Вступне слово
========
Ресурси країн
Книга відгуків
Про автора
 


Стежки

Бібліотека ім. Марії Фішер-Слиж на сайті Українське життя в Севастополi

Наш банер

 

Володимир БІЛЕЦЬКИЙ,
доктор технічних наук, професор, автор проекту "Гірнича енциклопедія"

МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
КРАЇН СВІТУ:

КАНАДА

КАНАДА (Canada) – держава в Півн. Америці. Займає півн. частину материка і острови, що до неї примикають, в т.ч. Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Ванкувер. Омивається на заході Тихим ок., на сході – Атлантичним ок., на півночі – Північним Льодовитим ок. і їх морями. Межує зі США. Пл. 9976 тис. км2 (друга за площею країна світу після Російської Федерації). Нас. 30,3 млн чол. (2001). Столиця – Оттава. Офіц. мови – англійська і французька. Грошова одиниця – канадський долар.

Загальна характеристика господарства. К. – високорозвинена індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірничодобувна та переробна, харчова, деревообробна, паперова, транспортного обладнання, хімічна, рибна, нафтова і газова. Транспорт – залізничний, автомобільний, річковий, озерний, морський, повітряний. Гол. порти: Ванкувер, Сет-Іль, Порт-Карт’, Тандер-Бей, Монреаль. В середині 1990-х років транспортна система країни включала бл. 90 000 км залізниці; 884 000 км автомагістралей і шосейних доріг; 24 000 км нафтопроводів і 75 000 км газопроводів; 25 великих портів, доступних для океанських суден і 475 невеликих портів; понад 1300 ліцензованих аеропортів.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 620 млрд. За розмірами ВВП Канада незмінно посідає 7-е місце у світі (після США, Японії, Німеччини, Франції, Великобританії, Італії). Темп зростання ВВП – 3%. ВВП на душу населення – $ 20458. Прямі закордонні інвестиції – $ 9,7 млрд. Імпорт – $ 237 млрд (г.ч. США – 77%, країни ЄС – 6,5%). Експорт – $ 245 млрд (г.ч. США – 84%, країни ЄС – 4%).
У економіці Канади виділяються сектори добувної промисловості і сільського господарства обробної промисловості, будівництва та сфера обслуговування. Обробна промисловість в кінці ХХ ст. дає 18,4% ВВП і забезпечує 16% зайнятості; для будівництва ці величини складають відповідно 5,2% і 5,4%. На частку сектора послуг припадає 66,2% ВВП і 73,6% зайнятих. Цей сектор включає транспорт, телекомунікації, оптову і роздрібну торгівлю, фінанси, страхування і нерухомість, готелі, ресторани, розваги, приватні медичні послуги і інші види послуг; органи державного управління; освіту; державну систему охорони здоров'я і т.і. Канада вступила в постіндустріальну стадію розвитку.
Найбільш індустріалізовані регіони - Південний Онтаріо і Квебек, де також розташовані найбільші фінансові центри країни. Степові провінції (Манітоба, Саскачеван, Альберта) виробляють основний обсяг зернових. Британська Колумбія надає основну продукцію лісової промисловості. В Альберті добувають майже всю нафту і природний газ Канади. У Північно-західних територіях ведеться розробка корисних копалин.
Біля половини підприємств обробної промисловості розміщується в Онтаріо і одна чверть - у Квебеці. Інші великі підприємства знаходяться переважно на території Британської Колумбії і Альберти. Найбільша за обсягом виробництва галузь - виробництво автомобілів, а також деталей до них і іншого обладнання. У сумі ця галузь дає п'яту частину всієї продукції обробної промисловості. Інші важливі галузі пов'язані з ресурсною базою; це харчова промисловість, перегонка і очищення нафти, хімічна, деревообробна і паперова промисловість. Найбільш різноманітна промисловість в провінції Онтаріо, що володіє багатими природними ресурсами і вигідно розташована по відношенню до внутрішніх і зарубіжних (американським) ринків збуту. Найбільш важливі галузі - автомобілебудування, виробництво енергоустаткування, хімічних матеріалів, виплавка заліза і сталі, виробництво харчових продуктів (особливо м'ясних і молочних). Великим торговим і промисловим центром (як легкої, так і важкої промисловості) є Торонто. Гамільтон спеціалізується на виплавці заліза і стали і металовиробів. Великими промисловими центрами провінції Онтаріо є також Брантфорд, Кітченер-Уотерлу, Лондон, Оквілл, Ошава, Оттава, Пітерборо, Сарнія, Су-Сент-Марі і Уїнсор. У Квебеці розвинене виробництво целюлози і паперу, а також алюмінію. Тут же знаходяться підприємства авіаційної і автомобільної промисловості, виробництво енергоустаткування і підприємства харчової (м'ясомолочної) промисловості. Основні промислові центри провінції - Монреаль, Лашин, Ла-Салл, Квебек, Сен-Лоран, Шавініган-Фолс, Шербрук і Труа-Рівьєр. Британська Колумбія спеціалізується на виробництві лісопиломатеріалів, целюлози і паперу, а також нафтопродуктів; в провінції Альберта розташовані нафтохімічні підприємства і виробництво м'ясопродуктів.
Канада дає 16% світової продукції пшениці, яка є основною сільськогосподарською культурою (збір 49,6 млн т в 1997). Інші експортні культури - ячмінь, овес; з технічних - льон, тютюн, рапс. Тваринництво (молочне, м'ясо-шерстне; птахівництво) дає бл. 60% вартості сільськогосподарської продукції. Лісозаготівлі. Хутровий промисел. Рибальство (провідне місце в світі по експорту мороженої риби). Більшу частину зерна поставляють провінції Саскачеван і Манітоба. Основний р-н скотарства - Альберта; у Британській Колумбії розвинуте вирощування овочів і фруктів, а також молочне тваринництво; Онтаріо і Квебек мають комплексне сільське господарство, що включає птахівництво, молочне і м'ясне тваринництво і товарне овочівництво; картоплярство розвинуте в провінціях Острів Принца Едварда і Нью-Брансуїк; остання відома також розведенням худоби, як і Нова Шотландія. В цілому доходи фермерських господарств складаються з продажу зерна (27%), продуктів м'ясного скотарства (37%), молочних продуктів (16%), фруктів та овочів (3%), а також птахівництва (5%).
Виробництво електроенергії - 537 млрд кВт•год (1995). Бл. 61% всієї енергії давали ГЕС, 21% - ТЕС, 18% - АЕС. За споживанням енергії на душу населення Канада займає 1-е місце в світі.

Природа: Східна частина країни – рівнини і плато вис. 300-1500 м. На заході – Кордильєри (найвища точка – г. Логан, 6050 м). Головні ріки: Св. Лаврентія, Макензі, Фрейзер. На півд.-сході – система Великих озер; інші великі озера: Велике ведмеже, Велике невільницьке, Вінніпег, Атабаска. На півночі – арктична пустеля, тундра, лісотундра. На півдні – степи та лісостепи (б.ч. розорані). Клімат помірний та субарктичний.

Геологічна будова. В Канаді виділяють три великі геологічні області: 1) Канадський щит, що займає східну і центральну частини країни; 2) молоді складчасті гори вздовж побережжя Тихого океану; і 3) прогини в західній частині центральної Канади.
Канадський щит, що займає 58% території Канади, являє собою великий виступ кристалічного фундаменту. Ця область, що тягнеться від п-ова Лабрадор до оз. Вінніпег, оз. Ла-Ронж, західного краю оз. Атабаска і Великого Ведмежого озера, характеризується переважанням ґранітних порід. На поверхню виходять найбільш древні докембрійські корінні породи (понад 570 млн років тому), які зберігають сліди інтенсивних деформацій, що виникли внаслідок тектонічних рухів в докембрійський час. В наступні епохи Канадський щит відрізнявся такою жорсткістю, що майже не реагував на горотвірні процеси, які відбувалися в інших областях Землі у фанерозої. Крім переважаючих ґранітів і ґнейсів, значні площі в межах щита займають виходи сильно змінених метаморфізованих осадових і вулканічних порід.
Древня Півн.-Американська (Канадська) платформа, обрамована на заході складчастою системою Кордильєр, на сх. – Півн. Аппалач, а на півн. – Іннуїтською складчастою системою. Центральну, основну, частину Півн.-Американської платформи займає згаданий вище Канадський щит, в межах якого виділяють 7 структурних провінцій: Сьюпіріор (або Верхнього оз.), Південна, Нейн, Слейв, Бер (Ведмежа), Черчілл, Ґренвілл. Центр. частина Канадського щита зайнята великою западиною Гудзонової затоки, яка виконана теригенно-карбонатними осадами і евапоритами ордовика, силуру і девону та пісковиками крейди загальною потужністю до 2,5 км. Западина меншого розміру розташовується північніше, в р-ні бас. Фокс. Тут в основі чохла залягають відклади кембрію-силуру, представлені карбонатними, теригенними і евапоритовими осадами. На них і на фундаменті з розмивом залягають схожі за складом відклади верх. палеозою, вище, також з розмивом, - теригенний комплекс мезозою і палеогену. На крайньому півн.-заході (р. Макензі) під кембрієм з'являються карбонатно-теригенні ґіпсоносні товщі сер. і верх. рифею.
Система Кордильєр має складчасто-насувну будову і включає палеозойські відклади, крейдові і третинні моласи, місцями – відклади рифею і венду. Західні зони – область розвитку метаморфізованого верх. протерозою-рифею і венду, відкладів палеозою, тріасу і ниж. юри, вугленосних молас верх. юри і крейди, третинних вулканітів, а також область витягнутих вздовж Тихоокеанського узбережжя мезозойських ґранітних батолітів.
Півн. Аппалачі в зах. зоні (Нов. Шотландія) складені потужними теригенно-карбонатними відкладами кембрію і ордовика. В ядрах підняття на о. Ньюфаундленд і в Нью-Брансуїк виступають метаосади і метавулканіти верх. протерозою (верхній рифей-венд); в крайніх сх. виходах (п-ів Авалон) вони складають пояс пізньовендської складчастості. В центр. частині Ньюфаундленду залягають потужні вулканогенно-осадові складнодислоковані товщі кембрію і ордовика, які вміщають офіоліти і місцями прорвані ґранітоїдами пізнього ордовика.
Іннуїтську систему складають: комплекс верх. кембрію-девону, в якій теригенно-карбонатні відклади з евапоритами змінюються вулканогенно-уламковими; полога потужна (до 12 км) суцільна товща карбону - верх. крейди, а місцями і палеогену, яка в ниж. частині (карбон, перм) представлена г.ч. карбонатами і евапоритами, а у верхній – теригенними, частково вугленосними відкладами; голоценова монокліналь з нахилом до м. Бофорта, яка обрамляє арктичний шельф.

Гідрогеологія. К. має великі запаси поверхневих прісних вод високої якості, за рахунок яких задовольняє до 90% потреб країни у воді. Підземні води вивчені відносно слабко. У межах Аппалачів і Скелястих гір їх ресурси обмежені. На Канадському щиті запаси підземних вод невеликі. Вони приурочені до зон тріщинуватості докембрійських порід та до піщаних і карбонатних горизонтів платформного чохла. У області Внутрішніх рівнин і на півдні Онтаріо ресурси вод приурочені до четвертинних відкладів. Корінні породи чохла Півн.-Американської платформи в області Внутр. рівнин складають артезіанські басейни. Склад вод міняється від бікарбонатно-магнієвого до бікарбонатно-натрієвого і сульфатно-натрієвого. У пров. Манітоба, Півн.-Зах. тер., Нова Шотландія, Нью-Брансуїк відомі виходи високомінералізованих хлоридно-натрієвих вод. Гол. водоносний горизонт, що містить прісні води – верхня крейда.

Корисні копалини. К. має потужну мінерально-сировинну базу (табл. 1), що дозволяє забезпечити внутр. потреби країни в більшості к.к., і експортувати азбест, руди цинку, нікелю, свинцю, заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ і інш. К. ввозить руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди. У загальних запасах промислово розвинених країн Заходу, на частку К. в кінці ХХ ст. припадало 16% урану, 14% залізняку, 20% ільменіту, 9% нікелю, 8% кобальту, 29% вольфраму, 6% міді, 22% цинку, по 14% молібдену і свинцю, 50% азбесту, 90% калійних солей.

Таблиця 1. – Основні корисні копалини Канади станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного ком­поненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Метали платинової групи, т

520

 

6,2 г/т

 

Алмази, млн кар.

-природних

-ювелірних

 

 

112

64,2

 

 

9,4

15,3

Барит, тис. т

11000

13000

20 - 90 (BaSO4)

3,2

Берилій, тис. т

13,6

16

1 (ВеО)

6

Вольфрам, тис. т

260

490

0,8 (WO3)

10

Залізні руди, млн т

12000

26000

40 (Fe)

6,9

Золото, т

3200

4450

0,8 – 2,95 г/т

6,5

Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О)

4400

14500

23 (К2О)

58,4

Кобальт, тис. т

83

440

0,05(Со)

1,5

Марганцеві руди, млн т

3

45

11 (Mn)

0,1

Мідь, тис. т

21840

33735

0,74 (Cu)

3,3

Молібден, тис. т

428

561

0,024 – 0,12

4,8

Нафта, млн т

750

 

 

0,5

Нікель, тис. т

7390

9700

1,72 (Ni)

14,8

Пеноксид ніобію, тис. т

140

410

0,64

1,48

Олово, тис. т

90

155

0,17

 

Плавиковий шпат, млн т

2,9

3,5

45 (CaF2)

1,5

Природний горючий газ, млрд м3

1840

 

 

1,3

Свинець, тис. т

9224

16314

2,8 (Pb)

7,6

Срібло, т

40590

58740

400 г/т

7,4

Стибій, тис. т

114

140

3 (Sb)

2,6

Пеноксид танталу, т

1800

1800

0,11 (Ta2O5)

2,35

Вугілля, млн т

77300

248000

 

 

Апатити, млн т

11

48

17,7 (Р2О5)

0,22

Хромові руди, млн т

3,7

 

21 (Cr2O3)

0,08

Цинк, тис. т

22800

55000

7,3 (Zn)

8,2

Уран, тис. т

331

430

7,72

13,1

Нафта і газ. У Канаді основні запаси нафти і газоконденсату зосереджені в західних провінціях країни: Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія (Західно-Канадський, Уїллістоунський НГБ і інш.). Загальна потужність осадових відкладів досягає 5-6 км.
Найбільш великі нафтогазоносні басейни: Західно-Канадський, Бофорта і Свердруп, Баффіно-Лабрадорський і Новошотландський. Загальна їх площа 7175 тис. км2, з них на акваторіях 4728 тис. км2. Крім того, в К. відомі найбільші світові поклади бітумінозних пісків, ресурси яких становлять 15 млрд т “синтетичної" нафти. Відкрито понад 1200 родов. нафти, газу і бітумів. Нафтогазоносність встановлена в межах всього осадового чохла від кембрію до антропогену. Найбільш продуктивні рифогенні відклади девонського, доломітизировані вапняки кам.-вуг. періоду і піщані товщі крейди. На глиб. 1-3 км зосереджено 85% запасів нафти і конденсату, 35% газу. На відклади девону відповідно припадає 50 і 33%, на кам.-вуг. – 9% і 24%, крейди – 34% і 25%. Найбільші родов.: Хібернія, Бен-Невіс, Бьярні (Баффіно-Лабрадорський бас.), Пембіна, Уест-Пембіна, Суон-Гілс, Кросфілд, Рейнбоу, Редуотер, Тернер-Валлі, Ледюк та інші (Зах.-Канад. бас.), Адго, Аткінсон-Пойнт, Тарсьют, Коакоак, Копаноар, Маллік і інші (бас. Бофорта), Уайтфіш, Крістофер-Бей, Сіско, Уолліс та інш. (бас. Свердруп).
Нафта у бітумінозних пісках. Найбільші родовища бітумінозних пісків: Атабаска, Колд-Лейк, Піс-Рівер, Траєнгл, Уобаска в провінції Альберта. Найбільше родовище Атабаска відкрите ще в XVIII ст.: пробні розробки бітумінозних пісків мали місце ще до 1778 р. Геологічні запаси бітумів цього унікального родовища оцінюються в 100-138 млрд куб.м, з них біля 12 млрд куб.м залягають на глибинах до 45 м. З бітумів Атабаски можна отримати не менше 36 млрд т нафти. За запасами до Атабаски наближаються поклади бітумінозних пісків на арктичному острові Мелвілл, але вони на 2002 р ще не розвідані (прогнозні запаси родов. на о. Мелвілл оцінюють до 80 млрд т нафти). Доведені запаси бітумів інших родовищ значно менші (млрд т): Колд-Лейк – 13.7, Уобаска – 13.7, Піс-Рівер – 11.8. Бітумінозні піски залягають на глибинах 150-800 м, густина флюїдів 0.979-0.994 г/см3. Тільки за рахунок запасів нафти в бітумінозних пісках Канада може задовольняти свої енергетичні потреби протягом 475 років або світові протягом 15 років.
Доведені запаси нафти в «рентабельній» частині розвіданих родовищ на початок 2001 р. становили 300 млрд бар., або приймаючи середню густину флюїду 1.00 г/см3, біля 48 млрд т.
Основна частина доведених запасів газу в Канаді зосереджена в Західно-Канадському НГБ, де виявлено 1621 газове родовище. Прогнозні ресурси газу провінції Альберта (Західно-Канадський НГБ) оцінюються Канадським комітетом по газу (Canadian Gas Potential Commitee) в 3452.6 трлн м3. Значні перспективи пов'язуються зі східними акваторіями Канади; прогнозні ресурси природного газу в межах шельфу між Ньюфаундлендом і Новою Шотландією визначаються в 1415 трлн м3. У цих оцінках не враховуються ресурси важкодоступних районів і ресурси газу вугільних родовищ («unconventional resources»).
У 1999 р. компанія Chevron Canada Resources в прикордонному р-ні пров. Британська Колумбія і Північно-Західних Територій св. К-29 (дебіт 1 млн м3/добу) розкрила нове родов. газу з запасами в 17 млрд куб.м. У 2000 р. в трьох свердловинах, пробурених компаніями Berkley, Paramount, Chevron Canada Resources, Apache, Murphy Oil Corp. і Beau Canada, отримані притоки 0.9-2.3 млн м3/добу. У січні 2000 р. компанія PanCanadian Petroleum повідомила про значне газове відкриття Пануке-Діп на шельфі провінції Нова Шотландія. Газовий поклад виявлений під нафтовим родовищем. Пробурені чотири свердловини, дебіти яких перевищили 1.4 млн м3/добу. На початку 2001 р. компанія розпочала комерційну розробку газового родовища; пуск в експлуатацію з початковим рівнем видобутку 11 млн м3/добу очікується в 2005 р.
Вугілля. Найважливішими вугільними басейнами Канади є Альберта (буре вугілля і лігніти) і ряд басейнів регіону Скелястих гір. Родовища Скелястих гір характеризуються звичайно пологим заляганням пластів, вугілля добре коксується. Осн. вугленосність К. приурочена до сер. і верх. карбону (Півн. Аппалачі), верх. крейди і частково палеоцену (передгір'я Скелястих гір, бас. Альберта). Вугілля довгополуменеве, іноді бітумінозне, в палеозої – коксівне. В бас. Сідні, розташованому на о. Кейп-Бретон запаси понад 1,2 млрд т, або бл. 90% загальних запасів Півн. Аппалач, потужність пластів 1,2-2,4 м; в родов. Мінто (Нью-Брансуїк) – 40 млн т, пласти 30-90 см. Родов. торфу є г.ч. в пров. Онтаріо.
Кристалогідрати. В дельті р. Макензі у 1998 р. на глибині 819-1111 м виявлений пласт гідратів метану потужністю 110 м. Запланована його промислова розробка.
Уран. К. за розвіданими запасами уранових руд займає 1-е місце в Півн. Америці і 3-є у світі (запаси урану на 2000 р – 433 тис. т). Родов. уранових руд розташовані на Канадському щиті і пов'язані з докембрійськими кварцовими конґломератами. Мінерали: бранерит, уранініт і багатий ураном монцоніт, уранова смолка та ін. Гол. родов. відомі в р-ні Елліот-Лейк (Блайнд-Рівер, сер. вміст U3O8 бл. 0,2%) та Порт-Радій (оз. Вел. Ведмеже) і Ураніум-Сіті (оз. Атабаска).
Залізні руди. К. має значні родов. залізняку, за запасами яких займає 2-е місце в Півн. Америці після США (1999). Осн. поклади пов'язані із залізистими кварцитами архею і особливо ниж. протерозою Канад. щита – залізорудним поясом п-ова Лабрадор і Верхнього озера залізорудного басейну, архейські родов. (Мішипікотен, Мус-Маунтін, Стіп-Рок в пров. Онтаріо) – з вулканогенними товщами зелено-кам'яних поясів. Рудні тіла магнетит-гематит-кременистого складу протяжністю до дек. км при потужності 20-30 м. Залізорудні товщі набагато потужніші, ніж архейські, простягаються на значній відстані (до 1000 км на п-ові Лабрадор). У їх складі переважають магнетит- і гематит-кременисті, рідше сидеритові породи, зони окиснення складені природно збагаченими гематит-гетитовими рудами, що містять до 65% заліза, 5-12% кремнезему і 0,01-0,09% фосфору. Найбільші родов. (Шеффервілл, Уобуш) розташовані на п-ові Лабрадор, в структурних пров. Черчілл і Гренвілл. Родов. того ж типу, але позбавлені великих зон повторного збагачення, відомі вздовж сх. узбережжя Гудзонової затоки, в Центр. Квебеку і в інш. місцях. Велике родов. кременисто-гематитових залізистих руд Снейк-Рівер (сер. вміст заліза 46%) приурочене до верхньопротерозойських відкладів гір Макензі. Крім того, пром. інтерес представляють поклади оолітових гематит-магнетитових руд сер. кембрію, ниж. девону і ордовика Півн. Аппалач (родов. Уобана на о. Ньюфаундленд, сер. вміст заліза 52%); магматогенні родов. середньо-рифейських анортозитів (пров. Гренвілл), ооліт-гематитові руди верх. крейди Альберти (Клір-Гіллс, сер. вміст заліза 31%).
Титан. Гол. запаси титанових руд К. (1-е місце в Півн. Америці) зосереджені в ільменіт-гематитових рудах. Найбільше родов. Лак-Тіо містить понад 125 млн т руд з сер. вмістом титану 20,4%, заліза 41 %.
Вольфрам. За запасами руд вольфраму К. займає 1-е місце в Півн. Америці. За ресурсами вольфраму Канада займає 4-е місце в світі – 7.7% (1.7 млн т) – після Китаю, Росії та Казахстану.
Вольфрамові родов. розташовані в центр. частині Кордильєр (Брит. Колумбія, Юкон, Півн.-Зах. тер.), де пов'язані з ґранітоїдами крейди. Понад 75% підтверджених запасів пов'язані з багатими шеєлітовими рудами скарнових родовищ. Вміст триоксиду вольфраму в них від 0.7-1.2% до 2.5%. До штокверкового типу належить родовище комплексних олово-вольфрамових руд Маунт-Плезант із запасами 60 тис.т металу при середньому вмісті триоксиду вольфраму 0.39%.
Золото. За підтвердженими запасами золота країна займає 2-е місце на континенті після США (1999). В кінці ХХ ст. (1998) Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів золота Канади і Росії оцінювалася по 3.5 тис. т (в той же час світова база – 72 тис. т). Прогнозні ресурси золота в країні – 2-5 тис.т, що складає 6-у позицію в світі (поряд з Австралією, Венесуелою, Ґаною, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі, де прогнозні ресурси золота теж є в межах по 2-5 тис.т). Перші позиції займають: ПАР – 60 тис.т, Росія – 25 тис.т, Китай, Бразилія (7-10 тис. т в кожній) і США (5-7 тис. т).
На Канадському щиті розташовані численні корінні родов. золота, приурочені до основних вулканітів і гіпабісальних тіл архею. Найбільші з них – в пров. Сьюпіріор і Слейв. Значні запаси золота є також в мідно-свинцево-нікелевих родов. Канадського щита.
На початку ХХІ ст. в Канаді запаси золота (категорій proven+probable та інш.) успішно нарощують в ході дорозвідки флангів і глибоких горизонтів ряду золоторудних родовищ, наприклад: Ред-Лейк (Red Lake) в провінції Онтаріо - до 134 т золота (проти 59 т у 1998) при сер. вмісті Au 46.89 г/т, Ла-Ронд (LaRonde) в провінції Квебек – до 101.4 т (проти 46 т за підрахунками 1997-1998 рр.), загальні запаси Каса-Берарді (Casa Berardi) в північній частині провінції Квебек – до 71.6 т (проти 22 т у 1997).
Кобальт. За підтвердженими запасами кобальту Канада займає 2-е місце серед країн Америки (з великим відривом після Куби, 1999). Руди кобальту пов'язані з мідно-нікелевими (родов. Садбері) і срібно-кобальто-нікелевими рудами (родов. Кобальт і Гауганда в Онтаріо).
Мідь. Канада має 4-і на Американському континенті підтверджені запаси міді (після Чилі, США, Перу, 1999). Осн. частина запасів мідних руд зосереджена на Канадському щиті, де укладена в мідно-нікелевих і в стратифікованих колчеданних родов., які приурочені до вулканітів архею, рідше – до метаосадів протерозою. Гол. родов.: Хорн, Норанда, Малартік, Шібугамо, Флін-Флон.
Молібден. Канада володіє 4,1% загальних і 4,8% підтверджених світових запасів молібдену. Молібден-мідно-порфірові родов., розташовані на Канадському щиті, в Півн. Аппалачах і в Кордильєрах. Основна частина молібденоворудних об'єктів розташована в провінції Британська Колумбія (бл. 30 родов.), головному гірничодобувному регіоні країни, що має розвинену інфраструктуру. Велика частина (55%) запасів молібдену зосереджена в двох великих родовищах молібден-порфірового типу. Це родовище Ендако (підтверджені запаси – 105 тис.т, вміст молібдену – 0.10-0.14%) і подібне йому резервне родовище Кітсолт (114 тис. т, 0.11%). Інша частина запасів укладена в порівняно невеликих, з підтвердженими запасами до 50 тис. т, родовищах молібден-міднопорфірового типу Хаклберрі, Гібралтар, Хайленд-Валлі і інш.). Планується освоєння недавно переоціненого родовища Казіно (Територія Юкон). Мінерально-сировинна база країни достатня для того, щоб Канада зберігала положення одного з основних світових виробників молібдену.
Нікель. За запасами нікелевих руд К. займає 1-е місце в Америці (1999) і постачає осн. масу нікелю, який виробляється у промислово розвинених країнах Заходу. Всі запаси нікелю в К. сконцентровані на Канадському щиті (Онтаріо, Манітоба). Руди пов'язані з основними і ультраосновними інтрузіями ниж. протерозою.
У Канаді всі підтверджені запаси нікелю знаходяться в сульфідних мідно-нікелевих родовищах, велика частина яких розташована в рудних районах Садбері (провінція Онтаріо) і Томпсон (Манітоба). Найважливіший рудний бас. – Садбері, де відомо понад 60 родовищ, з яких 20 вже відпрацьовано. Найбільш багаті руди містять до 9% нікелю, рядові - 0.7-1.5%. В рудному районі Томпсон відкрито 19 родовищ, розробляються поки тільки три. Середній вміст нікелю в рудах - 2.77%. У багатих рудах він досягає 10%. Ряд сульфідних мідно-нікелевих родовищ розвідано на півночі Канади в провінціях Квебек (5 родовищ рудного району Реглан, підтверджені запаси якого на початок 1998 р. становили 14.4 млн т руди з середнім вмістом нікелю 3.17%, міді 0.88% і Ньюфаундленд (гігантське родовище Войсі-Бей, виявлені ресурси якого на початок 1998 р. оцінені в 116 млн т, з них 31.7 млн т руди, яка містить 2.83% Ni, 1.68% Cu і 0.12% Co, належать до категорії підтверджених запасів). Врахування цих запасів зумовило до зростання підтверджених запасів нікелю Канади в 1997 р. в порівнянні з 1996 р. на 19.1%.
Поліметали. За запасами руд свинцю, цинку і срібла К. в Америці поступається тільки США. Гол. джерело цинку – стратифіковані мідно-свинцево-цинкові родов. структурних пров. Сьюпіріор і Черчілл. Найбільші з них – Тіммінс, Норанда, Маттагамі, Флін-Флон.
Срібло. Гол. джерела срібла – поліметалічні родов. Канадського щита і півд. частини Скелястих гір. Головні родов. – Кобальт і Салліван. На межі ХХ-ХХІ ст. до 65% підтверджених запасів срібла знаходиться в колчеданно-поліметалічних родовищах Брансуік-12, Кідд-Крік, Ескей-Крік, Салліван, Волверін і ряді інших, що забезпечують понад 60% річного видобутку. У натуральному вираженні підтверджені запаси срібла в цих родовищах коливаються від 400 до 5500 т, як правило, перевищуючи 1 тис.т; середній вміст срібла в рудах становлять 50-2500 г/т. В родовищах золота зосереджено до 30% підтверджених запасів срібла, і з них добувається до 35% цього металу. Запаси срібла в цих родовищах коливаються від 20 до 500 т, вміст срібла складає перші десятки г/т. Забезпеченість країни загальними запасами – 47 років.
Платиноїди. За запасами металів платинової групи Канада займає 4-е місце в світі (після ПАР, Росії, Зімбабве, 1999). Прогнозні ресурси МГП Канади складають 0,3-1 тис.т. Найбільше в К. родовище платиноїдів Лак-дез-Іль знаходиться в 80 км на півн.-захід від м. Тандер-Бей на північному березі оз. Верхнє. Відкрите в 1963 р. Загальні запаси (включаючи підтверджені): 145.6 млн т руди з вмістом паладію 1.57 г/т (228.6 т паладію), платини – 0.17 г/т (25 т), всього 253.6 т загальних запасів МПГ. Крім того, в рудах є золото (0.12 г/т), нікель (0.05%) і мідь (0.06%) [Mining Journal. 2001. V.336, № 8624].
Інші металічні корисні копалини. Крім зазначених вище, в Канаді з металічних к.к. є марганцеві, хромові, берилієві та літієві, ніобієві, ртутні і сурм'яні, а також танталові руди.
Алмази. За ресурсами алмазів Канада займає 1-е місце в Америці і 4-е в світі (після Ботсвани, Намібії та Анголи, 1999). Алмазовмісні г.п. розташовані на півн.-зах. території Канади. Перспективною на алмази є площа Кемселл Лейк. З валової проби 5986 т, відібраної по блоку Хейвуд, вилучено 10708 карат алмазів, оцінених в середньому по 104, 96 дол./карат.
Перші алмазоносні кімберліти в Канаді були відкриті в 1991 р., а до кінця 2000 р. загальна кількість знайдених кімберлітових тіл перевищила вже 200. Біля 40% виявлених тіл алмазоносні, і приблизно в 20 з них концентрації алмазів і/або їх запаси досягають промислових значень або близькі до них. За вмістом алмазів канадські родовища перевершують майже всі родовища світу і схожі з родов. РФ. Головний генетичний тип родовищ - кімберлітовий. Крім того, встановлено і новий тип виявів, пов'язаний з ультраосновними лампрофірами. У більшості випадків алмазоносні кімберліти утворюють трубки вибуху, зрідка алмази знаходять в кімберлітових дайках. Велика частина відомих кімберлітових тіл Канади розташовується в провінції Північно-Західні Території (ПЗТ), у вузькій зоні (т.зв. “Коридор Надії”), що простягається майже на 350 км від оз. Флетчер (Fletcher) на півд.-сході до р-ну озер Такіджук (Takijuq) і Контуойто (Contwoyto) на півн.-заході. Кімберліти ПЗТ приурочені до кратона Слейв (Slave). Найбільш щільна концентрація кімберлітових тіл спостерігається в районі оз.Лак-де-Гра (Lac de Gras), що вважається географічним центром кратона. Практично всі кімберлітові тіла відрізняються багатофазністю [6th International Kimberlite Conference Extended Abstracts. Novosibirsk, 1995].
Наступною після ПЗТ потенційно алмазоносною провінцією Канади може стати провінція Альберта. На півночі її центральної частини, в 360 км північно-західніше від столиці відкрита алмазоносна площа Баффало-Гіллс (Buffalo Hills).
У центральній частині провінції Саскачеван, в 30-50 км від м. Прінс-Альберт (Prince Albert), ведуться роботи за проектом «Форт-а-ла-Корн» (Fort а la Corne), який передбачає пошук на алмази. Продовжуються також пошукові роботи в провінції Онтаріо, на кратоні Сьюперіор (Superior), на півночі провінції Квебек, на острові Вікторія, острові Баффінова Земля та інш. територіях.
Калійні солі. За запасами калійних солей К. займає 1-е місце в світі. Загальні запаси солей до глиб. 1000 м перевищують 6,4 млн т. Понад 90% розвіданих запасів калійних солей зосереджено в межах Саскачеванського калійного басейну в провінції Саскачеван. Менше практичне значення має калійний басейн Монктон на крайньому південному сході країни (провінція Нью-Брансуїк). У Саскачеванському басейні поклади калійних солей приурочені до верхньої частини середньодевонської соленосної формації Прері Евапорайт. Головний калійний мінерал – сильвін, другорядний – карналіт. Горизонти, що експлуатуються потужністю біля 25 м залягають на глибині понад 1000 м. Середній вміст К2О – 23%. Всі родовища розробляються шахтним способом, за винятком Белл-Плейн, де видобуток здійснюється методом підземного розчинення. У басейні Монктон калійні солі залягають в товщі середнього і пізньокам’яновугільного віку і відпрацьовуються в інтервалі глибин 600-1000 м. Головний породотвірний мінерал – сильвін. Середній вміст К2О в рудах – 23-28%.
Родов. кам'яної солі приурочені до евапоритових товщ девону (Альберта і Півд. Манітоба) і верх. силуру (Онтаріо), де потужність пласта місцями перевищує 200 м.
Родов. ґіпсу відомі у верх. силурі (Онтаріо) і ниж. карбоні (Нов. Шотландія і Нью-Брансуїк), в пермі (Альберта), девоні (Скелясті гори), юрі (Манітоба).
Родов. сульфату натрію (мірабіліту) зосереджені в озерах пров. Саскачеван і Альберта.
Поклади флюориту, часто в супроводі бариту і целестину утворюють промислові родов. жильного типу (Онтаріо та Квебек). На о. Ньюфаундленд вони пов'язані з девонськими відкладами, в Кордильєрах приурочені до палеоценових сієнітів.
Запаси бариту в К. зосереджені г.ч. в Аппалачах, де вони асоціюють зі свинцево-цинково-мідними рудами (Нова Шотландія). За підтвердженими запасами бариту Канада поступається на Американському континенті тільки США, а у світі займає 4-е місце (після Казахстану, Китаю, Індії та США, 1999).
Родов. тальку сконцентровані в Аппалачах (родов. Саут-Болтон та ін.), Онтаріо (Мадок та ін.).
За запасами азбесту К. займає 1-е місце в Півн. Америці. Найбільш великі родов. розташовані в складчастому поясі Аппалач, пров. Квебек, на о. Ньюфаундленд. Вони асоціюють з ультрабазитами, які залягають серед порід кембрію і ордовика.
К. володіє значними запасами нефелінового сієніту, родов. якого відомі в пров. Онтаріо. З виробного каміння найбільш відомі великі родов. ювелірного нефриту, запаси якого оцінюються бл. 70 тис.т. при виході кондиційної сировини 10%. Крім того, К. має численні родов. нерудних буд. матеріалів: піщано-гравійної сировини, ґіпсу, вапняку, доломіту, кварцового піску, діатоміту, облицювального і декоративного каменю тощо.

Історія освоєння мінеральних ресурсів. Перші дані про мінерали Канади одержані франц. дослідником Ж.Картьє в 1534 р. У 16 ст. виявлене розсипне золото в долині р. Св. Лаврентія. В 17 ст. в примор'ї виявлені поклади срібних руд та самородної міді. У 1672 – вугілля на о. Кейп-Бретон, яке розробляється і в 20 ст. У 1686 р в пров. Онтаріо виявлені поклади свинцево-срібних руд. У 1737 в окрузі Сен-Моріс почали виплавляти чавун. У 1842 створена Геологічна служба Канади, яка забезпечила геологічне вивчення території країни. В результаті її діяльності відкриті великі родовища вугілля, золота, міді, нікелю, перше родов. нафти Ойл-Спрінгс в пров. Онтаріо (1865), родов. солі, азбесту та інші. У кінці 19 ст. виникла перша підгалузь гірничої промисловості – вугільна, друга – золотодобувна. На тер. Канади відкриті декілька родовищ світового значення, які зберігають своє значення і до сьогодні – Клондайк (золото), Кобальт (срібло), Мейо (срібно-свинцеві руди) та інш. На початку 20 ст. відкриті золоті руди в Поркьюпайн та Кьоркленд-Лейк в пров. Онтаріо; мідно-цинкових руд в Флін-Флон, пров. Манітоба; нікелевих руд в Фалконбрідж, пров. Манітоба. В 1920-х роках відкриті золоті і мідні руди в р-ні Норанда-Руен, пров. Квебек; золоті руди в Ред-Лейк, пров. Онтаріо.

Гірнича промисловість. К. має високорозвинену гірничодобувну пром-сть і належить до числа провідних країн Заходу з видобутку руд нікелю, цинку, молібдену, кобальту, платини, міді, свинцю, урану, срібла, золота, азбесту, калійних солей, сірки, природного газу, ґіпсу. У К. добувається понад 60 видів мінеральної сировини, діють понад 250 збагачувальних фабрик, бл. 20 металургійних з-дів. На частку К. в 1990-х роках припадало бл. 15% сукупних потужностей промислово розвинених країн Заходу з видобутку неенергетичної сировини, в т.ч. 22% підземних рудників річною потужністю понад 3 млн т руди кожний і 8% кар'єрів тієї ж потужності. У 1994 вартість видобутої в Канаді мінеральної сировини становила 26 млрд кан. дол.; загальна кількість робочої сили, зайнятої в гірничодобувній промисловості – 338 тис. чол.
Нафта і природний газ становить найбільшу цінність серед к.к. Канади. На них припадає понад 2/3 загальної вартості видобутку (1990). Наступними за важливістю є метали, вартість яких становить п'яту частину загальної вартості. На межі ХХ-ХХІ ст. Канада посідає 1-е місце у світі за видобутком цинку й урану, 2-е – за видобутком азбесту, нікелю і калію, 4-е – за видобутком срібла й міді і 5-е – за видобутком золота і свинцю.
У 1998 у вартісному вираженні обсяг видобутку мінеральної сировини становив 44,3 млрд канадських дол. (50,5 млрд канадських дол. у 1997 р.), в т.ч. горючих корисних копалин відповідно 33,1 до 27,8 млрд канад. дол. Видобуток і виробництво металів у вартісному вираженні у 1998 в порівн. з 1997 скоротилися на 10,7%, до 10,3 млрд канад. дол., в тому числі Au на 8,1%, до 2,3 млрд канад. дол. при збільшенні в фізичному вираженні на 3,1%, Ni на 20,