канаді в порівнянні з 1998 р. збільшилися на 20,6% до 53,5 млрд дол., але при скороченні виробництва металів на 6,1% до 9,8 млрд дол. Експорт мінеральної сировини і продукції переробки збільшився на 11,1% до 44 млрд дол. із загального обсягу експорту 330 млрд дол. Експорт рудної сировини і продукції становив 33,5, нерудної 7,4 і вугілля 2,0 млрд дол. [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 108-109].
Динаміка роботи гірничодобувної галузі Канади на межі ХХ-ХХІ ст. проілюстрована в табл. 2 та 3.

Таблиця 2. - Видобуток мінеральної сировини у Канаді (млн канадських доларів).  

Мінеральна сировина	2000	2001	Різниця, %
Металічні мінерали	10 988,9	10 245,4	-6,77
Неметалічні мінерали	7 425,7	7 552,3	1,70
Непаливні мінерали	18 414,7	17 797,7	-3,35
Паливо	65 439,3	65 984,7	0,83
Загалом	83 854,0	83 782,4	-0,09

Вартість металічної продукції, яка виробляється з канадських руд у 2000 р склала C$10,89, а в 2001 р C$10.2 млрд. Спостерігалося зменшення видобутку нікелю, міді, цинку, залізної руди і кобальту, що значною мірою викликано ціновими коливаннями на метали на світовому ринку.

Таблиця 3. – Динаміка видобутку мінералів та виробництва металів в Канаді (тис. тонн)

Продукт	1997	1998	1999	2000	2001
Алюміній	2 327	2 374	2 390	2 373	2 583
Сурма (кг)	529	359	357	364	234
Азбест	420	321	337	310	294
Бісмут (кг)	196	186	217	202	258
Кадмій (кг)	1 272	1 179	1 115	934	1 058
Вугілля	78 670	75 360	72 497	69 163	70 361
Кобальт (кг)	2 168	2 262	2 014	2 022	2 048
Мідь	648	691	582	622	611
Золото (г)	171 479	164 773	157 617	154 384	157 854
Ґіпс	8 628	8 307	9 345	8 572	8 119
Залізна руда	38 928	36 586	33 789	35 247	26 981
Свинець	171	150	155	143	149
Молібден (кг)	7 594	8 099	6 250	6 980	8 540
Природний газ (тис. м3)	156 171	160 515	162 219	167 790	171 966
Нефеліновий сієніт	648	636	676	717	734
Нікель	181	198	177	181	184
Торф	1 054	1 125	1 253	1 277	1 187
Нафта (тис. м3)	124	128	122	128	131
МПГ (г)	11 836	14 033	13 872	15 304	18 154
Поташ (К2О)	9 235	8 884	8 475	9 033	8 184
Сіль	13 497	13 034	12 686	12 164	13 548
Пісок і гравій (млн тонн)	225	225	243	239	226
Селен (кг)	592	398	359	335	261
Срібло (кг)	1 194	1 140	1 174	1 169	1 224
Виробничий камінь	99 265	108 924	109 184	118 222	119 805
Сірка (проста)	8 272	8 404	8 656	8 621	8 080
Сірка в газі	800	836	843	831	832
Телур (кг)	59	62	64	53	60
Уран (кг)	11 127	9 992	10 157	9 921	12 992
Цинк	1 027	992	963	936	1 010

Осн. р-ни видобутку енергетичної сировини – пров. Альберта, Брит. Колумбія і Саскачеван, які забезпечують 98% обсягів цієї продукції. Осн. р-ни видобутку неенергетичних к.к – пров. Онтаріо, Квебек, Брит. Колумбія.
Нафта і газ. Бл. 90% канадської нафти і газу добувають в пров. Альберта (Зах. Канадський нафтогазоносний басейн), де в нафто- і газодобувній промисловості зайняті близько 40% робочої сили. У 2000 р. рівень видобутку нафти в Канаді досяг 308.3 тис. бар./добу (15.4 млн т/рік). Надважка нафта з бітумінозних пісків складала біля 26% нафти, що добувається в Канаді. Розробляють бітумінозні піски Західно-Канадського нафтогазоносного басейну (НГБ), що являють собою суміш глини, піску, води і нафтових бітумів. Бітуми на 50% складаються з асфальтенів і смол, містять багато сірки, ванадію і нікелю. За канадськими стандартами до таких бітумів відносять важкі нафти густиною не нижче за 0.98 г/см3.
Видобуток сировини з родовищ бітумінозних пісків Канади зростає. У 1979 р. надважка нафта з цих пісків, була перероблена Syncrude Canada в 2.75 млн т звичайної легкої нафти (перероблену нафту в Канаді називають «синтетичною», або за торговою маркою – Syncryde Sweet Blend, SSB). Густина SSB 0.860-0.871 г/см3; вміст сірки – 0.1-0.2%. Syncryde Sweet Blend – найбільш низькосірчиста нафта у Півн. Америці. SSB не містить осаду, тоді як в нафті «природного» походження допускається 8%-ний осад. Ця нафта додається до бензину (одна частина нафти на 8 частин бензину), використовується як дизельне паливо, а також як сировина для нафтохімії. У Канаді «синтетична» нафта вважається високоякісним, екологічно чистим продуктом. Через 20 років з початку видобутку, в 1999 р., об'єм переробленої нафти, видобутої з бітумінозних пісків, становив 11.15 млн т, це 13% національного споживання нафти. Поклади бітумінозних пісків на заході Канади розробляють г.ч. Syncrude Canada і Suncor Energy Corp. Відкритим способом добувають біля 63% надважкої нафти.
Стандартний процес сепарації мальти включає дві стадії. Спочатку відбувається промивка породи гарячою водою, що відносить велику частину піску і глини. Потім липка піна, що утворилася зазнає впливу легких вуглеводнів, що відносять воду і тверді речовини. Після такої обробки мальта перетворюється в SSB. Вихід мальт з бітумінозних пісків складає біля 98%. За інш. варіантом технології вихідні піски обробляють парою, гарячою водою і каустичною содою в закритих контейнерах; потім механічним шляхом відділяють глину. На нафтопереробному з-ді компанії Syncrude Canada (Мілдред-Лейк) мальту обробляють при низьких т-рах 50-80оС воднем і рідким коксом. З 1999 р. Suncor Energy Corp. виконує 8-річний «Проект Мілленіум» внаслідок якого видобуток в 2008 р. зросте до 400-450 тис. бар./добу. Новим у проекті «Файєрбаг» є підземний видобуток нафти за новим методом, суть якого полягає в проходці двох горизонтальних свердловин, в одну з яких під тиском подають пару для розігрівання породи, а по іншій викачують бітуми разом з гарячою водою. У 2005 р. на першій стадії реалізації проекту «Файербаг» корпорація отримуватиме бл. 35 тис. бар. синтетичної нафти на добу (1.75 млн т/рік); до 2010 р. видобуток зросте до 7 млн т/рік.
У 2001 обсяг “синтетичної” нафти перевищив 50% видобутку нафти в Канаді. Видобуток нафти з бітумінозного пісковика у 2001 в Канаді становив 37 млн т, а видобуток нафти зі свердловин 35,9 млн т [Erdol-Erdgas-Kohle. - 2002. - 118, № 10. - Р. 441].
У кінці 2000 р., за даними Національної енергетичної ради (National Energy Board), сумарна вартість всіх проектів розробки бітумінозних пісків, що реалізовуються в Канаді досягла 34 млрд кан.дол. Передбачається, що виробництво SSB в 2004 р. становитиме 370 тис. бар./добу (18.5 млн т/рік), в 2007 р. – 450 тис. бар./добу (22.5 млн т/рік). За іншими даними в 2007 р. буде вироблятися до 27 млн т «синтетичної» нафти, а за прогнозом Канадського енергетичного інституту (Canadian Energy Research Institute) при оптимальному варіанті розвитку подій виробництво нафти з бітумінозних пісків у 2007 р. може перевищити 40 млн т. До 2015 р. виробництво SSB досягне 1.15 млн бар./добу (57.5 млн т/рік).
Основні нафтопереробні центри Канади розташовані в провінціях Онтаріо і Квебек.
Вугілля. У 2001 р. за видобутком вугілля Канада займала 14-е місце в світі. Динаміка видобутку кам. вугілля (млн т): 1983 – 36,9, 1990 – 38, 1998 - 38, 1999 – 37, 2000 – 36,5; 2001 – 33,8. Бурого вугілля у 1983 р. видобуто – 7,4 млн т, а у 1999 р. – 24,2 млн т. Видобуток вугілля в Канаді здійснюється на 19 копальнях в чотирьох провінціях. Три компанії – Fording Inc., Teck Cominco Ltd. і Luscar Ltd. контролюють 17 копалень, які дають 99% видобутку. Центри видобутку вугілля – Альберта, Саскачеван, Британська Колумбія і Нова Шотландія. Найбільша шахта 1990-х роках – “Лінган” (бас. Сідні), найбільший кар'єр у бас. Альберта – “Гайвейл”.
Залізо. Основна частина видобувних запасів залізняку в Канаді на поч. ХХІ ст. пов'язана із залізистими кварцитами і локалізується в найбільшому залізорудному районі Лабрадор-Нью-Квебек в межах Лабрадорської западини довжиною біля 1200 км, шириною 15-100 км (в середньому 60 км). У північній частині западини розробляються родовища високосортних гематитових руд. Середній вміст в рудах заліза – 50-61%, марганцю – 0.29-7.64%. Більша частина виявлених ресурсів залізняку зосереджена в родовищах поблизу оз. Ноб-Лейк, де смуга поширення залізистих кварцитів має довжину 130 км при ширині до 10 км. У родовищах, розташованих в південній частині западини, якість руд низька. Вміст заліза в них коливається в межах 31.4-37%.
Залізні руди в К. переробляють в осн. трьох великих ГЗК. Видобуток ведеться відкритим способом, збагачення руд не вимагає складних технологій. Коеф. розкриву 0,18-1,46. Руда містить 18-40% заліза, частіше 20-25%. Обсяг видобутку руди – понад 80 млн т/рік (1999). Руда збагачується, потім обкочується. На котуни припадає 86 % всього виробництва залізорудної продукції – 27,5 млн т/рік (1999). Існує тенденція до зростання виробництва котунів. За висновками експертів подальший розвиток ГЗК Канади і США в ХХІ ст. приведе до їх перетворення у гірничо-металургійні комплекси, на яких будуть вироблятися котуни з наступним їх прямим відновленням в залізо і одержанням високоякісної сталі без доменного процесу.
На початку ХХІ ст. видобуток зал. руд знизився. Видобуток Fe-руд в Канаді в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) склав (в млн т): 27,9 (35,9); [Mining J. - 2002. - 339, № 8693. - Р. 25-27].
Нікель і кобальт. Основу нікелевої і кобальтової промисловості Канади на межі ХХ-ХХІ ст. складають сульфідні кобальт-мідно-нікелеві родовища рудних районів Садбері, Томпсон, Реглан і Войсі-Бей. Рудні поклади мають форму пластів, лінз і жил потужністю від перших метрів до 120 м. Протяжність тіл за простяганням і падінням – від декількох десятків до декількох сотень метрів. Середній вміст кобальту в рудах – 0.05%.
Виробництво Ni в конц-тах в 2000 р. 194 тис. т, 2001 р – до 202 тис. т (оцінка). Виробництво рафінованого Ni відповідно 135 і 140 тис. т [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 111]. Планується до розробки родов. Тоттен, запаси якого оцінюються в 8,4 млн т руди з сер. вмістом Ni 1,42%, Cu 1,90% і платиноїдів 4,0 г/т.
Ніобій. На межі ХХ-ХХІ ст. Канада спільно з Бразилією є світовим лідером виробництва ніобієвої продукції. Головне видобувне підприємство Ніобек (Niobec), що базується на родов. пірохлору, пров. Квебек.
Канада – другий у світі виробник ніобієвих концентратів (біля 11% в перерахунку на метал). Переробляються руди більш низької якості ніж у Бразилії. Середній вміст пентоксиду ніобію в рудах, що розробляються 0.6-0.7%. Корінні руди дрібнозернисті і для збагачення корисних компонентів вимагають дроблення до тонких фракцій. Негативною якістю канадських руд є їх підвищена радіоактивність (в пірохлорі міститься до 10% U3O8).
Мідь. У 1980-х рр (до 1983) Канада давала бл. 10% світового виробництва міді. Провідна компанія Inco Ltd. вела видобуток шахтним (10 шахт) і відкритим (1 кар'єр) способом. Загалом в галузі працювало бл. 30 компаній, 60 підприємств (15 кар'єрів). Найбільші шахти – в пров. Онтаріо, Квебек, Манітоба. Розробка руд ведеться г.ч. поверхово-камерною системою та підповерховим вийманням, горизонтальними шарами із закладанням. Найбільші кар'єри (глиб. до 350 м) розташовані в пров. Брит. Колумбія та Квебек. У 1983 р. видобуто 625 тис.т руди в перерахунку на Cu.
За оцінкою Геологічної служби США в Канаді в 1999 р. видобуто 614 тис. т Cu в руді, в 2000 р. – 640 тис. т Cu (5-е місце після Чилі, США, Індонезії та Австралії), в світі – 13,082(12,6) млн т. Виробництво рафінованої Cu в 2000 р. – 557 тис. т, 2001 – 608 тис. т (оцінка).
За даними [Mining Annual Review 2002] видобуток Cu в руді складає: 2001 – 633, 2002 – 606 (оцінка) тис.т. Виробництво рафінованої Cu в 2001 р цим джерелом оцінене в 569 тис.т, а в 2002 р – 592 тис.т.
За даними International Copper Study Group (ICSG) в Канаді в найближчі роки стануть до ладу мідні рудники Гаспе-Оксайд-Штокпайл, Мінто, Талсеквах.
Компанія Inco планує залучення до розробки нового родов. Ni-Cu-руд в полі гірничого підприємства McCreedy East із збільшенням продуктивності з видобутку і переробки руди від 2,7 до 4,35 тис. т/добу і виробництвa Cu в конц-тах від 37,2 до 41,8 тис. т/рік до кінця 2004 р. Компанія Falconbridge планує реконструкцію гірничо-збагачувального поліметалічного підприємства Кідд Крік (Kidd Creek) в провінції Онтаріо зі збільшенням глибини гірничих робіт від 1700 до 2700 м. За результатами першої черги реконструкції до 2004 р. передбачається прирізка запасів в гірському відведенні підприємства на 15,7 млн т руди з сер. вмістом Zn 5,74%, Cu 2,82%, і Ag 58 г/т. До 2009 р. передбачається прирізка додатково 10 млн т запасів з сер. вмістом Zn 5,27%, Cu 2,2% і Ag 97 г/т [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 109-110].
Алюміній. Виплавка Al в Канаді у 1999 р. становила 2,39 млн т на суму 4,8 млрд дол. У 2000 – 2,4; 2001 – 2,58 млн т. Ці показники виводять Канаду на 4-е місце в світі з виробництва первинного алюмінію (після Китаю, Росії та США).
Споживання первинного Al в Канаді склало в 1999 р. 860 тис. т, у 2000 – 900 тис. т. Передбачається щорічне зростання споживання Al на 5% [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 109].
Магній. Канада – провідний світовий продуцент магнію, займає 2-е місце в світі після Китаю (2002). Виробництво магнію в Канаді у 2002 р сягає 112 тис. т. (оцінка). Вартість канадського експорту магнію (метал) і металічної продукції в 2001 склала C$220 млн, що на 15% більше, ніж у 2000 (C$190 млн).
Срібло. У 1980-х роках в К. видобували бл. 15% срібла серед країн Заходу. Найбільші рудники: “Екуїті-Сільвер” (Брит. Колумбія), “Сільверфілдс-Дівіжен”. Річна продуктивність копалень по руді 1-2 млн.т (1981). Поліметалічні руди збагачують, срібло одержують на стадії металургійного переділу.
На частку К. в кінці ХХ ст. припадало бл. 1/3 срібла, яке добувалося в промислово розвинених країнах Заходу. Динаміка добування срібла в 1997-2001 роках стабільна (табл. 3) – на рівні 1200 кг/рік.
Золото в країні видобувають із золотоносних кварцових жил, жильних і сульфідно-вкраплених зон, комплексних родовищ кольорових металів (мідних, мідно-нікелевих, поліметалічних), розсипів. Видобуток золота в Канаді в 2000 р склав 155 т, а в 2001 – 158 т. Зростання видобутку обумовлене його інтенсифікацією на копальнях Red Lake, LaRonde і Kemess. У 2002 р очікувався видобуток в 151 т. За 2000-2001 рр. закрито 13 золотодобувних копалень внаслідок вичерпання запасів та нерентабельності. Територіальна структура видобутку: пров. Онтаріо – 50%, Квебек – 21%, Британська Колумбія – 15%, інші провінції – 14%. Приблизно 91% золота Канади в 2000 забезпечили шахти і відкриті кар'єрні копальні.
Офіційно зареєстрований видобуток Au у Канаді з 1858 по 1999 р [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 110-111]. Добування Au (в кг) на найбільших золотодобувних підприємствах Канади за станом на 1998 р.: Eskay Creek компанії Homestake 15707; Williams компаній Homestake (50%) і Teck (50%) 12130; Golden Giant компанії Battle Mountain 11384; Dome компанії Placer Dome 10233; Campbell компанії Placer Dome 9455; Doyon-Mouska компанії Cambior 7465; Musselwhite компаній Placer Dome (68%) і TVX (32%) 6220; Bousquet компанії Barrick Gold 5474; David Bell компаній Homestake (50%) і Teck (50%) 4976; Hoyle Pond компанії Kinross 4945; LaRonde компанії Agnico-Eagle 4665; Troilus компанії Inmet 4572; Detour Lake компанії Placer Dome 4386; Holt-McDermott компанії Barrick Gold 4168; Snip компанії Homestake 3079; Holloway компанії Battle Mountain 2955; Macassa компанії Kinross 2426; Sleeping Giant компанії Cambior 2208; Joe Mann компанії Campbell 2177 [World Gold (Gr. Brit.). – 1999].
На юконській частині золотоносного пояса Тінтіна в кінці ХХ ст. відкриті 2 великих родов. Au-руд: Брюері Крік і Дублін Галч. Перше в районі Доусона почали розробляти з 1997 р, проектна продуктивність 2490 кг/рік. Ресурси родов. оцінюються в 40 млн т руди з сер. вмістом Au 1,1 г/т, в тому числі запаси, переважно окиснених руд, 13,3 млн т з сер. вмістом Au 1,44 г/т. Добувні запаси руди другого, в районі Майо, придатні для відкритої розробки, оцінюються в 50,4 млн т з сер. вмістом Au 0,93 г/т. В тому ж районі компанія Kinross продовжує розвідку родов. Шеєліт Доум і Viceroy – родов. МакКвестен [Metal Bull. Mon. - 1999. - Aug.].
У 2000 р. стало до ладу золотодобувне підприємство Red Lake компанії Goldcorp на півн.-зах. провінції Онтаріо проектною продуктивністю 7460 кг/рік. У 2003 планується нарощування продуктивності підприємства до 14770 кг/рік за рахунок збільшення вилучення Au від 83 до 95% і переробки руди від 600 до 1000 т/добу.
Станом на I кв. 2002 р. видобуток Au по найбільших золотодобувних компаніях Канади за даними [World Gold (Gr. Brit.). - 2002. - 5, № 6. - Р. 75] (в дужках загальні виробничі витрати на вилучення 1 г Au в дол.) склав (в кг): Agnico-Eagle Mines 1874 (7,07); Barrick Gold 42706 (8,46); Cambior 4637 (8,62); Cameco 1604 (немає даних); Echo Bay Mines 4643 (9,23); Glamis Gold 1920 (7,04); Goldcorp 4531 (3,89); IMAGOLD 2364 (6,62); Inmet Mining 2012 (7,59); Kinross Gold 7008 (9,48); Meridian Gold 3440 (4,12); Northgate Exploration 2121 (немає даних); Placer Dome 20715 (7,43); Teck Cominco 2024 (немає даних); TVX Gold 1833 (8,13); всього 103434 (в середньому 7,88).
Поліметали. Розробка велетенського свинцево-цинкового родовища Салліван почалася у 1912 р. У другій половині ХХ ст. головні гірничі підприємства з видобутку свинцево-цинкових та мідно-цинкових руд розташовані в пров. Брит. Колумбія, Онтаріо, Манітоба та Квебек. У 1983 на 21 підприємстві отримували понад 90% заг. видобутку свинцево-цинкових руд в країні. Виробництво цинку складало 1069,7 тис.т, свинцю – 251,5 тис. т. Основні системи розробки: підповерхове виймання, горизонтальні шари з закладенням, поверхово-камерна.
У кінці ХХ ст. (1998) загальне виробництво Zn в рудах і конц-тах в К. складало бл. 1063 тис. т, металевого 743 тис. т. Виробництво Pb в рудах і конц-тах – бл. 189,0 тис. т, металевого – 265,0 тис. т. У галузі працюють компанії Hudson Bay Mining and Smelting, Noranda, Agnico Eagle та ін.
У 2000 р видобуток цинку в Канаді складав 996 921 т, а в 2001 – 1 052 172 т. Видобуток свинцю в 2001 – 153 934 т. Динаміка на межі ХХ-ХХІ ст. нестабільна. Стабілізація виробництва очікується до 2004 р. Виробництво рафінованого Zn планується збільшити на 10% до 805 тис. т за рахунок збільшення імпорту конц-тів.
Компанія Falconbridge до 2004 р. планує завершення реконструкції поліметалічного гірничо-збагачувального підприємства Kidd Creek в районі Тіммінс із збільшенням продуктивності видобутку і переробки Zn-руд на 2 млн т/рік. У районі Матагамі компанія Noranda розвідує родов. поліметалічних руд, на якому встановлені 3 окремі мінералізовані зони. По зоні Еквінокс ресурси руди оцінюються в 2,6 млн т з сер. вмістом Zn 16,6%, Cu 1,1%, Ag 34 і Au 0,36 г/т [Mining Eng. (USA). - 2001. - 53, № 5. - Р. 111-112].
Компанія Prime Resources, яка одержує на своєму руднику Ескей-Крік 350-400 т срібла на рік, є першим за обсягами продуцентом срібла в Канаді .
Компанія Expatriate Resources Ltd., яка розробляє поліметалічні родов. Кадз-Зе-Кайя і Волверін (рудний р-н Фінлейсон-Лейк на півд.-сході Території Юкон) займає на 2-е місце по виробництву срібла в Канаді. Родов. Кадз-Зе-Кайя розвідане в 1994-1998 рр. Родов. Волверін відкрите компанією Atna Resources Ltd. в 1995 р. Родовища являють собою поклади масивних сульфідних руд. Підтверджені запаси двох цих родовищ становлять 14.57 млн т руди із вмістом срібла 184.4 г/т, цинку - 7.23%, свинцю - 1.53%, міді - 0.98%, золота - 1.39 г/т. Руди родовища Волверін складні для металургійного переділу через високий вміст в них селену, який підвищує крихкість міді. Дослідно-промислове виробництво почате в 2000, промислове – в 2001 р. Мідний концентрат містить 25% міді, 2.5% цинку, 1.8% свинцю, 4350 г/т срібла і 16 г/т золота. Свинцевий концентрат містить 55% свинцю, 6.2% цинку, 1.4% міді, 2000 г/т срібла і 35 г/т золота. Цинковий концентрат містить 55% цинку, 1.5% свинцю, 0.3% міді, 120 г/т срібла і 0.8 г/т золота. Вилучення цинку з руд в концентрати становило 91%, свинцю - 64%, міді - 81%, срібла - 85%, золота - 73%. Концентрати через порт Скаґуей (Skagway) направляють на металургійні заводи Канади і країн Азії. Річна продуктивність підприємства - 250 т срібла, 109 тис. т цинку, 15 тис. т свинцю, 12 тис. т міді, 1.7 т золота.
Уран. Вперше видобуток уранових руд для вилучення радію розпочато в К. у 1930-і роки в р-ні Великого Ведмежого оз. З 1942 до початку 1960 тут же видобували руди для вилучення урану. У 1959 р видобуток уранових руд досягає 12,3 тис. т (в перерахунку на оксид). В період 1960-65 спостерігався різкий спад видобутку уранових руд – до 2,8 тис.т. До 1975 видобували 2,5-3,5 тис. т річно (в перерахунку на оксид). Надалі видобуток повільно збільшувався (у 1982 р – 8 тис.т). Найбільший комплекс підприємств уранової промисловості знаходиться в р-ні Елліот-Лейк (Блайнд-Рівер). Видобуток уранових руд здійснюють г.ч. в пров. Онтаріо та Саскачеван. Основна система розробки – камерно-стовпова.
На початку ХХІ ст. Канада тримає 1-е місце в світі з виробництва природного урану – 8500 т (2000 р.). У 2001 р. виробництво уранового концентрату в Канаді досягло рекордного рівня – 12522 т в перерахунку на природний уран, в тому числі на рудниках: Кі-Лейк – 299 т, МакАртур-Рівер – 6639 т, Раббіт-Лейк – 1755 т, Клафф-Лейк – 1288 т і МакКлін-Лейк – 2540 т. Всі діючі рудники розташовані в провінції Саскачеван (Saskatchewan). Експорт урану з Канади в 2001 р. становив 10029 т в порівнянні з 10966 т в 2000 р. Виробництво урану в 2002 р. становило 11601 т. До 2015 р. прогнозується значний ріст виробництва урану – разом з Австралією (2-е місце) до 25000 т [World Nuclear Association].
Платиноїди. У кінці ХХ ст. платина видобувалася г.ч. попутно з мідно-нікелевих руд. Вилучення платини відбувається на стадії металургійного переділу. У 1982 р видобуто 2644 кг Pt (у 1981 – бл. 5 000 кг).
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Канаді видобуто 5,5 (5,7) т Pt (3-є місце після ПАР і Росії), в світі – 161(168) т Pt.
Компанія North American Palladium Ltd. з 1993 р розробляє родов. платиноїдів Лак-дез-Іль. До кінця 1994 р. рудник на родовищі Лак-дез-Іль вийшов на проектну потужність: 2.4 тис. т руди на добу (750-850 тис. т на рік), 4.2 т паладію і 0.6 т платини на рік. У 1999-2001 рр підприємство реконструйоване. Проектний видобуток руди - 15 тис. т/добу. Щорічно на руднику добуватимуть до 7.75 т паладію (проти початкових 4.2 т) і 0.75 т платини (проти 0.6 т). Реконструкція підприємства продовжується [Mining Magazine. 2000. V.182, № 3].
Алмази. Канада в найближчі роки складе серйозну конкуренцію найбільшим в світі виробникам алмазів. Геологічні знахідки, зроблені канадськими вченими на півночі країни у безпрецедентно короткий термін – за останні 10 років, дозволяють прогнозувати провідні позиції Канади на світовому ринку алмазів поряд з Ботсваною і Росією. Канада на початку ХХІ ст. займає 5-е місце в світі за обсягом алмазовидобутку (після Ботсвани, Росії, Анголи і Південної Африки). Очікується, що розробка ряду родовищ на півночі країни виведе Канаду в 2006 р. на 3-є місце в списку найбільших виробників алмазів у світі.
Першість в алмазодобувній індустрії Канади належить провінції Північно-Західні Території, де в 1998 р. почав роботу перший промисловий алмазний рудник Екаті (Ekati) і до 2004 р. можуть стати до ладу ще щонайменше два – Дайавік (Diavik) і Снап-Лейк (Snap Lake). Перспективними є також результати отримані в провінціях Нунавут, Саскачеван і Альберта. Таким чином, Канада упевнено висувається в число провідних світових виробників алмазів і протягом 4-5 найближчих років стане одним з лідерів світової алмазної індустрії.
У 1998 р став до ладу перший алмазний рудник в Канаді – Етакі, розташований в центральній частині провінції ПЗТ, в 300 км на півн.-схід від м. Йелоунайф (Yellowknife), в 100 км південніше Полярного кола. Рудник розробляє родов. Лак-де-Гра, яке включає кімберлітові трубки Панда (Panda), Коала (Koala), Фокс (Fox) і Сейбл (Sable), що входять в єдине лінійне утворення протяжністю біля 17 км, і трубку Мізері (Misery), віддалену на 30 км. Рудник Екаті споруджений у суворих умовах канадської Півночі, в зоні багаторічномерзлих порід. Усього за 17-річний термін роботи підприємства планується добути бл. 78 млн т руди і 508 млн т пустої породи. У перші 9 років видобуток руди з кар'єрів становитиме 9 тис. т/добу (3.3 млн т/рік), надалі і до кінця терміну видобутку (17 або 25 років) -18 тис. т/добу (6.5 млн т руди, або 4.5 млн кар. алмазів на рік). Повної продуктивності - 250 тис. кар./міс. - рудник досяг в березні 1999 р. Вихідну руду збагачують гравітацією. Видобуток у 1999 р склав біля 2.5 млн кар. алмазів, у 2000 - 2.629 млн кар. Експлуатацію рудника веде корпорація BHP Billiton group.
У 2003 р введено в експлуатацію друге в К. алмазовидобувне підприємство - Дайавік в 300 км на півн.-схід від Йеллоунайфа, півн.-зах. території Канади, район Лак-де-Гра. Добувні запаси алмазів, у гірському відведенні оцінюються в 102 млн карат з середньою ціною 53-62 дол./карат. До складу родовища входять 4 кімберлітові трубки, які будуть відпрацювати протягом 20 років. Вміст алмазів в трубках 3-5 кар./т. Запланований річний видобуток алмазів - 6 млн кар. Рудник належить СП компаній Diavik Diamond Mines Inc. (дочірня Rio Tinto Plc., 60%) і Aber Diamond Mines Ltd. (дочірня торонтської Aber Diamond Corporation, 40%). [Rapaport TradeWire].
У 2004-2006 рр. планується початок видобутку на родов. Снап-Лейк, яке містить алмази, що за якістю перевершують алмази всіх інших родовищ Канади і багатьох в світі. Виявлене в 1996 р на території Камселл-Лейк (Camsell Lake) в ПЗТ, в 230 км на півн.-схід від м. Йеллоунайф і приблизно в 100 км на південь від рудника Екаті. Середній вміст алмазів - 1.789 кар./т, діапазон вмістів 1.8-2.2 кар./т. У 2000 р розроблене ТЕО видобувного підприємства. Загальні ресурси родовища визначені в 21.3 млн т руди із вмістом 1.96 кар./т і 9.27 млн т із вмістом 1.97 кар./т. Кар'єр глибиною до 350 м продуктивністю біля 1 тис. т/добу буде вести видобуток біля двох років. Потім почнеться підземний видобуток, і продуктивність рудника становитиме 3 тис. т руди на добу протягом 12 років. Загальні добувні запаси - понад 12 млн т з сер. вмістом 1.98 кар./т. Контроль над родовищем Снап-Лейк здійснює компанія De Beers. За прогнозами видобуток на родов. Снап-Лейк може скласти біля 2 млн кар./рік.
За повідомленням канадської компанії Tahera копальня на родов. алмазів Jericho може почати видобуток у 2005 - на рік раніше, ніж De Beers має намір ввести в дію свій рудник Snap Lake (який розглядається як третій канадський алмазний рудник). Передбачається, що на руднику Jericho буде видобуто бл. 3 млн кар. протягом 8 років. Якість алмазів оцінюється в $75-$88 за карат. У межах ліцензійної площі, розташованої приблизно в 420 км північно-східніше м. Йеллоунайф, продовжуються пошуки і інших алмазоносних тіл. Компанія Tahera володіє 100% цього підприємства [Rapaport TradeWire].
Фосфорити. У Канаді в 1997 р. різко активізувалися роботи по освоєнню фосфорних родовищ. До цього фосфати в країні не добувалися, і Канада щорічно імпортувала gjyfl 1 млн т фосфорного концентрату. Канадська компанія Agrium в 1997-1999 рр. спорудила на півночі провінції Онтаріо, поблизу м. Карпускасінґ, фосфатний рудник на апатитовому родовищі; він забезпечує сировиною завод фосфорної кислоти в м. Редуотер, пров. Альберта. Раніше завод переробляв імпортні фосфорити. Експлуатація рудника розрахована на 20 років [Minerals Yearbook 1997. http://minerals.er.usgs.gov/minerals/. 1998].
Компанія Quebec Society of Mining and Exploration (Soquem) і норвезька Norsk Hydro провели розвідку апатит-ільменітового родовища Іль в провінції Квебек. Згідно ТЕО рудник буде випускати щорічно 600 тис. т апатитового і 400 тис. т ільменітового концентратів. Фосфати будуть перероблятися в Норвегії, на заводі Порсґрунн (Porsgrunn) [Phosphorus and Potassium. 1998. № 214].
Калійна промисловість К. займає провідне місце серед країн Заходу. У 1980 р вона включала 43% всіх калійних потужностей цих країн. Основний видобуток вівся у пров. Саскачеван. У 1983 р. видобуто 5,5 млн т калійних солей (в перерахунку на K[2]О.
Провідне положення калійної промисловості Канади в світі на межі ХХ-ХХІ ст. зберігалося. У 1998 р. країна видобула поташу в перерахунку на KCl 14,9 млн т, з них в провінції Саскачеван 95%. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Канаді видобуто 9,2(8,329) млн т калійних солей в перерахунку на K[2]О (1-е місце), в світі – 25,552(25,239) млн т.
Кухонна сіль. Канада – найбільший продуцент кухонної солі, яку видобувають з родов. кам'яної солі, а також отримують як побічний продукт при видобутку калійних солей. В пров. Онтаріо видобувають бл. 70% всієї кухонної солі (родов. Уінсор, пласт потужністю 8,3 м, родов. Годріч, пласт 13,7 м). Великі запаси кам. солі є і в центр. Частині пров. Нова Шотландія. Крім того, в пров. Онтаріо та Альберта отримують сіль з природних розсолів.
Барит в 1942-1980 рр. видобували в пров. Нова Шотландія (до вичерпання покладів), з 1980-х – в пров. Брит.Колумбія. Промислове значення мають родов. Бріско та Парсон.
Сірка. У 1990-х роках бл. 90% сірки в Канаді отримували з природного газу і газів крекінгу нафти та при переробці бітумінозних пісків, 10% – з промислових газів заводів кольорової металургії.
Сульфат натрію почали виробляти з мірабіліту у 1918 р. Використовується метод підземного вилуговування, пряма розробка соляних шарів.
Флюорит видобували в 1933-1978 рр. в пров. Ньюфаундленд на руднику Сент-Лоренс. Виробництво згорнуте внаслідок нерентабельності.
Нерудна індустріальна сировина. В країні видобувають азбест (провідні позиції серед країн Заходу в 1990-х роках), тальк (пров. Онтаріо, Квебек), ніфелінові сієніти (пров. Онтаріо) та інш.
Нерудні будівельні матеріали. Видобувають будівельний камінь, пісок, гравій, ґіпс, вапно, кварцвмісну сировину, діатоміт.
К. – великий експортер мінеральної сировини; країна в 1990-х роках вивозила бл. 45% всієї продукції гірн. пром-сті на ринки понад 90 країн світу. Імпортує енергетичну сировину (нафту, вугілля). Осн. ринки збуту продукції К.: США, країни ЄС, Японія.

Наукові установи. Геологічна служба. Підготовка кадрів. Друк. Дослідження в галузі геології і гірн. справи веде Мін-во енергетики, шахт і мінеральних ресурсів, Канад. ін-т гірн. пром-сті і металургії (1898р. Монреаль), Геол. служба К., Центр технології гірн. справи і енергетики, Нац. енергетичне управління, Центр інформації наук про Землю, Відділення фізики Землі, Відділення обслуговування і картування, Ін-т геології нафти в Калгарі, Атлантичний геонауковий центр досліджень в галузі мор. геології і геофізики (Дартмут). Освіта в галузі геології і гірн. справи в К. зосереджена перев. в ун-тах, а також в коледжах і ін-тах при ун-тах. Фахівців з гірн. справи готує Королівський гірничий коледж при ун-ті в Калгарі (з 1910). Гірн. інженерів і інженерів-металургів випускає спец. відділення гірн. справи і металургії в ун-ті Галіфаксу. Спец. геол. відділення є в ун-ті Оттави (з 1848), в ун-ті Зах. Онтаріо (1878), в Лаврентійському ун-ті (1960) і т.д.
Осн. періодичні видання в галузі геології і гірн. справи: “Canadian Mining Journal" (з 1879), “Geos" (1879), “CІM Bulletin Canadian Institute of Mining and Metallurgy" (1898), “Northern Miner" (1915), “Canadian Mineralogist" (1921), “Western Miner" (1927), “Canadian Мineral Industry" (1934), “Arctic" (1948), “Oilweek" (1950), “Weekly Production and Drilling Statistics” (1950), “Bulletin of Canadian Petroleum Geology" (1951), “Canadian Petroleum" (1960), “Journal of Canadian Petroleum Technology" (1962), “Canadian Geotechnical Journal" (1963), “Saskatchewan Mineral Spotlight" (1964), “Canadian Journal of Earth Sciences" (1964), “Maritime Sediments" (1965), “Geoscience Canada" (1974).

Контактна інформація: Canada. Natural Resources Canada, 580 Booth Street, Room 2064, Ottawa, Ontario KIA OE4; http: //www.nrcan.gc.ca/ Geological Survey of Canada, 601 Booth Street, room 216, Ottawa Ontario K1A OE8; Phone: +1-613-996-6233; Fax: +1-613-996-6575; http: //www.nrcan.gc.ca/gsc/ Geological Survey of Canada (Atlantic Division), 1 Challenger Drive, P.O. Box 1006, Dartmouth, N. S. B2Y 4A2; Phone: +1-902-426-3225; Fax: +1-902-426-1466; E-mail: agc@agc.bio.ns.ca; http: //agcwww.bio.ns.ca/ Geological Survey of Canada (Quebec Division), Quebec Geoscience Centre, 2535, boul. Laurier; P.O. Box 7500, Sainte-Foy, Quebec G1V 4C7; Phone: +1-418-654-2604; Fax: +1-418-654-2615; E-mail: aachab@nrcan.gc.ca ; Bookstore: Phone: +1-418-654-2677. Geological Survey of Canada (Calgary Division), 3303-33rd Street N.W., Calgary, Alberta T2L 2A7; Phone: +1-403-292-7000; Fax: +1-403-292-5377; Bookstore: Phone: +1-403-292-7030; Fax: +1-403-299-3542; E-mail: gsc_calgary@gsc.nrcan.gc.ca Geological Survey of Canada (Pacific Division), 9860 West Saanich Road, Sidney, B.C. V8L 4B2; Phone: +1-604-363-6500; Fax: +1-604-363-6565 and: Suite 1600-605 Robson Street, Vancouver, B.C. V6B 5J3; Phone: +1-604-666-0529; Fax: +1-604-666-1124; E-mail: gscvan@gsc.nrcan.gc.ca Canadian Space Agency, 67647 route de I'Aeroport, Saint-Hubert, Quebec J3Y 8Y9, Phone: (514) 926-4600, Fax: (514) 926-4612