УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ::Ресурси країн світу

Володимир БІЛЕЦЬКИЙ,
доктор технічних наук, професор,
автор проекту "Гірнича енциклопедія"

МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ДОБУВНА
ПРОМИСЛОВІСТЬ КРАЇН СВІТУ

Редакція вітчизняної "Гірничої енциклопедії" виконує ініціативний проект огляду і аналізу мінеральних ресурсів країн світу. Перший етап цього дослідження вже виконано і опубліковано у т. 3. "Гірничого енциклопедичного словника" (Донецьк, "Східний видавничий дім", 2004-2005 рр.). Разом з тим актуальність проблеми мінеральних ресурсів світу, прогноз на швидке вичерпання ряду руд, паливних корисних копалин (зокрема, природного газу і нафти) вимагає постійного відстеження ситуації і її аналізу. Нами пропонується серія статей щодо мінеральних ресурсів та добувної промисловості країн, які володіють великими ресурсами і запасами корисних копалин, передовою технологією їх видобування і переробки, а також країн, які розглядаються як перспективні в плані видобутку і переробки комплексу або окремих видів мінеральної сировини.

У першому блоці - дослідження стану мінеральних ресурсів і гірничої промисловості в Україні та ряду провідних гірничих країн Євразії, Австралії, Америки: Китаю, Росії, США, Канади, ПАР, Австралії.

Україна входить в число провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4% земної суші і де проживає 0,8% населення планети, має в своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу. В Україні за даними Геоінформу розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів к.к. (за даними УНІАН - 200 видів к.к., 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родов. 94 видів к.к. мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економ. значення мають кам. вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні буд. матеріали, мінеральні води (табл. 1). Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах У. (рис. 5). За розвіданими запасами деяких к.к. У. випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інш. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна в кінці ХХ ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.
Гірнича промисловість України має потужний гірничодобувний потенціал і займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку зал. і марганцевих руд, кам’яного і бурого вугілля, руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам’яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему. Видобувають також нафту і газ, індустріальні мінерали – доломіт, каолін, графіт, кварц та інш.
Економіка України забезпечена вже розвіданими геол. запасами на 20-30 років наперед. Проте в ХХ ст. при перебуванні У. в складі СРСР внаслідок низької технологічної культури та специфічної політики центру стосовно республік часто мало місце екстенсивне і нераціональне використання надр. Цьому сприяло і те, що МСК України розвивався як частина єдиної економічної системи СРСР в умовах міжреспубліканського розподілу праці. Некомплексне, нераціональне використання надр призвело до передчасного відпрацювання багатьох родовищ к.к.: газу, нафти, сірки, ртуті, флюсової сировини, дорогоцінного каменю, води тощо. На початку ХХІ ст. МСК України об’єднує понад 2000 гірничодобувних і переробних підприємств, має розвинену наукову і технологічну структуру. До промислового освоєння на кінець ХХ ст. залучено 3349 родов., тобто 40-75% розвіданих запасів різних видів к.к. Тут зосереджено бл. 1/3 всіх виробничих фондів держави і бл. 20% трудових ресурсів промисловості, щорічно виробляється до 25% ВНП, який у 2000 р. склав 173 млрд грн. Розвідані запаси майже 8 тис. родов. вітчизняні спеціалісти оцінюють у 7,5 трлн дол. США, а західні експерти – у понад 11 трлн дол. США. Загальна вартість річної продукції гірничо-видобувного комплексу України у 1990 р., коли було досягнуто найвищого рівня видобутку, становила майже 20 млрд дол. США.
В Україні у великих обсягах ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4 %) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, ґерманію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини (самородна сірка, кам'яні і калійні сульфатні солі), облицювального каменю (ґраніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін. У відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів ртуті, що видобувалася раніше в значних обсягах. В різному ступені розвідані і підготовлені до експлуатації родовища хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, золота, берилію, літію, танталу, ніобію, скандію, ітрію, рідкісних земель, алмазів, металів платинової групи, плавкового шпату, фосфоритів, апатиту, горючих сланців, бішофіту і ін.
Запаси к.к. та виробничі потужності У. дають можливість забезпечити себе та експортувати: залізо, марганець, титан, цирконій, графіт, каолін, самородну сірку, бентонітові та вогнетривкі глини, калійну та кухонну сіль, флюсову сировину, декоративно-облицювальні м-ли. Власний видобуток паливно-енергетичної сировини (нафти, газу, окремих сортів коксівного вугілля) на початку ХХІ ст. не задовольняє внутр. потреби країни. В У. імпортуються: нафта, газ, глинозем, кольорові, рідкісні, рідкісноземельні метали, плавиковий шпат та ін. В країні постійно збільшується видобуток нафти і газу, буд. м-лів, дорогоцінного каміння та ін. к.к. У 2000 р. в У. перероблено 9,1 млн т. нафти.

В Російській Федерації відкрито понад 20 тис. родовищ к.к. У надрах РФ виявлені і розвідані численні родов. нафти, природного газу, кам'яного вугілля, руд чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, рідкісноземельних елементів, гірничохімічної нерудної техн. сировини, дорогоцінних і виробних каменів та мінеральних буд. матеріалів. Однак реальна кількісна оцінка запасів к.к. Росії утруднена, так як різні джерела наводять різні дані, які в окремих випадках різняться в рази. В табл. 1 подані запаси основних к.к. Росії за версією ГНПП «Аэрология».

Таблиця 1. – Основні корисні копалини Російської Федерації станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Метали платинової групи, т	6220		14 г/т	10,7
Боксити, млн т	200	674	51 (Al₂O₃)	0,7
Барит, тис. т	7300	9690	9,3 – 43,2 (BaSO₄)	2,2
Вольфрам, тис. т	250	420		9,6
Залізні руди, млн т	29281	43075	36 (Fe)	16,9
Калійні солі в перерахунку на К₂О, млн т	1220	6790	17,8 (К₂О)	16,2
Кобальт, тис. т	140	230	0,07 (Со)	2,5
Марганцеві руди, млн т	96	98	20 (Mn)	2,7
Мідь, тис. т	20000	30000	1,08 (Cu)	2,9
Нафта, млн т	6654			4,8
Нікель, тис. т	6600	7300	1,9 (Ni)	13,2
Пентоксид ніобію, тис. т	5800	6000	0,5 (Nb₂O₅)	61,12
Олово, тис. т	300	300
Плавиковий шпат, млн т	16,4	17,8	39 (CaF₂)	8,7
Природний горючий газ, млрд. м³	47500			32,4
Ртуть, тис. т		0,1	0,406	0,1
Свинець, тис. т	9196	9328	1,3 (Pb)	7,6
Стибій, тис. т	176	372	21	4,1
Вугілля, млн т	200193	279226
Апатити, млн т	230,5	672,5	12 (Р₂О₅)	4,55
Фосфорити, млн т	29,3	147	9 (Р₂О₅)	0,58
Хромові руди, млн т	2		37,1 (Cr₂O₃)	0,04
Цинк, тис. т	17200	22700	2,2 (Zn)	6,2
Уран, тис. т	145	181,5	0,15	5,7

Інші джерела – [Изв. Томск. политехн. ун-та. - 2001. - 304, № 1. 337-343; «Горный журнал», 1999-2003] – так оцінюють частку РФ у світових запасах: нафта – 10-12%, газ – 32%, вугілля – 11%, залізо – 25%, нікель – 33%; свинець – 10%, цинк – 15%, калійні солі – 31%. РФ займає провідне місце за розвіданими запасами нікелю, золота, срібла, платиноїдів, алмазів та деяких інш. к.к. Сукупні мінеральні запаси РФ оцінюються (2001) в 28000 млрд дол. США, з них на частку газу припадає 32,2%; вугілля та сланцю – 23,3%; нафти – 15,7%; нерудних к.к. – 14,7%. Дисконтна вартість мінеральної сировини в надрах Росії при оптимальному сценарії розвитку - 4214 млрд дол. (14,2% від світових), а при екстенсивному - 1253 млрд дол. (4,2%). Основну частку дисконтної вартості мінеральної сировини в надрах Російської Федерації складають природний газ і нафта, за ними з великим відривом кам'яне вугілля, сума будівельних матеріалів, алмази, нікель, залізняк і паладій. У світовому балансі дисконтованої вартості надр на першому місці знаходиться нафта, потім природний газ, кам'яне вугілля, сума будівельних матеріалів, золото, мідь і залізняк.
Подібні дані дає і [Mining Annual Review 2002]: 12% запасів нафти світу, 32% – газ, 11% – вугілля, 31% – калійних солей, 21% – кобальту, 25% – заліза, 15% – цинку і 10% – свинцю.
Разом з тим, більшість родов. к.к. РФ – низької якості, вміст корисних компонентів у них на 35-50% нижче середньосвітових, крім того, в ряді випадків вони важкодоступні (віддаленість, відсутність транспорту, важкі кліматичні умови тощо). В результаті, не дивлячись на наявність значних розвіданих запасів, ступінь їх промислового освоєння (частка запасів у експлуатації) досить низька: для бокситів – 32,6%; нефелінових руд – 55,4%; міді – 49%; цинку – 16,6%; олова – 42%; молібдену – 31,5%; свинцю – 8,8%; титану – 1,3%; ртуті – 5,9%.
За вартісною оцінкою к.к. суттєво переважають паливні к.к. (табл. 2).

Таблиця 2. – Вартісна частка ключових корисних копалин у мінеральних ресурсах Росії (на 2002)*.

Мінерали	Вартісна частка, %
Паливо	71,9
Неметалічні мінерали	13,6
Феромагнітні мінерали	6,6
Неферомагнітні метали	6,1
Дорогоцінні метали і алмази	1,1
Рідкісні метали, розсіяні елементи	0,7

* Mining Annual Review 2002

США забезпечує себе нафтою, газом, рудами урану, заліза, титану, ванадію, міді, свинцю, цинку, молібдену, вольфраму, берилію, літію, золота, срібла, фосфоритами, калійними солями, борними рудами, флюоритом, сіркою, баритом. У той же час країна майже не має власних запасів марганцевих і хромових руд, бокситів, руд нікелю, кобальту, ртуті, сурми, олова, танталу і ніобію, азбесту (див. табл. 3).
Запаси міді, марганцю, нікелю, кобальту і інш. можуть бути істотно збільшені за рахунок використання бідних руд і руд океанічного дна. З 40 основних видів мінеральної сировини лише по 18 США забезпечують себе на 50% і більше. Економіка США залежить від імпорту 68 видів сировини, і ця тенденція, очевидно, збережеться в майбутньому.

Таблиця 3. – Основні корисні копалини США станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Метали платинової групи, т	310		22 г/т	0,5
Алмази, млн. кар. -природних -ювелірних		1,8 1		0,1 0,2
Боксити, млн т	20	297	56 (Al₂O₃)	0,1
Барит, тис. т	28000	50000	55 - 80 (BaSO₄)	8,3
Оксид берилію, тис. т.	47	102	0,6 (ВеО)	20,7
Вольфрам, тис. т	140	200	0,2 (WO₃)	5,4
Залізні руди, млн т	16000	25000	24 (Fe)	9,3
Золото, т	4950	9350	0,5 – 1,7 г/т	10,1
Калійні солі в перерахунку на К₂О, млн т	70	170	12 (К₂О)	0,9
Кобальт, тис. т	2	14	0,05 (Со)
Мідь, тис. т	77516	117559	0,65 (Cu)	11,6
Молібден, тис. т	2529	3905	0,023 – 0,19 (Мо)	28,4
Нафта, млн т	2970,6			2,2
Нікель, тис. т	43	280	0,81 (Ni)	0,1
Олово, тис. т	10	20	0,3
Плавиковий шпат, млн т	2,3	6	41 (CaF₂)	1,2
Природний горючий газ, млрд. м³	4711			3,2
Ртуть, тис. т		0,5	0,35	0,4
Свинець, тис. т	11391	25391	3,5 (Pb)	9,4
Срібло, т	52550	82690	190 г/т	9,6
Стибій, тис. т	80	90	3	1,8
Вугілля, млн т	450000	1570300
Фосфорити, млн т	256	902	20,5 (Р₂О₅)	4,85
Хромові руди, млн т	17,1		26 (Cr₂O₃)	0,38
Цинк, тис. т	22868	49368	3 (Zn)	8,3
Уран, тис. т	110	110	0,11	4,3

Австралія має значні запаси енергетичної і мінеральної сировини – нафти, газу, вугілля, алмазів, руд урану, заліза, нікелю, кольорових і благородних металів, ільменіт-циркон-рутилових пісків та ін., які забезпечують внутрішні потреби країни (табл. 4).

Австралія має великі запаси нафти і природного газу, є одним з найбільших виробників і експортерів вугілля, алюмінію, міді, титанової руди, урану, алмазів, в кінці ХХ ст. входить у п'ятірку найбільших у світі виробників золота, цинку і свинцю.

Таблиця 4. – Основні корисні копалини Австралії станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних		195 35		16,4 7,9
Метали платинової групи, т	25		0,15 – 0,9 г/т
Боксити, млн т	3024	6710	48 (Al₂O₃)	11,3
Барит, тис. т	2000	4500	95 (BaSO₄)	0,6
Оксид берилію, тис. т	9	42	0,21 (ВеО)	4
Вольфрам, тис. т	5	30	0,7 (WO₃)	0,2
Залізні руди, млн т	18000	32200	64	10,4
Золото, т	2300	2800	0,7 – 2,1 г/т	4,7
Кобальт, тис. т	270	600	0,07	4,9
Марганцеві руди, млн т	181	260	41 (Mn)	5
Мідь, тис. т	15866	19262	2,44	2,4
Нафта, млн т	315			0,2
Нікель, тис. т	3700	5600	1	7,4
Пеноксид ніобію, тис. т	113	113	0,45	1,2
Олово, тис. т	210	400	1,6
Плавиковий шпат, млн т	1,84	2	24,2 (CaF₂)	1
Природний горючий газ, млрд м³	550			0,4
Свинець, тис. т	19510	21910	6,4	16
Срібло, т	29930	46570	190 г/т	5,5
Стибій, тис. т	98	106	3,5	2,3
Тантал, т	450	9100	0,07	5,86
Вугілля, млн т	113600	864875
Апатити, млн т		43	17,9 (Р₂О₅)
Фосфорити, млн т	209	209	7,4 (Р₂О₅)
Хромові руди, млн т	2		40 (Cr₂O₃)	0,04
Цинк, тис. т	38040	64040	12,8	13,7
Уран, тис. т	622	758	0,17	24,5

Канада має потужну мінерально-сировинну базу (табл. 5), що дозволяє забезпечити внутр. потреби країни в більшості к.к., і експортувати азбест, руди цинку, нікелю, свинцю, заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ і інш. К. ввозить руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди. У загальних запасах промислово розвинених країн Заходу, на частку К. в кінці ХХ ст. припадало 16% урану, 14% залізняку, 20% ільменіту, 9% нікелю, 8% кобальту, 29% вольфраму, 6% міді, 22% цинку, по 14% молібдену і свинцю, 50% азбесту, 90% калійних солей.

Таблиця 5. – Основні корисні копалини Канади станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Метали платинової групи, т	520		6,2 г/т
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних		112 64,2		9,4 15,3
Барит, тис. т	11000	13000	20 - 90 (BaSO₄)	3,2
Берилій, тис. т	13,6	16	1 (ВеО)	6
Вольфрам, тис. т	260	490	0,8 (WO₃)	10
Залізні руди, млн т	12000	26000	40 (Fe)	6,9
Золото, т	3200	4450	0,8 – 2,95 г/т	6,5
Калійні солі, млн т (в перерахунку на К₂О)	4400	14500	23 (К₂О)	58,4
Кобальт, тис. т	83	440	0,05(Со)	1,5
Марганцеві руди, млн т	3	45	11 (Mn)	0,1
Мідь, тис. т	21840	33735	0,74 (Cu)	3,3
Молібден, тис. т	428	561	0,024 – 0,12	4,8
Нафта, млн т	750			0,5
Нікель, тис. т	7390	9700	1,72 (Ni)	14,8
Пеноксид ніобію, тис. т	140	410	0,64	1,48
Олово, тис. т	90	155	0,17
Плавиковий шпат, млн т	2,9	3,5	45 (CaF₂)	1,5
Природний горючий газ, млрд м³	1840			1,3
Свинець, тис. т	9224	16314	2,8 (Pb)	7,6
Срібло, т	40590	58740	400 г/т	7,4
Стибій, тис. т	114	140	3 (Sb)	2,6
Пеноксид танталу, т	1800	1800	0,11 (Ta₂O₅)	2,35
Вугілля, млн т	77300	248000
Апатити, млн т	11	48	17,7 (Р₂О₅)	0,22
Хромові руди, млн т	3,7		21 (Cr₂O₃)	0,08
Цинк, тис. т	22800	55000	7,3 (Zn)	8,2
Уран, тис. т	331	430	7,72	13,1

Надра ПАР надзвичайно багаті різноманітними видами к.к., при цьому по ряду позицій країна займає провідні місця на континенті і в світі (табл. 6).

Таблиця 6. – Основні корисні копалини ПАР станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Метали платинової групи, т	49920		5,7 г/т	84
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних		130 60		11 13,6
Барит, тис. т	1000	3000	92 (BaSO₄)	0,3
Оксид берилію, тис. т.	5	43	0,23 (ВеО)	2,2
Залізні руди, млн т	4000	9300	62 (Fe)	2,3
Золото, т	20000	36000	0,3 – 4,95 г/т	40,9
Кобальт, тис. т	12	15	0,02 (Со)	0,2
Марганцеві руди, млн т	1051	4500	45 (Mn)	29,3
Мідь, тис. т	7500	13000		1,1
Нафта, млн т	4
Нікель, тис. т	2500	9345	0,36 (Ni)	0,5
Олово, тис. т	25	30	0,3
Плавиковий шпат, млн т	30	36	22 (CaF₂)	16
Природний горючий газ, млрд м³	23
Свинець, тис. т	5050	8140	5 (Pb)	4,1
Срібло, т	13000	31000	100 г/т	2,4
Стибій, тис. т	240	250	4	5,5
Вугілля, млн т	115530	132630
Апатити, млн т	221	221	8,8 (Р₂О₅)	4,36
Фосфорити, млн т	1	13	10 (Р₂О₅)	0,02
Хромові руди, млн т	3755		37,1 (Cr₂O₃)	82,86
Цинк, тис. т	11730	14930	5,3 (Zn)	4,2
Уран, тис. т	218,3	284,4	0,03	8,6

Китай – країна багата на різноманітні корисні копалини. На території К. є великі запаси алюмінію, сурми, міді, олова, титану, вольфраму, цинку. Але мало запасів кадмію, кобальту, платини, алмазів Китай має розвинену нафтогазову, вугільну, залізорудну, марганцеворудну, вольфрамову, хромову, алюмінієву, мідну, олов’яну, свинцево-цинкову, ртутну, сурм’яну, азбестову пром-сть, а також видобуток і переробку титан- і ванадійвмісних продуктів, золота, гірничохімічної та нерудної індустріальної сировини, дорогоцінних та виробних каменів. Обсяг продукції гірничої промисловості в 1999 р. склав 51,4 млрд дол. США (для порівняння: у США – 48 млрд дол.). Частка гірничодобувних галузей на межі ХХ-ХХІ ст. – бл. 7% ВВП.
У 2001 гірничодобувна промисловість К. принесла бл. Yu479 млрд, що на 7% більше, ніж у 2000 р. Виробництво десяти головних кольорових металів збільшилося з 7.6 млн т до 8.56 млн т; виробництво фосфоритових руди збільшилося з 19.37 млн т до 21 млн т; виробництво цементу збільшилося з 580 млн т до 630 млн т. Протягом 2001 в К. було відкрито 106 родовища к.к. Витрати на геологічні дослідження досягли Yu22.74 млрд, уряд видав 533 ліцензії на ці дослідження. Вартість мінерального імпорту-експорту перевищила US$100 млрд.
У 2000 р. у К. було 80 тис. державних гірничих підприємств і 200 тис. приватних та колективних. Китайський уряд прийняв ряд законів, які поліпшують планування розвідки мінеральних ресурсів, використання земельних ресурсів, видобутку золота, імпорту срібла, безпеки в гірничій промисловості, створення підприємств з іноземним капіталом і т.д. Однак на початку ХХІ ст. перед гірничодобувною промисловістю К. повстає проблема “старіння” головних рудників. Через виснаження ресурсів на грані закриття виявилося понад 400 рудників. За даними міністра земельних і природних ресурсів КНР, для половини з 45 головних видів китайських корисних копалин запаси витрачаються швидше, ніж відбувається їх поповнення за рахунок освоєння нових родовищ. Китайське управління геологічної розвідки на перший план висунуло пошук стратегічних ресурсів, вирішивши зосередити фінансові кошти і обладнання на розвідці дефіцитних корисних копалин – міді, урану, хрому і т.д., а також на освоєнні важливих для держави родовищ.
К. – великий експортер та імпортер мінеральної сировини. На межі ХХ-ХХІ ст. обсяг експорту у гірн. галузі щорічно складає 11 млрд дол. США, обсяг імпорту – 27 млрд дол. К. ввозить залізну і марганцеву руди, мідь, нікель, золото, срібло, пірити, алюміній.

Цими короткими витягами зі статей присвячених окремим країнам огляд і аналіз не обмежується - він включає розділи:
• загальна інформація про країну (географічні, демографічні дані участь у мiжнародних організаціях тощо),
• загальна характеристика господарства;
• природа;
• геологічна будова;
• гідрогеологія;
• корисні копалини (з диференціацією викладу на підрозділи присвячені їх окремим видам);
• історія освоєння природних ресурсів;
• гірнича промисловість;
• наукові установи з гірництва, підготовка кадрів, фахові періодичні і серійні видання;
• контактна інформація (лінки, сайти).

Існуючий банк даних уже було надруковано в рамках т.3 "Гірничого енциклопедичного словника" (Видавництво "Східний видавничий дім", 2004 р.).
Передбачається опрацювання і друк сьогочасної інформації окремим виданням "МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ КРАЇН СВІТУ". Редакція "Гірничої енциклопедії", яка опікується збором, укладанням та експертно-редакційною роботою, шукає партнерів, зацікавлених у такому виданні в Україні.